Дата документу 03.12.2021 Справа № 554/11354/21
Провадження № 1-кс/554/16102/2021
03 грудня 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170000000802 від 29.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170000000802 від 29.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Підставами для арешту майна слідчий вказує, що упровадженні ВРЗСТ СУ ГУ НП України в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021170000000802 від 29.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 29.11.2021 року, близько 16.20 години по вул. Сорочинська зі сторони вул. Данила Апостала в напрямку вул. Панаса Мирного в м.Миргороді рухався автобус Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_4 , 1961 р.н., який поблизу електроопори № 1/68 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , 1929 р.н., яка переходила проїзну частину з ліва на право по напрямку його руху.
У наслідок вказаної ДТП пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження від яких загинула на місці пригоди.
29.11.2021 року проведено огляд місця вказаної дорожньо-транспортної пригоди, під час якого оглянуто автобус Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 08.11.2016 ТСЦ 5344, належить ОСОБА_4 , зареєстрованому АДРЕСА_1 , автобус було вилучено та поміщено на територію спецмайданчика для зберігання тимчасово вилучених ТЗ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область Миргородський район, м.Миргород вул. Я.Усика, 34.
На момент огляду автобус Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 , мав механічні пошкодження у вигляді деформацій лобового скла.
З огляду на вказане, враховуючи те, що автобус Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 08.11.2016 ТСЦ 5344, належить ОСОБА_4 , зареєстрованому АДРЕСА_1 , зберіг на собі сліди злочину, є доказом в кримінальному провадженні, може бути використаний для встановлення обставин, що встановлюються під час кримінального провадження - 30.11.2021 року постановою слідчого ВРЗСТ СУ ГУ НП в Полтавській області визнаний та залучений як речовий доказ у вказаному кримінальному провадженні.
В даному випадку є достатні та обґрунтовані підстави вважати автобус Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 08.11.2016 ТСЦ 5344, належить ОСОБА_4 , є речовим доказом в рамках розслідування кримінального провадження.
Виходячи з того, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вказаного кримінального правопорушення, з метою збереженням слідової інформації та загалом речового доказу, з необхідністю встановлення обставин, що вирішуються в ході досудового розслідування шляхом проведення відповідних судових експертиз, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження автобуса Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 , слідчий просить накласти арешт на майно.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Слідчий надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021170000000802 від 29.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
29.11.2021 року, близько 16.20 години по вул. Сорочинська зі сторони вул. Данила Апостала в напрямку вул. Панаса Мирного в м.Миргороді рухався автобус Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_4 , 1961 р.н., який поблизу електроопори № 1/68 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , 1929 р.н., яка переходила проїзну частину з ліва на право по напрямку його руху. У наслідок вказаної ДТП пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження від яких загинула на місці пригоди.
Слідчим доведено, що автобус Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 , вилучений під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.11.2021 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучений, відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.11.2021 року, автобус Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 , підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Постановою слідчого від 30.11.2021 року, автобус Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021170000000802 від 29.11.2021 року.
Як убачається з клопотання слідчого, накладення арешту на автобус, він вважає необхідною мірою для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вказаного кримінального правопорушення, з метою збереженням слідової інформації та загалом речового доказу, з необхідністю встановлення обставин, що вирішуються в ході досудового розслідування шляхом проведення відповідних судових експертиз, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження автобуса Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 .
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин слідчий суддя вважає доводи клопотання слідчого про необхідність накладення арешту на автобус, який є предметом, який зберіг на собі сліди злочину у кримінальному провадженні переконливими.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170000000802 від 29.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автобус Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 08.11.2016 ТСЦ 5344, належить ОСОБА_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , з позбавленням права його відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких ремонтних робіт, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1