справа №619/3444/21
провадження №2/619/1241/21
Рішення
іменем України
07 грудня 2021 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді Кононихіної Н.Ю.
за участю секретаря судового засідання Мєщан І.О.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» звернулося в Дергачівський районний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 79 673, 29 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 01.11.2019 між ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (Туристична компанія) та ОСОБА_1 укладено договір № К158/191101-1 на туристичне обслуговування.
Також, 01.11.2019 між Туристичною компанією та відповідачем укладено додаткову угоду про розстрочення платежу № 60200058419 до договору.
Всі розстрочені періодичні (місячні) платежі за цією додатковою угодою відступлені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» в момент укладення цієї додаткової угоди на підставі п. 2.1 договору про участь туристичної компанії в програмі «Тур в розстрочку» № 2017032401 від 24.03.2017.
В змісті додаткової угоди міститься письмове повідомлення про відступлення права вимоги на користь позивача, з яким відповідач ознайомлений, про що свідчить факт підписання відповідачем додаткової угоди.
Згідно умов додаткової угоди відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо сплати платежів за договором згідно з умовами вказаного у додатковій угоді пакету фінансування «Десять платежів-Туризм New». За вказаними умовами сума договору з урахуванням плати за розстрочення становить 181 245, 00 грн. Відповідач зобов'язався сплатити вказану суму частинами:
- платіж при укладанні договору в розмірі - 12 900, 00 грн;
- місячні платежі щомісяця рівними частинами у розмірі 18 705, 00 грн до 20-го числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому був укладений договір на розрахунковий рахунок позивача;
- кількість місячних платежів (крім першого) - 9.
У разі несвоєчасної оплати місячних платежів, якщо прострочення складає до 10 календарних днів включно, відповідач сплачує штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу. Якщо прострочення складає більше , ніж 10 календарних днів, відповідач сплачує штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.
Незважаючи на обов'язок своєчасно та в розмірі, згідно умов пакету фінансування, сплачувати місячні платежі за договором, відповідач за весь період дії договору сплатив:
01.11.2019 - 12 900, 00 грн (платіж при укладенні договору);
19.12.2019 - 18 705, 00 грн;
18.01.2020 - 18 705, 00 грн;
20.02.2020 - 18 705, 00 грн;
21.03.2020 - 18 705, 00 грн;
29.04.2020 - 5 000, 00 грн;
27.05.2020 - 5 000, 00 грн;
23.06.2020 - 10 000, 00 грн;
21.07.2020 - 8 000, 00 грн;
23.07.2020 - 6 000, 00 грн;
20.08.2020 - 10 000, 00 грн;
18.09.2020 - 10 000, 00 грн;
13.11.2020 - 8 000, 00 грн;
06.12.2020 - 8 000, 00 грн;
31.12.2020 - 5 000, 00 грн;
14.02.2021 - 5 000, 00 грн;
21.03.2021 - 5 000, 00 грн;
09.05.2021 - 5 000, 00 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене на день подання цієї позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає: 79 673, 29 грн, в тому числі:
- 55 690, 17 грн сума заборгованості за основним зобов'язанням;
- 23 983, 12 грн сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень додаткової угоди № 60200058419 від 01.11.2019.
З урахуванням вищезазначеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 79 673, 29 грн (сімдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят три гривні 29 копійок), та судові витрати на судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Ухвалою суду провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Відповідачем надано суду відзив на позов, у якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що 26 березня 2016 року був укладений шлюб між ним та ОСОБА_3 01.11.2019 між ФОП ОСОБА_2 та ним був укладений договір № К158/191101-1 на туристичне обслуговування, а саме на туристичну подорож 4 туристів, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 . Дана подорож є сімейним відпочинком. Того ж дня, ним була укладена додаткова угода до вищезазначеного договору про розстрочення платежу за туристичні послуги. Додаткова угода про розстрочення платежу № 60200058419 від 01.11.2019 була укладена ним під час шлюбу з ОСОБА_3 в інтересах сім'ї, для спільної подорожі подружжя та їх дітей. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (ч. 2 ст. 65 СК України). Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 жовтня 2020 року у справі № 205/5882/18. Отже, з огляду на позицію Верховного Суду, яка викладена вище, належними відповідачами по даній справі повинні бити він та ОСОБА_3 , які будуть нести солідарну відповідальність за цим договором. Він не заперечує наявність боргу, однак дане розстрочення платежу було отримано ним, а саме в інтересах сім'ї, а тому, на його думку, позивач звернувся з даним позовом до неналежного відповідача, оскільки додаткова угода про розстрочення платежу №60200058419 від 01.11.2019 була укладена ним під час шлюбу з ОСОБА_3 в інтересах сім'ї, то й стягнення за даною угодою повинно відбуватися солідарно з нього та ОСОБА_3 . Отже, оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» звернулась до суду з позовом до неналежного відповідача, це є підставою для відмови у задоволенні позову.
Представник позивача ТОВ «ФК «Фангарант Груп» Гаврилюк О.С. надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, згідно якої вважає, що відповідач за рахунок викривлення істинних обставин справи та введення суду в оману, намагається уникнути відповідальності за невиконання своїх договірних зобов'язань, тим самим ставлячи під загрозу справедливий захист законних прав та інтересів позивача. Позивач не має на меті збагатитись за рахунок відповідача, а бажає за рахунок звернення до суду якнайшвидше вирішити питання виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором т компенсації за тривале користування грошовими коштами позивача, які могли б бути використані для фактичного фінансування інших клієнтів. В зв'язку з чим позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно відповіді на відзив позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити та справу розглядати за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій позов визнав частково, просив не стягувати з нього штрафні санкції, так як він знаходиться в тяжкому матеріальному становищі, хворіє та проводити судове засідання за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (чч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2019 між ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (Туристична компанія) та ОСОБА_1 укладено договір № К158/191101-1 на туристичне обслуговування.
Також, 01.11.2019 між Туристичною компанією та відповідачем укладено додаткову угоду про розстрочення платежу № 60200058419 до договору.
Всі розстрочені періодичні (місячні) платежі за цією додатковою угодою відступлені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» в момент укладення цієї додаткової угоди на підставі п. 2.1 договору про участь туристичної компанії в програмі «Тур в розстрочку» № 2017032401 від 24.03.2017.
В змісті додаткової угоди міститься письмове повідомлення про відступлення права вимоги на користь позивача, з яким відповідач ознайомлений, про що свідчить факт підписання відповідачем додаткової угоди.
Згідно умов додаткової угоди відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо сплати платежів за договором згідно з умовами вказаного у додатковій угоді пакету фінансування «Десять платежів-Туризм New». За вказаними умовами сума договору з урахуванням плати за розстрочення становить 181 245, 00 грн. Відповідач зобов'язався сплатити вказану суму частинами:
- платіж при укладанні договору в розмірі - 12 900, 00 грн;
- місячні платежі щомісяця рівними частинами у розмірі 18 705, 00 грн до 20-го числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому був укладений договір на розрахунковий рахунок позивача;
- кількість місячних платежів (крім першого) - 9.
У разі несвоєчасної оплати місячних платежів, якщо прострочення складає до 10 календарних днів включно, відповідач сплачує штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу. Якщо прострочення складає більше , ніж 10 календарних днів, відповідач сплачує штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.
На день подання цієї позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає: 79 673, 29 грн, в тому числі:
- 55 690, 17 грн сума заборгованості за основним зобов'язанням;
- 23 983, 12 грн сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень додаткової угоди № 60200058419 від 01.11.2019.
01.11.2019 відповідач здійснив платіж при укладанні договору в розмірі 12 900, 00 грн, а також у період з 19.12.2020 по 09.05.2021 здійснено 17 платежів по сплаті частини суми існуючої заборгованості на загальну суму 164 820, 00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до принципу свободи договору. Сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Звичаїв ділового обороту. Вимог розумності та справедливості (ст. 6 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розрахунок суми боргу не викликає у суда сумнівів, але у відповідності до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від сплати штрафних санкцій, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем відповідача та хворобою, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При таких обставинах, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача заборгованість за договір в сумі 55 690, 17 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Так як суд задовольняє позов частково, то з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1 586, 69 грн (55 690,17 х 2 270,00: 79 673, 29 = 1 586, 69).
Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 629, 633, 634, 638, 1048- 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141,258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість у розмірі - 55 690,17 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто ) гривень 17 копійок та судові витрати на судовий збір у розмірі 1 586, 69 ( одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість) гривень 69 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», місцезнаходження: 04073 м. Київ просп. Степана Бандери, 21, корпус В, код ЄДРПОУ 38922870;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н. Ю. Кононихіна