Справа № 186/1369/21
Провадження № 3/0186/591/21
в справі про адміністративне правопорушення
08 грудня 2021 року м. Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.
з участю: прокурора - Мільченка Є.О.
представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - адвоката Нестерчука С.В.
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши справи про адміністративні правопорушення, що надійшли від другого відділу перевірок Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Копейська, Челябинської області, громадянки України, освіта вища, міського голови м.Першотравенська, Дніпропетровської області, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП,
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Першотравенського міського голови, всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про реальний конфлікт інтересів, який виник під час підписання розпоряджень від 28 листопада 2019 року №11, від 26 грудня 2019 року №12, від 30 січня 2020 року №01, від 27 лютого 2020 року №2, від 30 березня 2020 року №3, від 29 квітня 2020 року №4, від 29 травня 2020 року №6, від 25 червня 2020 року №7, від 29 липня 2020 року №8, від 31 серпня 2020 року №9, від 29 вересня 2020 року №10, від 29 жовтня 2020 року №11, стосовно виплати працівникам виконавчого комітету міської ради премії та надбавки за період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року, якими встановлено, зокрема, розмір премії їй, як міському голові.
Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Першотравенського міського голови, всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписала розпорядження від 28 листопада 2019 року №11, від 26 грудня 2019 року №12, від 30 січня 2020 року №01, від 27 лютого 2020 року №2, від 30 березня 2020 року №3, від 29 квітня 2020 року №4, від 29 травня 2020 року №6, від 25 червня 2020 року №7, від 29 липня 2020 року №8, від 31 серпня 2020 року №9, від 29 вересня 2020 року №10, від 29 жовтня 2020 року №11, стосовно виплати працівникам виконавчого комітету міської ради премії та надбавки за період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року, якими собі, як міському голові, встановила, зокрема, розмір премії.
Також, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Першотравенського міського голови, всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про реальний конфлікт інтересів, який виник під час підписання розпоряджень від 27 листопада 2020 року №12, від 29 грудня 2020 року №13, від 28 січня 2021 року №1, від 25 лютого 2021 року №2, від 30 березня 2021 року №3, від 29 квітня 2021 року №4, від 27 травня 2021 року №5, від 29 червня 2021 року №6, від 29 липня 2021 року №7, від 30 серпня 2021 року №7, від 30 серпня 2021 року №8, стосовно виплати працівникам виконавчого комітету міської ради премії та надбавки за період з листопада 2020 року по серпень 2021 року, якими встановлено, зокрема, розмір премії їй, як міському голові.
Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Першотравенського міського голови, всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписала розпорядження від 27 листопада 2020 року №12, від 29 грудня 2020 року №13, від 28 січня 2021 року №1, від 25 лютого 2021 року №2, від 30 березня 2021 року №3, від 29 квітня 2021 року №4, від 27 травня 2021 року №5, від 29 червня 2021 року №6, від 29 липня 2021 року №7, від 30 серпня 2021 року №7, від 30 серпня 2021 року №8, стосовно виплати працівникам виконавчого комітету міської ради премії та надбавки за період з листопада 2020 року по серпень 2021 року, якими собі, як міському голові, встановила, зокрема, розмір премії.
Постановою судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2021 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження та їм присвоєно єдиний унікальний номер №186/1369/21 (провадження №3/0186/591/21).
ОСОБА_1 свою вину у вчинених правопорушеннях не визнала, надала суду письмові пояснення по справі, в яких вказує на те, що вона, як міський голова, діяла виключно в рамках чинного законодавства, повідомляла міську раду про наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів на відповідних пленарних засіданнях ради і не вчиняла дій, за які передбачена відповідальність по ст.172-7 КУпАП. До наявного у неї конфлікту інтересів при здійсненні нею службових повноважень НАЗК вбачає, що ухваленим міською радою рішенням від 11 грудня 2018 року №165-34/VII "Щодо умов оплати праці міського голови, секретаря ради, першого заступника міського голови, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами виконавчого комітету та інших працівників органів місцевого самоврядування " (зі змінами), її, як міського голову, наділено дискреційними повноваженнями щодо виплати собі, як міському голові, щомісячної премії у розмірі не менше 10% посадового окладу, проте, повна редакція положень зазначеного вище рішення міської ради, а саме: п.2, містить - здійснювати щомісячне преміювання міського голови в розмірі не менше 10 % посадового окладу в межах коштів, передбачених на преміювання в кошторисі виконавчого комітету Першотравенської міської ради та економії коштів на оплату праці, але це суттєве обмеження, встановлене міською радою, в протоколі не відображене. Не погоджується з твердженням про те, що саме зацікавленість в отриманні матеріальної вигоди нею у вигляді премії в розмірі, що становить більше 10%, є її приватним інтересом. Реалізація нею службових повноважень, як міського голови та керівника установи, здійснювалася за відсутності превалювання приватного інтересу над публічним і, як наслідок, наявна відсутність суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями, їїх вплив на об'єктивність та неупередженість вчинення дій. Твердження про те, що вона, як міський голова, не може об'єктивно оцінити свою роботу, в тому числі, своєчасність, повноту та сумлінність виконання посадових обов'язків, надати неупереджену оцінку ініціативності в роботі, тощо, є абсурдним та таким, що принижує її професійну гідність. Оцінку діяльності будь-якого міського голови може надати лише відповідна територіальна громада або відповідна рада. Також, доповнила, що всі міські голови працюють колегіальним органом, Першотравенську міську раду вона повідомляла про конфлікт інтересів, НАЗК не повідомляла. Кожного разу, щомісяця вона підписує розпорядження, міська рада та виконком не збираються, рішення приймається в її кабінеті. При формуванні бюджету формується фонд заробітної плати на рік. В постанові КМУ №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" до 2018 року передбачалося, що розмір премій саме міському голові мала визначати рада, а з 2018 року - рада визначає самому голові, голова - всім працівникам. Вони на сесії по-старому затвердили, так і залишилося, що рада визначає розмір премії і надбавки всім працівникам і голові.
Просить закрити провадження в справах про адміністративні правопорушення за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Адвокат Нестерчук С.В. підтримав пояснення ОСОБА_1 , зазначив, що особа, яка склала протоколи, знаходиться у м.Києві, сюди не приїжджала, нікого не опитувала, послалася на свою суб'єктивну думку, нічим не підтверджено, що особа діяла в своїх інтересах, шкода відсутня. Подав письмове клопотання про закриття справи за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, яке підтримав у судовому засіданні, в якому посилається на те, що виплата премій та надбавок працівникам Першотравневої міської ради Дніпропетровської області, в тому числі і міському голові у зазначеному розмірі посадового окладу за рахунок коштів, передбачених в бюджетній частині кошторису на 2019-2021 роки, здійснювалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09 березня 2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», визначено що посадові особи органів місцевого самоврядування у межах затвердженого фонду оплати праці надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 01.01.2007 року у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплату праці. Відповідно до зазначеної постанови КМУ преміювання міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою. Така вимога була виконана та 11 грудня 2018 року було прийнято рішення Першотравневою міською радою № 164-34/УІІ «Щодо умов оплати праці міського голови, секретаря ради, першого заступника міського голови, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами виконавчого комітету та інших працівників органів місцевого самоврядування», з відповідними змінами, яким було вирішено здійснювати щомісячне преміювання міського голови та інших працівників Першотравневої міської ради в розмірі не менше ніж 10 відсотків посадового окладу.
Також, в протоколі не відображено, що в зазначеному вище рішенні Першотравневою міською радою № 164-34/УІІ, а саме п. 2, містить: «2. Здійснювати щомісячне преміювання міського голови в розмірі не менше ніж 10 відсотків посадового окладу в межах коштів, передбачених на преміювання в кошторисі виконавчого комітету Першотравенської міської ради та економії коштів на оплату праці. Це суттєве обмеження, встановлене міською радою, в протоколі не відображене. Просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 по ч.1,2 ст.172-7 КУпАП закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Прокурор вважає, що зібраними у справі належними і допустимими доказами об'єктивно та повністю підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, тому просить суд визнати її винною у вчиненні даних правопорушень, врахувати, що по інкримінованому епізоду за 28 листопада 2019 року - закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності, по інших - накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу: по ч.1 ст.172-7 КУпАП - 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, по ч.2 ст.172-7 КУпАП - 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Дослідженням доказів по справі встановлено наступне.
За підсумками виборів Першотравенського міського голови, відповідно до рішення Першотравенської міської ради від 09 листопада 2015 року № 159-1/VII «Про підсумки виборів депутатів міської ради, міського голови і визнання їх повноважень», ОСОБА_1 обрано Першотравенським міським головою.
09 листопада 2015 року ОСОБА_1 прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування.
Тобто, ОСОБА_1 , будучи міським головою м.Першотравенська, відповідно до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на яку поширюється дія зазначеного Закону.
Згідно з абз. 2 п. 1, абз. 2 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 березня 2006 року №268 умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів. Преміювання сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.
Рішенням №73 від 24 березня 2006 року виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області затверджено "Положення про порядок встановлення надбавок і преміювання посадових осіб місцевого самоврядування".
Вказаним Положенням визначено порядок та умови, зокрема, преміювання керівників, працівників і спеціалістів виконавчого комітету міської ради, самостійних управлінь, відділів виконкому міської ради - посадових осіб місцевого самоврядування, та керівників цих управлінь та відділів, тобто усіх працівників міської ради.
Згідно з п.п. 1.5 п. 1 Положення, міський голова розглядає та приймає рішення, зокрема, про преміювання працівників, визначених цим Положенням, за поданням секретаря міської ради, заступників міського голови у формі "Відомості про встановлення розмірів надбавок і премій".
п.2 рішення Першотравенської міської ради №165-34/VII від 11 грудня 2018 року "Щодо умов оплати праці міського голови, секретаря ради, першого заступника міського голови, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами виконавчого комітету та інших працівників органів місцевого самоврядування" встановлено - здійснювати щомісячне преміювання міського голови в розмірі не менше ніж 10 відсотків посадового окладу в межах коштів, передбачених на преміювання в кошторисі виконавчого комітету Першотравенської міської ради, та економії коштів на оплату праці. Рішенням не встановлено граничний розмір такої премії у відсотках до посадового окладу.
Реалізуючи ці повноваження, ОСОБА_1 , як міський голова, видавала розпорядження від 28 листопада 2019 року №11, від 26 грудня 2019 року №12, від 30 січня 2020 року №01, від 27 лютого 2020 року №2, від 30 березня 2020 року №3, від 29 квітня 2020 року №4, від 29 травня 2020 року №6, від 25 червня 2020 року №7, від 29 липня 2020 року №8, від 31 серпня 2020 року №9, від 29 вересня 2020 року №10, від 29 жовтня 2020 року №11, від 27 листопада 2020 року №12, від 29 грудня 2020 року №13, від 28 січня 2021 року №1, від 25 лютого 2021 року №2, від 30 березня 2021 року №3, від 29 квітня 2021 року №4, від 27 травня 2021 року №5, від 29 червня 2021 року №6, від 29 липня 2021 року №7, від 30 серпня 2021 року №7, від 30 серпня 2021 року №8 та затверджувала відомості про встановлення надбавок і преміювання працівників виконавчого комітету Першотравенської міської ради у період з листопада 2019 року по серпень 2021 року, відповідно до яких, вирішила виплатити, зокрема, собі, як міському голові, премію у розмірі 150%,130%,50%,100%,100%,100%,100%,100%,74,9%,77,3%,93,6%,93,6%,88,89%,110%,100%,100%,100%,100%,70%,70%,100%,100 % посадового окладу відповідно.
Службовою запискою Управління документообігу та контролю від 07 вересня 2021 року №93-06/15302-21 підтверджується, що повідомлень від Першотравенського міського голови ОСОБА_1 про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів до Національного агентства з питань запобігання корупції не надходило.
Відповідно до вимог ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із положеннями ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративні правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.1ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина перша статті 172-7 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частина друга статті 172-7 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Диспозиція обох частин цієї статті є бланкетною, сама стаття міститься в главі 13-А КУпАП «Адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією».
Тому, для визначення усіх ознак протиправного діяння необхідно керуватися Законом України «Про запобігання корупції».
Визначення терміну «правопорушення, пов'язаного з корупцією», міститься у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» і є діянням, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 Закону.
Зокрема, суб'єктами відповідальності по ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
Закон України «Про запобігання корупції» встановлює алгоритм дій для запобігання та врегулювання конфлікту приватних та службових інтересів, що має на меті недопущення втрати довіри до службової особи та до органу, в якому вона працює.
Так, стаття 28 Закону зобов'язує осіб, зазначених у п.п.1,2 ч.1 ст.3 Закону (у тому числі міського голову):
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - НАЗК чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Невиконання даних зобов'язань відповідним суб'єктом тягне відповідальність по ч.1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП.
Під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (примітка 2 до ст.172-7 КУпАП)
Згідно абз. 12 ч.1 ст.1 Закону, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Суд вважає доведеним той факт, що зацікавленість в отриманні матеріальної вигоди у вигляді премії у розмірі що становить більше 10 % посадового окладу, яка є складовою заробітної плати (досягнення блага, що належатиме виключно самій собі), і була приватним інтересом ОСОБА_1 під час підписання вищезазначених розпоряджень, якими собі, як міському голові, визначала розмір премії.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» зазначено, що міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст.2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).
Міський голова є посадовою особою місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування здійснюється зокрема, на таких основних принципах: служіння територіальній громаді та захисту інтересів відповідної територіальної громади.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема, є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.
З огляду на норми п.п. 3.2 п. З Положення, розмір премій працівникам затверджується міським головою залежно від особистого трудового внеску працівника в загальні результати роботи, та виконавської дисципліни (своєчасності, повноти та якості виконання указів та доручень Президента України, законів та постанов Верховної Ради України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, доручень голови облдержадміністрації та міського голови, наказів та доручень керівників).
Відповідно до положень п. 4 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за № 1203/29333 (далі - Правила), посадові особи місцевого самоврядування під час виконання функцій місцевого самоврядування зобов'язані діяти відповідно в інтересах територіальної громади.
При виконанні своїх посадових обов'язків посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані раціонально і дбайливо використовувати комунальну власність, постійно підвищувати ефективність її використання, уникаючи надмірних і непотрібних витрат, а також не допускати зловживань та використання комунального майна або коштів у приватних інтересах (п. 2 розділу IV Правил).
Діючи в інтересах територіальної громади ОСОБА_1 , як Першотравенський міський голова, мала бути зацікавлена у раціональному використанні коштів місцевого бюджету. Під час реалізації ОСОБА_1 цього службового повноваження у частині, що стосується її самої, як Першотравенського міського голови, наведений вище приватний інтерес превалював над публічним інтересом (інтересом територіальної громади), у зв'язку з чим між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовим повноваженням виникла суперечність.
ОСОБА_1 відповідно до своїх повноважень, визначених Положенням (п.п. 1.5 п. 1 Положення), а також відповідно до п. 2 рішення Першотравенської міської ради від 11 грудня 2018 року № 165-34/VII «Щодо умов оплати праці міського голови, секретаря ради, першого заступника міського голови, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами виконавчого комітету та інших працівників органів місцевого самоврядування» (здійснювати щомісячне преміювання міського голови в розмірі не менше 10 % посадового окладу), які є дискреційними, має можливість самостійно приймати рішення щодо зменшення чи збільшення розміру премії, та визначати самостійно її розмір (максимально законодавчо допустимий, понижений, на рівні із іншими працівниками, тощо). За наявності суперечності між приватним інтересом та службовим повноваженням особа коливається у своїх оцінках і немає однозначної позиції, переживає внутрішнє вагання і суперечливі емоції, що виключає об'єктивність та неупередженість у вчиненні нею дій та прийнятті рішень.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 про наявність конфлікту інтересів під час виконання службових обов'язків до визначених Законом України «Про запобігання корупції» органів не зверталася.
Відтак, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.172-7 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 та її представника про відсутність реального конфлікту інтересів при підписанні розпоряджень про преміювання себе, як міського голову та не надання їй преференцій, є безпідставними, з огляду на таке.
Приватний інтерес, як вже зазначалось вище, зумовлений визначенням розміру премії самій собі, як міському голові, ОСОБА_1 . Ця об'єктивна дійсність сама по собі створює конфлікт інтересів, тому посилання захисту про недоведеність у ОСОБА_1 приватного інтересу є неприйнятними. Суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями, яка реально впливає на об'єктивність прийнятих рішень, призводить до реального конфлікту інтересів.
Враховуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що преміювання міського голови ОСОБА_1 відбувалося в умовах реального конфлікту інтересів. Сам факт наявності рішення Першотравенської міської ради про здійснення щомісячного преміювання міського голови в розмірі не менше 10 відсотків посадового окладу, без обмеження такого розміру, не позбавляє міського голову її дискреційних повноважень та не перетворює у формального підписанта розпорядчих документів, якими встановлювався розмір премії, що підлягала виплаті, міському голові. На відміну від обов'язкових виплат, премія має характер індивідуально визначеної заохочувальної виплати, її розмір щоразу може різнитись, а остаточне рішення щодо цієї виплати приймає керівник при видачі розпорядження.
Посилання ОСОБА_1 на повідомлення колегіального органу про наявність конфлікту інтересів, суд не може взяти до уваги, оскільки доказів цього суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 2,4 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення, відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
- закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні з дня виявлення правопорушення).
Продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Законними приводами для порушення адміністративного провадження можуть бути: заяви і повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості, громадян; повідомлення, опубліковані у пресі; безпосереднє виявлення уповноваженим суб'єктом ознак корупційного правопорушення.
Моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 статті 172-7 КУпАП є не дата складення протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, а дата, коли уповноважений суб'єкт дізнався про факт неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення нею дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином, судом встановлено, що датою виявлення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП відносно ОСОБА_2 , є 07 вересня 2021 року, а датою його вчинення - період з 28 листопада 2019 року по 30 серпня 2021 року.
Саме з цього часу почався перебіг строку накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.4 ст.38 КУпАП.
Таким чином, на момент розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, вчинені в листопаді 2019 року - сплинув (минуло два роки з моменту вчинення правопорушення), тому справи про адміністративні правопорушення в цій частині слід закрити в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, а адміністративне стягнення слід накладати за вчинення вказаних правопорушень за період з 26 грудня 2019 року по 30 серпня 2021 року, в межах строку, передбаченого ст.38 КУпАП.
На підставі ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24 1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбачених ст.34 КУпАП - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність, передбачених ст.35 КУпАП - не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , те, що до адмінвідповідальності притягується вперше, вину у вчиненому не визнала, працює - всі обставини справи в їх сукупності та вважає, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави, що буде необхідним для її виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 грн.
Керуючись ст.24, ст.40-1, ч.1, ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, - суд
Закрити провадження в адміністративних справах відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень по ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП 28 листопада 2019 року, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, в період з 26 грудня 2019 року по 30 серпня 2021 року, передбачених:
- ч.1 ст.172-7 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень;
- ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень;
- ч.1 ст.172-7 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі ста п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень;
- ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі трьохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п'ять тисяч сто) гривень;
На підставі ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 остаточно накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі трьохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: С. А. Янжула
Постанова набирає законної сили:_______________________
Строк пред'явлення постанови до виконання ________________________________