Справа № 347/2230/21
08 грудня 2021 року м. Косів
Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., з участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
22.10.2021 року о 22 год. 15 хв. в с. Пістинь, Косівського району, по вул. Л. Українки, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Opel Vectra B», н.з. НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю марки «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3 (б), 10.1, 10.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 459763 від 24.10.2021 року, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
У протоколі викладений опис установлених обставин такого змісту:
«22.10.2021 року 22 год. 15 хв. в Косівський район, с. Пістинь, вул. Українська, водій ОСОБА_1 керуючи т/з Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з т/з Fiat Doblo д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої був причетний, чим порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП»
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав повністю та не заперечив, що дійсно 22.10.2021 року о 22 год. 15 хв. в с. Пістинь, він, керуючи своїм автомобілем, виконуючи поворот ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Однак ствердив, що правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, він не вчиняв, місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний він умисно не покидав. Зазначив, що внаслідок зіткнення, він отримав певні травми, а також розбив мобільний телефон. Тому після зіткнення він вийшов з автомобіля та пішов шукати телефон, з якого він би міг зателефонувати у відповідні служби, а також своїм знайомим за допомогою. Також вказав, що потерпілому заподіяні збитки відшкодував у повному обсязі. Крім того, ОСОБА_1 висловив жаль з приводу вчиненого, та вказав, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Запевнив суд, що в майбутньому такого не повториться.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.4 Правил дорожнього руху Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП доводиться в сукупності наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №459764 від 24.10.2021 року. Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст.256 КУпАП, підписаний особою, що притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ). Будь-яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено (а.с.1);
- схемою місця ДТП, яка сталася 22.10.2021 року о 22 год. 25 хв. в с. Пістинь, вул. Л. Українки. Вказана схема ДТП складена уповноваженою на те особою та підписана учасником ДТП (потерпілим) ОСОБА_2 (а.с. 2);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (потерпілого), у яких він зазначає, що 22.10.2021 року близько 22:15 хв. він рухався на своєму авто у с. Пістинь, однак біля садиби Святого Миколая авто на іноземній реєстрації, яке рухалося в зустрічному напрямку повернуло ліворуч, і він не встиг зреагувати, внаслідок чого відбулося зіткнення (а.с. 3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 4) та його усними поясненнями, наданими безпосередньо в судовому засіданні під час розгляду справи в суді.
Суд зауважує, що пояснення, надані ОСОБА_1 в суді, є добровільними, даними з власної згоди.
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.
За таких обставин, перевіривши всі наявні в матеріалах справи докази, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, доведена поза всяким розумним сумнівом.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності раніше не притягався, визнання вини, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 454 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п. п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Разом з тим, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є недоведеним, з огляду на таке.
У п 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про необхідність звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.10 а) Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди .
Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов'язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Лише чітке дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння свідчить про законність їх дій та допустимості висновків, викладених у протоколі, як доказу вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправні, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 122-4 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа була водієм або іншим учасником дорожнього руху, була причетною до дорожньо-транспортної пригоди та залишила місце цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , долучених до матеріалів справи, а також із усних пояснень, наданих ОСОБА_1 в суді безпосередньо під час розгляду справи, ОСОБА_1 не мав умислу покидати місце ДТП, а відлучився, у зв'язку з тим, що не мав змоги зателефонувати у відповідні служби, оскільки внаслідок зіткнення розбив мобільний телефон. Крім того, ОСОБА_1 відшкодував заподіяну ОСОБА_2 шкоду.
Процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого законодавства, покладено на працівника поліції як на суб'єкта владних повноважень.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведені подія та вина особи, прирівнюється до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, коли вина особи не була доведена належними доказами, поза розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40-1, 122-4, ст. 124, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні) на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Ю. С. Кіцула