Справа № 353/630/21
Провадження № 1-кп/353/113/21
08 грудня 2021 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Тлумач в залі суду у м. Тлумач кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, депутатом не обирався, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України,-
ОСОБА_5 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.
Вказане кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
25 серпня 2019 року близько 23 год 00 хв ОСОБА_5 разом із особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, перебували у громадському місці - біля цілодобового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: вул. Незалежності, 2-А, в смт. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області (сьогодні смт. Обертин вул. Незалежності, 2-А, Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області). В той час біля магазину знаходилися ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проводили вільний час. Особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, перебуваючи у громадському місці, демонструючи явну неповагу до суспільства, став поводити себе зухвало і з даного приводу ОСОБА_7 зробив йому зауваження, вказавши, що така поведінка у громадському місці недопустима.
Після цих слів, між особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, та ОСОБА_5 розпочався словесний конфлікт, в ході якого останні перемістились на територію селищного парку, що знаходиться за адресою площа Незалежності, смт. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області (сьогодні площа Незалежності смт. Обертин Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області), куди також підійшли особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Перебуваючи на території селищного парку, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, розуміючи, що він перебуває у громадському місці, демонструючи явну неповагу до суспільства, діючи умисно, безпричинно, з особливою зухвалістю, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, маючи бажання протиставити себе оточуючим, почав висловлюватись нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_7 та безпричинно наніс йому декілька ударів руками по обличчю, а також застосовуючи фізичну силу, повалив його на землю, спричинивши побої та фізичну біль.
В цей час до злочинних дій особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, долучився ОСОБА_5 та інша особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, які без будь якої на те причини, діючи умисно, маючи на меті показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, усвідомлюючи, що вони перебувають у громадському місці, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, умисно, безпричинно з хуліганських спонукань, в присутності ОСОБА_8 , демонструючи грубу силу, бажаючи спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_7 , з яким попередньо не були особисто знайомими, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, коли потерпілий лежав на землі, почали наносити йому удари руками та ногами по тілу. Зокрема, в ході вчинення хуліганських дій, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, ногою умисно наніс декілька ударів лежачому на землі ОСОБА_9 у ділянку голови, спричинивши потерпілому фізичну біль, побої та тілесні ушкодження у вигляді синців ділянках обох очей, саден в лобній ділянці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а інша особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, в цей час ногою умисно наніс лежачому на землі ОСОБА_9 декілька ударів по правій руці, спричинивши потерпілому фізичну біль, побої та тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці правої руки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В свою чергу, ОСОБА_5 , діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства та з особливою зухвалістю, усвідомлюючи що він перебуває в громадському місці, в групі з особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, безпричинно наніс декілька ударів ногою в ділянку правої стопи ОСОБА_10 , спричинивши йому фізичну біль, побої та тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої малогомілкової кістки у нижній третині, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними в момент спричинення.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 296 КК України,хуліганство, яке виразилося у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення відповідно до викладеного та за обставин, наведених у обвинувальному акті і надав показання про те, що він дійсноу 25 серпня 2019 року близько 23 год 00 хв разом із своїм братом ОСОБА_11 та ОСОБА_12 стояли біля цілодобового магазину «Каштан» у смт. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області. Неподалік, біля магазину, знаходилися ОСОБА_7 , якого він знав раніше, та ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_11 почав поводити себе зухвало і ОСОБА_7 зробив зауваження щодо його поведінки. Після цих слів, між ним та ОСОБА_11 розпочався словесний конфлікт і вони пішли до селищного парку, куди також підійшли ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . У парку ОСОБА_11 почав висловлюватись нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_7 та наніс йому декілька ударів руками по обличчю, поваливши його на землю. Він долучився до дій ОСОБА_11 і також наносив удари ногами в ділянку правої стопи. Пояснив, що наданий час примирився з потерпілим, попросив у нього вибачення, повністю відшкодував завдані збитки. Просив його суворо не карати.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив обвинуваченого суворо не карати та застосувати до останнього при призначенні покарання мінімальну санкцію, яка передбачена ч.2 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України.
Прокурор просив визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого діяння та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий тривалістю 1 рік та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Потерпілий в судовому засіданні просив обвинуваченого суворо не карати, його цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням закрити у зв'язку з повним відшкодуванням збитків.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, його захисник та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд, враховуючи викладене, заслухавши учасників судового засідання та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у діях, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 296КК України.
Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», а тому суд враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, всі пом'якшуючі покарання обставини, вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 в порядку п. 1,2 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим і передбачене ч. 2 ст. 296 КК України класифікується як нетяжкий злочин.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Конституції України діє принцип верховенства права. Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляд справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/13) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Виходячи з вищенаведеного, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення та його особу, а саме те, що кримінальне правопорушення вчинено ним вперше, він є молодий за віком, має місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, наявність на його утриманні однієї малолітньої дитини та дружини, яка перебуває в стані вагітності, а також обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодуванні збитків потерпілому та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає дані обставини такими, що дають підстави призначити обвинуваченому покарання, передбачене у межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід закрити.
Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжній захід відносно обвинуваченого на досудовому слідстві не обирався.
Керуючись ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язок:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - закрити.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.
ГоловуючийОСОБА_13 МОТРУК