Дата документу 06.10.2021 Справа № 554/9019/21
Єдиний унікальний номер справи: №554/9019/21
Провадження № 1-кс/554/13908/2021
06 жовтня 2021 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , за матеріалами кримінального провадження №12021170000000484 від 16.07.2021 року, про арешт майна , -
15.07.2021 на адресу Слідчого управління ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява, про те, що гр. ОСОБА_6 за місцем свого проживання в с. Руденківка Полтавського району Полтавської області, без оформлення будь-яких дозвільних документів, здійснює незаконне виробництво неналежної якості спеціальних кормів, харчових добавок для домашньої птиці та худоби, яка не відповідає вимогам законодавства та в подальшому, видаючи її за продукцію торгової марки «Щедра Нива», шляхом обману заволодіває грошовими коштами покупців вказаної продукції.
У відповідності до вимог ст.214 КПК України відомості про вказане кримінальне правопорушення 16.07.2021 Слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12021170000000484 за ч.2 ст.190 КК України.
В ході досудового розслідування допитаний в якості свідка заявник надав показання, що він являється фізичною особою підприємцем. В 2021 році він вирішив розширити свою діяльність та зайнятися відгодівлею поголів'я птиці з метою її подальшої реалізації. У зв'язку з цим він почав підшуковувати місця можливого утримання птиці та місця, де можна закуповувати комбікорм для її відгодівлі. В ході цього у червні 2021 року від своїх знайомих він дізнався, що в с. Руденківка Полтавського району Полтавської області можна придбати комбікорм для відгодівлі птиці. Приїхавши за вказаною адресою він помітив, що продаж комбікорму здійснюється на території приватного домоволодіння, де гр. ОСОБА_6 облаштував два великих ангари. У вказаних ангарах заявник помітив процес виробництва комбікорму та харчових добавок для птиці за допомогою різного устаткування, засоби для його зберігання. В ході перебування там він побачив ряд людей, які закупляли там комбікорм, що викликало в нього довіру до ОСОБА_6 .
Так як йому потрібно було придбати велику кількість комбікорму для здійснення своєї господарської діяльності він вирішив спочатку поспілкуватись з продавцем щодо якості комбікорму, переліку складових домішок. В якості корму для птиці йому було запропоновано придбати комбікорм торгової марки «Щедра Нива» за ціною 320 гривень за один мішок вагою 25 кг.
У зв'язку з великим об'ємом необхідного товару на загальну вартість близько 300 тис. грн., а також відсутністю приміщень для утримань птиці, місць її закупівлі та не приведення в належний вигляд документів для здійснення цієї діяльності він вирішив спочатку придбати лише один мішок запропонованого йому комбікорму « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для його перевірки. При цьому продавець його завіряв, що дана торгова марка одна із найвідоміших в Полтавській області.
Після цього він придбав 25 кілограм комбікорму, який був запакований до поліетиленового мішка. На мішку малося найменування комбікорму «Щедра Нива», виробник ТОВ «Українське зерно» м. Полтава, вул. М. Бірюзова та позначення її торгової марки.
У подальшому, приїхавши до м. Полтава він вирішив перевірити у мережі Інтернет дану торгову марку. Під час аналізу мережі Інтернет він дізнався, що така торгова марка дійсно існує, її виробництво здійснюється у смт. Диканька, Полтавської області та продукція зберігається в м. Полтава, по вул. М. Бірюзова, 32-а.
Зв'язавшись за допомогою телефону з представниками ТОВ «Українське зерно» він дізнався, що виробництво комбікорму «Щедра Нива» здійснюється в смт. Диканька та про виробництво комбікорму їхньої торгової марки в с. Руденківка їм нічого не відомо. Також йому повідомили, що оптова вартість їхнього комбікорму складає 375 грн. за один мішок вагою 25 кг., а не 320 грн.
В подальшому він дізнався від місцевих мешканців с. Руденківка, що громадянин ОСОБА_6 тривалий час здійснює незаконне виробництво та продаж спеціальних кормів, харчових добавок для домашньої птиці та худоби, без оформлення будь яких дозвільних документів.
Під виглядом торгової марки «Щедра Нива» виробництва ТОВ «Українське зерно», ОСОБА_6 шахрайським шляхом здійснює оптовий продаж комбікорму неналежної якості на території Полтавської та Дніпропетровської області.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, з метою перевірки вищевказаних відомостей та отримання інших доказів, що спростовують або їх підтверджують, на адресу відділу захисту інтересів суспільства і держави ГУНП в Полтавській області направлено доручення в порядку ст.40, 41 КПК України про проведення слідчих (розшукових) дій.
В ході виконання вказаного доручення оперативними працівниками вищевказаного відділу допитано в якості свідка юрисконсульта ТОВ «Українське зерно».
Під час допиту вищевказаний свідок надав показання, що ТОВ «Українське зерно» здійснює реалізацію комбікорму торгової марки «Щедра Нива» за оптовою ціною 375 гривень за один мішок вагою 25 кілограм. Окрім того, під час виконання своїх обов'язків як юриста йому стало відомо, що гр. ОСОБА_6 на території власного домогосподарства в с. Руденківка Полтавського району Полтавської області здійснює продаж комбікорму торгової марки «Щедра Нива» за оптовою ціною 320 гривень за один мішок вагою 25 кілограм. Для перевірки вказаної інформації він завітав в якості покупця до ангарних приміщень ОСОБА_6 , які розташовані в с. Руденківка та особисто підтвердив вказану інформацію і дізнався від місцевих мешканців, що ОСОБА_6 у вказаних ангарах здійснює виробництво спеціальних кормів та харчових добавок для птиці, не маючи при цьому будь-яких дозвільних документів.
Також під час виконання доручення оперативними працівниками встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, оперативними працівниками встановлено, що ОСОБА_6 біля свого домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , побудував два великих ангари, в яких здійснює виробництво, зберігання та продаж спеціальних кормів та харчових добавок для домашньої птиці та худоби.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості щодо власника вищевказаної земельної ділянки відсутні.
В ході досудового розслідування встановлено, що власником домоволодіння, яке раніше знаходилося за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташовані два ангари ОСОБА_6 , являється ОСОБА_7 , однак остання значиться померлою.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований як фізична особа підприємець за адресою: АДРЕСА_1 та має наступні види діяльності: 49.41 вантажний автомобільний транспорт (основний); 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
Відповідно до реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису щодо здійсненням ФОП ОСОБА_6 виду діяльності за класом 10.91 (виробництво готових кормів для сільськогосподарських тварин, у т. ч. концентрованих кормів і кормових добавок, приготування незбалансованих (однокомпонентних) кормів для сільськогосподарських тварин) не виявлено.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» встановлено, що Законодавство про корми складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про ветеринарну медицину", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" та інших актів законодавства, що видаються відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 43 ч.1 ст. 1 встановлено, що оператор ринку кормів (далі - оператор ринку) - юридична або фізична особа, яка здійснює виробництво та/або обіг кормів.
Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини між операторами ринку та органами державної влади щодо гарантування безпечності кормів на етапах їх виробництва, обігу та використання, зокрема шляхом забезпечення належної гігієни, маркування, пакування, представлення кормів, а також належної практики годування продуктивних тварин.
Статтею 14 цього Закону передбачено, що Оператор ринку зобов'язаний отримати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність, зазначену у частині першій цієї статті, до початку її експлуатації.
Для отримання експлуатаційного дозволу до територіального органу компетентного органу за місцем знаходження потужності подається заява про видачу експлуатаційного дозволу, яка повинна містити найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назву (опис) потужності, її адресу, заплановані види діяльності та перелік кормових добавок, преміксів та кормових сумішей, які планується виробляти та/або обіг яких здійснювати на відповідній потужності, вид оператора ринку за класифікацією суб'єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб'єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва). Заява про видачу експлуатаційного дозволу має бути засвідчена підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи.
Оператор ринку, який здійснив реконструкцію споруд та/або встановив нові виробничі лінії на потужності, на яку вже видано експлуатаційний дозвіл, та/або має намір здійснювати на такій потужності види діяльності, не передбачені експлуатаційним дозволом (якщо такі види діяльності потребують експлуатаційного дозволу), повинен не пізніше ніж за 15 календарних днів до відновлення експлуатації потужності звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про проведення позапланового інспектування потужності.
Протягом 15 календарних днів після отримання територіальним органом компетентного органу відповідної заяви оператора ринку державний ветеринарний інспектор проводить інспектування зазначених у такій заяві потужностей.
Оператор ринку має право використовувати відповідні потужності та/або здійснювати нові види діяльності на таких потужностях після отримання акта за результатами інспектування, що підтверджує відповідність цих потужностей та/або видів діяльності вимогам законодавства про корми.
Одночасно з видачею експлуатаційного дозволу на потужність компетентний орган вносить відомості про таку потужність та відповідного оператора ринку до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів .
Кожній потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, присвоюється реєстраційний номер.
Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів шляхом його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
В ході досудового розслідування запису в Державному реєстрі потужностей з виробництва та обігу кормів щодо видачі ФОП ОСОБА_6 експлуатаційних дозволів на потужності в с. Руденківка Полтавської області не виявлено.
Відповідно до ст. 15 цього Закону оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов'язані повідомити компетентний орган про потужності, які вони мають намір використовувати на будь-якій стадії виробництва та/або обігу кормів, з метою їх державної реєстрації.
Державна реєстрація потужностей здійснюється територіальним органом компетентного органу шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів на безоплатній основі.
Кожній потужності у Державному реєстрі потужностей з виробництва та обігу кормів присвоюється реєстраційний номер.
Відповідно до ст. 15 цього Закону з урахуванням вимог частини другої цієї статті будь-яка фізична чи юридична особа може використовувати кормову добавку для виробництва корму та/або здійснювати її обіг, а також обіг корму, виробленого з її використанням, відповідно до вимог законодавства про корми, за умови що така кормова добавка зареєстрована в Україні, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Введення в обіг зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також кормових добавок, які складаються, містять або виготовлені з генетично модифікованих організмів, дозволяється виключно тим операторам ринку (їх правонаступникам, уповноваженим ними особам), за зверненнями яких відповідні кормові добавки були зареєстровані в Україні.
При цьому кормова добавка не повинна несприятливо впливати на здоров'я людей та/або тварин, та/або на навколишнє природне середовище; бути представленою в такий спосіб, що може вводити в оману оператора ринку та/або кінцевого користувача; завдавати шкоду людині шляхом погіршення характерних особливостей харчових продуктів тваринного походження або справляти на споживача помилкове враження щодо характерних особливостей харчових продуктів тваринного походження.
Відповідно до ст.22 Цього Закону маркування, реклама та представлення кормів не повинні вводити в оману, зокрема:
1) щодо передбачуваного використання чи характеристик кормів, а саме характеру, способу виготовлення або виробництва, властивостей, складу, кількості, мінімального строку зберігання, видів або категорій тварин, для яких призначені корми;
2) шляхом приписування кормам характеристик, яких вони не мають, або шляхом створення враження, що їм притаманні особливі характеристики, коли насправді такі самі характеристики притаманні всім аналогічним кормам;
3) щодо відповідності маркування Державному каталогу кормових матеріалів або методичним настановам.
Корми можуть перебувати в обігу та маркуватися як корми, призначені для особливих поживних цілей, лише за умови включення тверджень про можливе використання таких кормів до Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей та відповідності властивостей таких кормів основним поживним характеристикам, встановленим щодо таких тверджень у цьому Державному реєстрі.
Загальні вимоги до маркування, передбачені цією статтею та статтею 23 цього Закону, є обов'язковими для всіх кормів. Спеціальні вимоги до маркування є обов'язковими для маркування окремих видів кормів, визначених цим Законом.
Окрім того відповідно до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» ОСОБА_6 для ведення вищевказаної господарської діяльності повинен був отримати наступні документи дозвільного характеру:
Висновок з оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"
Висновок державної експертизи землевпорядної документації щодо об'єктів, які підлягають обов'язковій державній експертизі відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації"
Висновок державної санітарноепідеміологічної експертизи діючих об'єктів, у тому числі військового та оборонного призначення відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";
Висновок державної санітарноепідеміологічної експертизи документації на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"
Дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Закону України "Про охорону праці".
А також ряд інших дозволів передбачених вимогами вказаного закону.
Враховуючи вищевикладене, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 керуючись корисливими мотивами, з метою наживи, не маючи будь-яких вищевказаних дозволів, в ангарах-цехах, які розташовані за адресою його проживання незаконно здійснює виготовлення муки, комбікорму та харчових добавок, неналежної якості, які в подальшому фасує до полімерних мішків різних товариств з використанням їх торгових знаків та найменувань, та в подальшому шляхом обману, видаючи вказану продукцію за продукцію вищевказаних товариств реалізовує її жителям Полтавської та інших областей, внаслідок чого заволодіває їх коштами шляхом обману.
28.09.2021 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава ОСОБА_1 було проведено обшук 2 ангарів, 2 житлових будинків, а також складських нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено наступне майно:
Блокнот чорного кольору із чорновими записами;
Зошит із чорновими записами із малюнком квітів;
Видаткова накладна № 400184 від 01.06.21 на 1 арк;
Видаткова накладна № 11194 від 23.04.2021 на 1 арк.;
Копії наступних документів: витяг № 3528 з реєстру платників єдиного податку на 1 арк., виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 2 арк., картка фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_6 на 1 арк., паспорт (ID-картка) на ім'я ОСОБА_6 з додатком на 2 арк.;
Вищевказані речі було поміщено до прозорого поліетиленового пакету, скріплено печаткою СУ ГУ НП в Полтавській області, підписами слідчого та понятих, та в подальшому доставлено до СУ ГУ НП в Полтавській області для зберігання.
101 мішок макухи (мішки білого кольору);
79 мішків білого кольору із висівками пшениці;
Пшениця, фасована у мішки по 50 кг, усього 15 мішків;
Пшениця, фасована у білі мішки, усього 15 мішків;
16 відкритих мішків меленої кукурудзи;
210 фасованих білих мішка ячменю;
5 відкритих мішків кукурудзи;
82 фасованих білих мішка пшениці;
14 білих мішка ячмінної дерті;
14 білих мішка пшеничної дерті;
266 закритих фасованих білих мішків із «оттеками» (вафельні відходи);
Металевий пристрій синього кольору для подрібнення зерна;
Металевий пристрій для подрібнення зерна;
Вищевказані речі 28.09.2021 було передано під розписку на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , який зазначив що дане майно буде знаходитися в ангарі за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Руденківка, вул. Вишнева 15.
Машинка для зшивання мішків «Brost» № RZ: 759518, GK 9-5;
Машинка для зшивання мішків «Sandeep» GK 9-2;
Вищевказані речі було поміщено до прозорого поліетиленового пакету, скріплено печаткою СУ ГУ НП в Полтавській області, підписами слідчого та понятих, та в подальшому доставлено до СУ ГУ НП в Полтавській області для зберігання.
99 мішків синього кольору (по 25 кг кожен мішок) із маркуванням «Щедра Нива. Комбікорм»
Вищевказані речі 28.09.2021 було передано під розписку на відповідальне зберігання комірнику ТОВ «Українське зерно» ОСОБА_8 , який зазначив що дане майно буде знаходитися в складі № 2 за адресою: м. Полтава, вул. Заводська 2.
Усі вищезазначені речі були визнані речовими доказами, відповідно до постанови слідчого від 28.09.2021 року.
Вказані речі мають значення для встановлення істини по справі, необхідні для проведення судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, з метою встановлення родової приналежності та встановлення повного кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, дані речі та документи в подальшому будуть використані як докази, що слугуватимуть доведенню вини осіб, дії яких спричинили матеріальної шкоди, і без них не можливо іншим способом встановити обставини, які передбачається дослідити у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, що до якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч.2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодоюридичної особи;
4) відшкодуванняшкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У данному випадку існує сукупність підстав і підозр вважати, що виявлений і вилучений предмет є доказом злочину - речовим доказом, а саме матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ.
У зв'язку з наявністю ризику щодо втрати речових доказів, тобто існування обставин, які підтверджують, що незастосування арешту призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі вилученого майна, тобто втрати речових доказів у кримінальному провадженні, слідчим ініційовано вказане клопотання про його арешт відповідно до ст.170 КПК України.
Згідно п. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та відповідно до п. 3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме: речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
З огляду на зміст ст. 98 КПК України та враховуючи вище вказане, слідство приходить до висновку, що речі та документи, вилучені під час обшуку, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження, а тому підлягає арешту.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Слідчий в судовому засідання клопотання підтримав та прохав його задовольнити.
Власник майна та його представник заперечували щодо задоволення клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Суд дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого та представника власника майна приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання так як всі документи які надав представник власника майна в судовому засіданні свідчать про те, що ОСОБА_6 , фактично здійснював підприємницьку діяльність у спосіб який не заборонений законом і будь яких доказів того, що ОСОБА_6 , виготовляв якусь продукцію, товари і намагався та продавав їх - відсутні, і до клопотання не приєднані.
Таким чином, мета для якої слідчим вказано необхідність накладення арешту на майно і речі, що були вилучені в ході обшуку 28.09.2021 року у ОСОБА_6 , не підтверджується як самим клопотанням і доданими до нього документами, так і спростовується документами, які надає сторона захисту.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий
В задоволенні клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1