Справа 556/669/21
Номер провадження 2-а/556/6/2021
"17" серпня 2021 р. смт. Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Іванків О.В.
при секретарі судового засідання Кньовець Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області, поліцейського роти №5 батальйону УПП в Рівненській області Стельмаха Сергія Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області, поліцейського роти №5 батальйону УПП в Рівненській області Стельмаха Сергія Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №709227 від 10 квітня 2021 року якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 20400 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що його було визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху (ПДР), та 10.04.2021 року поліцейським роти №5 батальйону УПП в Рівненській області Стельмахом С.В., відносно позивача була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ДП18 №709227, відповідно до якої позивач визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 122, ч.4 ст.126 КУпАП, за порушення ПДР України. Однак, позивач вважає притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірним, а дії відповідача незаконними, оскільки позивач керував транспортним засобом із дотриманням вимог ПДР України, про що ним було зазначено відповідачу під час зупинки.
Після отримання даної постанови поштовим відправленням та ознайомившись з її змістом, вважає, що адміністративне стягнення накладено відносно нього безпідставно в зв'язку з чим просить суд визнати протиправною постанову серії ДП18 №709227 від 10 квітня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення та скасувати її.
Вказаний позов ОСОБА_1 , надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 19.04.2021 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 20.04.2021 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами, 04 червня 2021 року представник відповідача УПП в Рівненській області ДПП Давидчук В.В., подав відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі посилаючись на безпідставність та недоведеність заявлених вимог.
Представник позивача Яременко В.В. 22 липня 2021 року подав до суду доповнення до адміністративного позову, в яких посилається на те, що позивачем ОСОБА_1 , було порушено дотриманням вимог ПДР України оскільки він 10.04.2021 року діяв в умовах крайньої необхідності, доставляв громадянина ОСОБА_2 до сімейного лікаря КЗ Володимирецької ЦРЛ, що підтверджується довідкою №10 від 16.07.2021 року. Вважає, що ОСОБА_1 , не вчиняв адміністративних правопорушень дією, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна школа є менш значною, ніж відвернена шкода.
Будь-яких інших процесуальних дій не вчинялося та заяв до суду не надходило.
Представник позивача Яременко В.В., в судове засідання подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та доповненнях до позову, просив їх задовольнити.
Представник відповідача УПП в Рівненській області ДПП Давидчук В.В., в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, однак надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності та відмовити в задоволенні позову.
Поліцейський роти №5 батальйону УПП в Рівненській області Стельмах С.В., в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, про причини неявки суд не повідомляв, про розгляд справи у його відсутності не клопотав, письмових пояснень проти адміністративного позову не подав.
Дослідивши та проаналізувавши докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому суд встановив та врахував наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху.
Із постанови серія ДП18 №709227 від 10 квітня 2021 року винесеної поліцейським роти №5 батальйону УПП в Рівненській області Стельмахом С.В., слідує, що ОСОБА_1 , 10.04.2021 року, в с.Маюничі Володимирецького району Рівненської області по вул.Варшавська, 14, керував транспортним засобом марки «AUDI А4», д.р.н. НОМЕР_1 , будучи особою яка позбавлена права керувати транспортним засобом на підставі постанови Володимирецького районного суду Рівненської області, а також перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше як на 53 км/год. а саме в населеному пункті с. Маюничі, позначеному дорожніми знаками 5.45, 5.46, рухався зі швидкістю 103 км/год Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів ТгuСаm LТІ 20/20 001147, чим порушив п.12.4, Правил дорожнього руху України та Закон України «Про Дорожній рух», чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст.122 та ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказана постанова винесена в межах компетенції працівника поліції, з дотриманням вимог чинного законодавства. При цьому і сам ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом 10.04.2021 року.
Разом з тим, судом також встановлено наступне.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається зі ст.18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
З пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що 10.04.2021 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 власним автомобілем їздив до м.Луцьк, за кермом автомобіля був ОСОБА_5 . На зворотному шляху, неподалік стаціонарного поста поліції в с.Маюничі Вараського району, ОСОБА_3 раптово стало погано, він відчув запаморочення, різкий головний біль, нудоту, захитування. Тому він зупинив автомобіль, попросив ОСОБА_6 пересісти за кермо та швидко відвезти його до лікарні. Під час зупинки автомобіля вони пояснювали це поліцейському, однак їх пояснення він залишив поза увагою і виніс оскаржувану постанову.
Пояснення позивача та ОСОБА_3 підтверджуються довідкою №10 від 16.07.2021 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на головний біль, нудоту, захитування, запаморочення; направлений для дообстеження в умовах стаціонару.
Суд зазначає, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
Разом з тим, надані відповідачем докази не спростовують висновків суду.
Крім того, судом встановлено також і наступне.
Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Таким чином, наданий відповідачем відеозапис на DVD-диску підпадає під визначення електронного доказу, встановлене ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом відповідача або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого - ознаки цифрового підпису автора.
Разом з тим, шляхом огляду змісту DVD-диску, судом встановлено, що на всіх відеозаписах відсутній цифровий підпис як їх автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення копії відеозапису.
Таким чином, наданий суду відеозапис, що містяться на наданому відповідачем DVD-диску не є допустимими доказами в розумінні ст. 74 КАС України.
Відповідно до п.п. 1,3,8 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
На підставі досліджених та оцінених доказів суд приходить до висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративних правопорушення з огляду на таке.
Метою дій позивача було найшвидше доставлення громадянина ОСОБА_2 до КЗ Володимирецька ЦРЛ, при цьому дії позивача не спричинили жодних шкідливих наслідків
З цих підстав суд вбачає відсутність в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 126, ч.4 ст. 122 КУпАП, а саме його суб'єктивної сторони.
Суд погоджується з доводом позивача про вчинення дій, передбачених ч.4 ст. 126, ч.4 ст. 122 КУпАП в умовах крайньої необхідності відповідно до ст. 18 КУпАП, оскільки:
- вони були вчинені з метою усунення небезпеки, яка загрожує правам і свободам громадян, зокрема, для усунення небезпеки життю та здоров'ю іншої особи;
- ця небезпека не могла бути усунена в інший спосіб, ніж шляхом доставлення громадянина до лікувального закладу;
- внаслідок дій позивача шкода не була завдана.
Суд вважає, що відповідач при накладенні адміністративного стягнення не врахував обставини вчинення позивачем дій, не встановив підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п.1), 4) ч.1 ст. 247 КУпАП.
Оскільки відповідачі на порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довели правомірність свого рішення, суд вважає, що постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наявність у діях позивача складу правопорушення підтверджується тільки постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №709227 від 10 квітня 2021, що не є достатнім доказом для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Виходячи з принципу покладення обов'язку доказування на відповідача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем вчинення ОСОБА_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 126, ч.4 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись на підставі ст. 7, ч.4 ст. 126, ч.4 ст. 122, ч.1 ст. 247, 279, ч.1 ст. 293 КУпАП, п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, додатку 1 Правил дорожнього руху ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ДП18 №709227 від 10 квітня 2021 року, у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 122, ч.4 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 гривень, а провадження по справі закрити внаслідок відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Іванків
Учасники провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), мешканець АДРЕСА_1 .
Відповідачі - Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП, юридична адреса: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14 а, код ЄДРПОУ 40108761.
Поліцейський роти №5 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Стельмах Сергій Вікторович, юридична адреса: м. Сарни, вул. Бєлгородська, 5, Рівненської області.