Справа № 617/1502/21
Провадження № 2/617/663/21
02 грудня 2021 року м. Вовчанськ Харківської області
Вовчанський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Сербіненко І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Пінчук К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вовчанську Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Старосалтівською селищною радою 05.09.2011 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 72,3 кв. метри, житловою площею 37,2 кв. метри з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 . Відповідно витягу про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, право власності на вище вказаний будинок у встановленому законом порядку зареєстроване на ім'яОСОБА_1 . Згідно будинкової книги обліку зареєстрованих осіб, в будинку по АДРЕСА_1 з 03.08.2000 року значиться зареєстрованою донька позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Вовчанськ, Харківської області, яка з грудня місяця 2000 року в будинку не проживає. В грудні місяці 2000 року ОСОБА_2 виїхала на постійне проживання до Греції, де постійно мешкає в м. Кавала до цього часу. Формальна реєстрація ОСОБА_2 в належному позивачу будинку створює, як власнику, незручності та обмежує її право власності зокрема, є перепоною для розпорядження належним на праві власності будинком. Оскільки з 2000 року і до цього часу ОСОБА_2 до України не поверталася і жодного разу за місцем своєї реєстрації не з'являлася, вирішити питання про зняття її з реєстрації в належному позивачу на праві власності будинку в позасудовому порядку неможливо. Просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 17.09.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 01.11.2021 року було закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, повідомлені про час та місце розгляду справи своєчасно та належними чином. Представник позивача надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі просить задовольнити, розглядати справу у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, повідомлена про час та місце розгляду справи своєчасно та належними чином.
Відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, ОСОБА_2 зареєстрованою в Харківській області не значиться.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 УПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Надала до суду заяву в якій позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.09.2011 року, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 7).
Витягом №31186908 від 05.09.2011 року про державну реєстрацію прав підтверджується, що право власності на підставі свідоцтва серія НОМЕР_1 від 05.09.2011 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 8).
Відповідно до акту від 25.08.2021 року складеного депутатом округу № 3 Старосалтівської селищної ради Дюковим Г.В. в присутності власника житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в тому, що згідно наданих власником будинкової книги в будинку АДРЕСА_1 значиться зареєстрованим ОСОБА_2 , 1989 року народження, уродженка м. Вовчанськ Харківська область, яка вибула з будинку в грудні 2000 року у зв'язку з виїздом на проживання до Греції, де фактично мешкає на цей час. Фактично в будинку проживають його власниця ОСОБА_1 та її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Предмети побуту або інші речі, які б свідчили про проживання в будинку іншої особи, відсутні. З пояснень свідків ОСОБА_2 , 1989 року народження вибула з будинку в грудні 2000 року в зв'язку з переїздом до Греції, з зазначеного часу в будинку не проживає і не з'являється (а.с. 9).
Довідкою від 15.12.2020 року виданою депутатом округу № 3 Старосалтівської селищної ради Дюковим Г.В. який підтверджує, що за його діяльність та за словами свідків ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає (а.с. 10).
Відповідно до даних копії книги реєстрації громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1 в указаному будинку значиться зареєстрованою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.08.2000 року (а.с. 12-13).
Копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 05.10.2010 роки виданого повторно підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відділом реєстрації актів цивільного стану Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, зареєстрований актовий запис № 128 в графі батько вказаний ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 16).
Як вбачається із заяви свідка від 21.10.2021 року ОСОБА_4 зазначає, що знає сім'ю ОСОБА_1 з 2011 року коли вона купила житловий будинок по АДРЕСА_1 і посилилась на проживання зі своїми дітьми: сином ОСОБА_6 , 1987 року народження та донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтримує з нею добросусідські відносини. Йому відомо, що з грудня місяця 2000 року ОСОБА_2 виїхала до Греції, працевлаштувалась на роботу, там у неї створилась сім'я і вона отримала право на проживання. За минулий час ОСОБА_2 до України не приїздила і за місцем своєї реєстрації не з'являлась (а.с. 33).
Відповідно до заяви свідка від 21.10.2021 року ОСОБА_8 зазначає, що знає сім'ю ОСОБА_1 з 2011 року коли вона по-сусідські набула у власність житловий будинок по АДРЕСА_1 і посилилась на проживання зі своїми дітьми: сином ОСОБА_6 , 1987 року народження та донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В грудні місяці 2000 року ОСОБА_2 виїхала на постійне проживання до Греції, де у неї створилась сім'я вона отримала документи на право проживання. З моменту виїзду і до цього часу ОСОБА_2 до України не поверталась і за місцем своєї реєстрації не з'являлась. Між членами сім'ї дружні родинні відносини, з матір'ю і братом спілкується по телефону, але приїхати та знятися з реєстрації ОСОБА_2 не має можливості (а.с. 34).
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
За ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності, якщо він не порушує норм закону, моральних засад суспільства, екологічної ситуації та інтересів інших осіб.
Статтею 41 Конституцією України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Тобто, за змістом ст. 319 ЦК України власник сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку,
встановлених законом. Тобто правомочності власника не є безмежними, закон може встановлювати певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб'єктами права.
Закріплений у п. 1 ч. 2 ст. 319 ЦК України принцип, відповідно до якого дії власника щодо його майна не повинні суперечити закону, є загальним універсальним обмеженням прав власника. Відсутність прямої заборони в законі надає власнику широке коло можливостей для здійснення права власності, в той час як заборона на здійснення певних дій є механізмом стримання власника.
Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва, передбачено ч. 1 ст. 383 ЦК України.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, передбачено ч. 1 ст. 156 ЖК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є донькою позивача, тобто є членом сім'ї позивача.
Згідно ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, передбачено ст. 391 ЦК України.
Судом встановлено, що відповідач не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тривалий час, а саме з 2000 року, її особистих речей в будинку немає, перешкод у її проживанні за місцем реєстрації, а також поважність причин невикористання відповідачем свого права користування спірним житловим приміщенням судом не встановлено.
Жодних беззаперечних, належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин відсутності відповідача за вищевказаною адресою понад один рік, суду не надано.
Докази, що підтверджують той факт, що позивач якимось чином перешкоджав відповідачу у користуванні спірним будинком в матеріалах справи також відсутні.
За положеннями ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Існування домовленості між сторонами про право користування житловим приміщенням не встановлено.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 263-265, ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вовчанський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача - ОСОБА_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 08.12.2021 року.
Суддя - І.В. Сербіненко