Справа № 638/17404/21
Провадження № 3/638/4374/21
07.12.2021 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11.11.2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал з Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №285760 від 03.11.2021 року, ОСОБА_1 30.10.2021 року о 11 год. 31 хв. у м. Харкові по пров. О. Яроша, біля буд. №12-А, керуючи транспортним засобом BMW 535 X1, д/н НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу, здійснив наїзд на автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, д/н НОМЕР_2 , отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №287761 від 03.11.2021 року, ОСОБА_1 30.10.2021 року о 11 год. 31 хв. у м. Харкові по пров. О. Яроша, біля буд. №12-А, керуючи транспортним засобом BMW 535 X1, д/н НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, з невідомих причин залишив місце події.
Особа, відносно якої складено протоколи, ОСОБА_1 , в судовому засіданні визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наголосивши, що у нього не було умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, адже він не відчув жодного удару, дотик двох автомобілів був незначним. Також наголосив, що як тільки йому зателефонували з Управління патрульної поліції в Харківській області, він відразу приїхав для надання пояснень з приводу даної ситуації, та якби він знав, що було вчинена дорожньо-транспортна пригода, то він би залишився на місці події та викликав поліцію.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю доведена.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху України: «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу», за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - «Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна».
Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме:змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №285760 від 03.11.2021 року, поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 30.10.2021 року.
Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, суд визнає щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.
У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушника, те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення,ставлення особи до даного діяння, а саме визнання вини, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу вигляді штрафу, тобто грошове стягнення.
Водночас, провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю виходячи з наступного.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно вимог статті 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та ін.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , наданих на місці складення протоколу - 03.11.2021 року, та наданих до суду письмово, вбачається, що у нього не було умислу на залишення місця дорожнього транспортної пригоди, а залишив він місце події оскільки був впевнений у її відсутності, не почувши зіткнення двох автомобілів.
Адміністративна відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає лише у випадку умисних дій правопорушника, які згідно диспозиції статті полягають у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, відсутність в діях ОСОБА_1 прямого умислу виключає в його діях склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 122-4 КУпАП та відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення є підставою для закриття провадження в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн., на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. на користь держави.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя В.М.Хайкін