Справа №345/3516/21
Провадження № 1-кп/345/308/2021
07.12.2021 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
його захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6 кримінальне провадження №12021091170000128 по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого, востаннє 11.06.2020 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно.
Злочин вчинено за наступних обставин:
ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену судимість у встановленому законом порядку на шлях виправлення не став та повторно вчинив кримінальне правопорушення (злочин) проти власності за наступних обставин.
Так, 27.05.2021 о 08:43 год. ОСОБА_4 перебував у торгівельному залі магазину товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» «Рукавичка», що в м. Калуші, пл. Героїв, 15 де в нього виник умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки).
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, перебуваючи у даному магазині таємно викрав з торгових стелажів алкогольний напій «TAGALI», ємкістю 0,5 літри, вартістю 127,50 грн. та дві банки ікри Горбуші вартістю 141,12 грн. кожна, а всього майна на загальну суму 409,74 грн.
Після чого, із викраденим чужим майном ОСОБА_4 вийшов з торгівельного залу магазину «Рукавичка»,тим самим покинув його довівши свій злочинний умисел до кінця. У подальшому викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» і.к. 01553681 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 409,74 грн.
Суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст.337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, просив виправдати його у зв'язку із відсутністю доказів його причетності до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Його захисник - адвокат ОСОБА_5 просила виправдати її підзахисного.
Представник потерпілого надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при визначенні міри покарання обвинуваченому, покладається на розсуд суду.
Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 місяців арешту.
В ході судового розгляду за клопотанням сторін обвинувачення та захисту в судовому засіданні допитані свідки, досліджені надані суду документи і встановлені такі обставини:
Допитані у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідки дали наступні покази.
Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що 27.05.2021 обвинувачений вчинив крадіжку із магазину. Все це вона бачила 28.05.2021 при огляді відеоматеріалів за 27.05.2021, які були відзняті в магазині. Його вона впізнала по походці, жестах, поведінці, кросівках. Всі її співробітники знають ОСОБА_4 і що він вчиняє крадіжки.
Свідок ОСОБА_7 вказала суду, що 28.05.2021 при огляді відеоматеріалів впізнала ОСОБА_4 , який вчинив крадіжку двох банок ікри і пляшку алкогольного напою в торговельному залі магазину «Рукавичка».
Свідок ОСОБА_8 зазначила суду, що 27.05.2021 вона знаходилась на роботі та обслуговувала покупців. ОСОБА_4 свідок бачила у торговельному залі магазину. Пізніше від співробітниць дізналась, що він вчинив крадіжку.
Тобто, цими показаннями, які є процесуальними джерелами доказів, у розумінні ст. 84 КПК України, підтверджується обставини регламентовані ст. 91 КПК України.
Даних передбачених ч. 2 ст. 96 КПК України стороною захисту відносно допитаних судом свідків для доведення недостовірності їх показань, як то показання, документи, які підтверджують їх репутацію, зокрема, щодо засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність останніх, суду надано не було.
В свою чергу, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, що були надані стороною обвинувачення, судовим слідством встановлено наступне.
28.05.2021 ОСОБА_6 звернулась до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення 27.05.2021 крадіжки із магазину «Рукавичка».
Згідно повідомлення в.о. керуючого магазину «Рукавичка» ОСОБА_9 , 27.05.2021 було виявлено факт крадіжки наступного товару: напій спиртовий оригінал 3 роки 0,5 л. «Tagali» вартістю 127,50 грн. та ікри лососевої зернистої 90 г. вартістю 141,12 грн.
У судовому засіданні також було оглянуто CD-диск, на якому були зафіксовані події, які мали місце 27.05.2021 в магазині «Рукавичка», а саме як невідома особа у масці, одягнена в темну куртку із капюшоном, джинси та кросівки вчиняє крадіжку із даного магазину.
Відповідно до протоколу обшуку від 22.06.2021, ОСОБА_4 добровільно видав одяг - куртку темного кольору із капюшоном, джинси синього кольору та кросівки білого, чорного та сірого кольорів.
28.07.2021 із свідком ОСОБА_8 було проведено впізнання речей, згідно з яким свідок впізнала за зовнішнім виглядом кросівки, в які був взутий ОСОБА_4 27.05.2021 під час вчинення крадіжки.
Як наслідок, на переконання суду, яке ним сформоване у порядку ст. 94 КПК України, наявні в матеріалах кримінального провадження докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а тому немає об'єктивних підстав їм недовіряти.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які, відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Тож суд, враховуючи вищевикладені докази, які були надані суду у ході розгляду провадження та визнанні належними і допустимими, вважає висловлені стороною захисту доводи та докази в частині перебігу подій, а саме що обвинувачений не вчиняв крадіжки, беручи до уваги показання свідків, письмові докази та відеозапис, за своєю суттю такими, що прямо суперечать установленим обставинам у ході цього провадження.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом.
Невизнання винуватості обвинуваченим у вчиненні злочину, що йому інкримінується, суд розцінює, як намагання уникнути покарання за скоєне кримінальне правопорушення, оскільки його вина доведена сукупністю досліджених судом доказів.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України оскільки він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, під наглядом у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, не визнав себе винуватим, не відшкодував завдану шкоду.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності до ст.67 КК України, немає, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості самостійно відшукувати вказані обставини.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Враховуючи думку прокурора, та з урахування тяжкості скоєного злочину, а також особи ОСОБА_4 , суд приходить до переконання, що останньому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, у виді арешту. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти його виправленню та буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Щодо цивільного позову, заявленого позивачем, суд зазначає наступне.
Так, 25.08.2021 у судовому засіданні представником потерпілого було подано позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а саме вартості одної пляшки алкогольного напою «Tagali» - 127,50 грн. та двох банок ікри горбуші - 141,12 грн., а всього 409,74 грн. Вказану суму представник потерпілого хоче стягнути із обвинуваченого.
Згідно вимог ст.127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Крім цього, згідно із вимогами ст.22 ЦК України, передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Враховуючи те, що неправомірними діями ОСОБА_4 ТзОВ Торгівельно-виробничій компанії «Львівхолод» було завдано матеріальної шкоди у розмірі 409,74 грн., вказана сума підлягає до стягнення із обвинуваченого на користь потерпілого.
В зв'язку з обранням міри покарання у вигляді арешту, необхідно обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, так як обвинувачений може ухилитись від відбування призначеного судом покарання.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох місяців арешту.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, взявши його під варту в залі суду.
Строк покарання відраховувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання вироку та взяття під варту з зали суду.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 25.06.2021 - скасувати.
Речові докази:
CD-R диск із записом подій, які мали місце 27.05.2021 в приміщенні магазину «Рукавичка» ТзОВ Торгівельно-виробничої компанії «Львівхолод», який знаходиться при матеріалах судової справи №345/3516/21 - залишити при даних матеріалах;
Куртку темного кольору із капюшоном та блискавкою спереду, джинсові штани синього кольору, кросівки білого сірого та чорного кольорів із зображенням листків, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути ОСОБА_4 .
Цивільний позов ТзОВ Торгівельно-виробничої компанії «Львівхолод» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь ТзОВ Торгівельно-виробничої компанії «Львівхолод» 409,74 грн. завданої матеріальної шкоди.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя