Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600
Справа № 525/1207/20
Провадження № 1-кп/541/65/2021
08 грудня 2021 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,
потерпілої ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020170120000115 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар'янське Великобагачанського району Полтавської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, працює інспектором охорони у ФОП « ОСОБА_12 », не судимий.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч.2 ст.146, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 122 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Мар'янське Великобагачанського району Полтавської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, працює інспектором охорони у ФОП « ОСОБА_12 », не судимий.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч.2 ст.146, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 122 КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Рудний, Кустанайська область, Республіка Казахстан, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч.2 ст.146, ч. 1 ст. 125 КК України
З осені 2019 року у ОСОБА_4 та ОСОБА_13 склалися неприязні стосунки із ОСОБА_11 , 1963 року народження, яку останні підозрювали у крадіжці належної їм німецької вівчарки.
28.03.2020, у вечірній час, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 помітили на вулиці с. Мар'янське Великобагачанського району ОСОБА_11 , після чого, залучившись підтримкою свого знайомого ОСОБА_6 , нехтуючи вимогами статей 3, 28, 29 Конституції України, згідно яких людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, вирішили помститися ОСОБА_11 за скоєну, на їх думку, крадіжку німецької вівчарки та залякати за ці дії, піддавши останню катуванню.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, 28.03.2020, близько 20:00, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , попередньо озброївшись предметами, спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень та спричинення при цьому фізичного болю, а саме балончиками, спорядженими речовиною сльозогінної та дратівливої дії, а також дерев'яною палицею, схожою за характеристиками на бейсбольну биту, прийшли до помешкання ОСОБА_14 у АДРЕСА_3 , де у той час знаходилась ОСОБА_11 .
Зайшовши у приміщення зазначеного будинку, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_6 помітили там потерпілу ОСОБА_11 . Після цього, діючи за попередньою змовою групою осіб, з єдиним наміром на заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання, з метою подолання опору потерпілої та інших присутніх, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , умисно спрямували струмінь речовини сльозогінної та дратівливої дії в обличчя ОСОБА_11 та присутнього там ОСОБА_15 .
Далі ОСОБА_4 декілька разів ударив ОСОБА_11 обличчям об стіл, після чого вивів із-за столу на середину кімнати (вітальні), де умисно наніс останній декілька ударів кулаком в обличчя. У свою чергу ОСОБА_6 умисно наніс ОСОБА_11 декілька ударів дерев'яною палицею по спині, сідницям та нижнім кінцівкам.
Коли нападники відволіклися, потерпіла ОСОБА_11 втекла до сусідньої кімнати (спальні), де заховалась у кутку за ліжком.
Помітивши переміщення потерпілої, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 зайшли слідом за потерпілою у сусідню кімнату (спальню), де продовжили наносити останній численні удари кулаками та ногами в обличчя, по голові, тулубу та кінцівкам, бризкали в обличчя речовиною сльозогінної та дратівливої дії.
З метою посилити моральні страждання потерпілої, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 облили ОСОБА_11 холодною водою, стверджуючи, що це бензин, погрожуючи при цьому підпалити останню.
У свою чергу ОСОБА_6 , під час протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_13 стосовно ОСОБА_11 , знаходився у приміщенні будинку, де за їх вказівкою, контролював дії присутніх у кімнаті цього ж будинку ОСОБА_14 , 1981 року народження, та ОСОБА_15 , 1960 року народження, не даючи останнім змоги вийти з приміщення, або іншим чином покликати на допомогу. З метою демонстрації сили та придушення волі присутніх, ОСОБА_6 , помітивши спробу потерпілої ОСОБА_14 вийти з приміщення будинку умисно наніс останній не менше одного удару дерев'яною палицею по правій нозі.
Унаслідок злочинних дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_14 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця, що розташований на задньо-зовнішній поверхні ділянки правого колінного суглобу, який утворився від одноразової дії, тупого твердого предмета, яким також міг бути удар дерев'яною битою, по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 завели потерпілу ОСОБА_11 у першу кімнату (вітальню), де спільно із ОСОБА_6 продовжили свої протиправні дії, спрямовані на умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання ОСОБА_11 . З цією метою ОСОБА_6 заніс у кімнату (вітальню) металеву каструлю з водою, яку поставив на підлогу. У свою чергу ОСОБА_4 та ОСОБА_13 почергово занурювали ОСОБА_11 головою у каструлю з водою, припиняючи таким чином можливість останній вільно вдихати повітря.
Далі ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 облили потерпілу холодною водою, після чого вивели мокру ОСОБА_11 з будинку на двір, де температура повітря на той час не перевищувала 12 0 тепла.
Глумлячись над потерпілою, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, незважаючи на мокрий одяг та фізичний стан потерпілої, низьку температуру навколишнього повітря, погрожуючи фізичною розправою, насильно примусили ОСОБА_11 перебувати поряд із собою, позбавивши таким чином останню волі, а саме фізичної свободи, особистої недоторканості, а також вільного вибору місця знаходження, можливості вільно пересуватися на власний розсуд, чим порушили основні права, свободи та загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина, у тому числі закріплені статтею 33 Конституції України, якою гарантується свобода пересування.
Застосовуючи погрози та фізичну силу, позбавляючи при цьому можливості вільно, на свій розсуд пересуватися, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , примусили потерпілу ОСОБА_16 здолати більше 800 метрів відстані до території сільського кладовища с. Мар'янське Великобагачанського району Полтавської області, у результаті чого остання тривалий час перебувала у мокрому одязі та безпорадному стані на прохолодному повітрі.
Зайшовши на територію кладовища, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , застосовуючи погрози та фізичне насильство у вигляді нанесення ударів дерев'яною палицею по тулубу та кінцівках, морально принижуючи, залякуючи та глумлячись, примусили потерпілу ОСОБА_11 викопати лопатою у ґрунті яму глибиною до 50 см.
Після того, як потерпіла викопала яму її штовхнули на дно ями та, розуміючи, що заподіюють останній сильні моральні страждання, повністю присипали її зверху ґрунтом, позбавивши таким чином останню волі, після чого залишились неподалік.
Дочекавшись, доки потерпіла ОСОБА_11 самостійно, викопавшись з ґрунту, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , із застосуванням насильства та погроз, морально принижуючи, примусили потерпілу руками закопати зазначену яму, після чого продовжуючи глумитись, позбавляючи при цьому можливості вільно, на свій розсуд пересуватися, примусили потерпілу переміститись від кладовища на відстань більше 150 метрів, де знову примушували останню копати яму, але зрозумівши, що потерпіла вже не реагує на їхні погрози, завдали останній декілька ударів палицею по тулубу, після чого пішли у невідомому напрямку.
Унаслідок злочинних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_13 потерпілій ОСОБА_11 , спричинені наступні тілесні ушкодження:
- закрита черепно-лицева травма: перелом обох лобних (фронтальних) виростків верхньої щелепи, носової вирізки верхньої щелепи з переломом кісток носу, струсом головного мозку, синцем ділянки носу, крововиливом і раною нижньої губи.
Ураховуючи характер переломів та ушкоджень м'яких тканин, що їх супроводжують, установлено, що дані тілесні ушкодження утворилися від не менше ніж двох ударів в ділянку носа і губ тупими предметами з обмеженою поверхнею контактування, якими могли бути кисті рук, стиснені в кулаки, ноги людини у взутті, інші предмети з подібною характеристикою. Ці тілесні ушкодження по ступеню тяжкості можуть бути оцінені лише у своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого (більше ніж 21 день) розладу здоров'я.
Унаслідок злочинних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , скоєних за попередньою змовою групою осіб, потерпілій ОСОБА_11 спричинені наступні тілесні ушкодження:
- забої м'яких тканин (за даними комп'ютерної томограми головного мозку) лівої лобно-скроневої області, лівої навколоочної ділянки (з синцями), лівої щічної області (з синцем і раною невеликих розмірів);
- синці правої навколоочної ділянки, правої щоки, підборіддя, лівої вушної раковини, шиї, грудної клітки, живота, верхніх кінцівок;
- садна в проекції нижньої щелепи зліва утворилися від ударів у праву і ліву частини обличчя, підборіддя, шию, передню поверхню лівої половини грудної клітки, ділянки живота зліва, правого плечового суглобу та обох кистей тупими предметами з обмеженою поверхнею контактування, якими могли бути кисті рук, стиснені в кулаки, ноги людини у взутті, не виключено, що частини ударів могли бути нанесені і дерев'яною битою, як про це вказано в матеріалах кримінального провадження.
Виходячи з кількості та взаєморозміщення ушкоджень другої групи, встановлено, що вони утворилися не менш ніж від дев'ятнадцяти ударів.
Синець лівого плеча утворився при стисненні даної анатомічної ділянки тупими предметами з обмеженою поверхнею контактування, якими могли бути пальці рук при захваті та утримуванні плеча. Як кожне окремо, так і у своїй сукупності, тілесні ушкодження другої групи відносяться до легких.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та надав суду наступні показання. 28.03.2020, у вечірній час доби, він перебуваючи разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_6 у дворі їх матері, де вони рубали дрова. Він помітив на вулиці с. Мар'янське Великобагачанського району ОСОБА_11 , з якою у нього та його членів сім'ї склалися неприязні стосунки.
Помітивши ОСОБА_11 він зрозумів, що вона можливо попрямувала до будинку знайомої ОСОБА_17 , після чого, він вирішив також піти за нею для того щоб з'ясувати з якою метою ОСОБА_11 одного разу під час коли її виявили у чужому помешканні вона видавала себе за його матір, тобто називалась її прізвищем та ім'ям.
Він нічого не повідомивши про свої наміри ОСОБА_13 та ОСОБА_6 пішов до місця домоволодіння ОСОБА_14 . Прибувши до домоволодіння він постукав в двері, після чого, ОСОБА_14 відчинила двері та запустила його в середину будинку.
В середині будинку окрім ОСОБА_14 він побачив ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , які сиділи за столом та вживали горілку. На його думку ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 перебували у стані алкогольного сп'яніння.
Після чого, між ним та ОСОБА_11 почалась словесна сварка під час якої він час від часу наносив удари руками по обличчю останньої.
Приблизно через 15 - 20 хвилин також прийшли ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , які жодних неправомірних дій відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 не здійснювали, а лише спостерігали за його діями.
Жодних предметів якими б можна нанести тілесні ушкодження, газові балончики або дерев'яна бита у нього, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 не було.
Газовий балончик ніхто з них відносно ОСОБА_11 та інших присутніх не застосував, дерев'яною битою ОСОБА_11 та ОСОБА_14 ніхто не бив.
Також він, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 не катував ОСОБА_11 , а саме не обливали останню водою та не занурювали голову останньої у каструлю з водою. З приміщення будинку ОСОБА_11 проти її волі на кладовище не забирали та на кладовищі не змушували останню копати собі могилу та її туди не штовхали і в подальшому не закопували.
Звідки після їх зустрічі у ОСОБА_11 виникли чисельні тілесні ушкодження, та чому взуття останньої було виявлено на території кладовища йому не відомо. Вважає, що показання ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 є надуманими, адже останні перебувають у дружніх відносинах оскільки вживають разом алкогольні напої. А щодо тілесних ушкоджень, які виявлені на нозі у ОСОБА_14 , на його думку, то є давньою травмою, оскільки раніше неодноразово бачив як остання при ходьбі кульгала.
В своїх показах обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказували, що вони не планували жодних протиправних дій відносно потерпілих. Вони лише були присутні під час конфліктної ситуації, яка виникла між ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в будинку ОСОБА_14 в с. Мар'янівна Великобагачанського району, з приводу давніх неприязних відносин.
Також обвинувачені, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заперечують наявність в них спеціально заготовлених засобів для подолання опору потерпілих та взагалі факту спричинення ними кому небуть тілесних ушкоджень. Чи спричиняв ОСОБА_20 тілесні ушкодження тілесні ушкодження ОСОБА_11 вони не бачили.
Вину обвинувачених у кримніальних правопорушеннях суд вважає доведеною в ході судового розгляду. Так як вона підтверджується доказами дослідженими в ході судового розгляду их з додержанням загальних засад кримінального провадження.
Показами потерпілої ОСОБА_11 , яка повідомила суду, що 28.03.2020 домовилась зустрітись з ОСОБА_21 . Дізнавшись, що той знаходиться у її знайомої, ОСОБА_17 в с. Мар'янське, вона поїхала до неї додому. Коли близько 20:00 години вона приїхала на велосипеді до ОСОБА_17 , вдома у останньої ще перебував ОСОБА_21 .
Через кілька хвилин у будинок ОСОБА_17 також зайшли ОСОБА_20 , ОСОБА_22 та їхній родич ОСОБА_23 . У руках у ОСОБА_24 вона побачила дерев'яну биту.
Як тільки вони зайшли у будинок, вони їй відразу забризкали очі з балончика сльозогінною речовиною. Хто саме забризкав вона не встигла побачити.
Після цього ОСОБА_20 відразу вдарив її кулаком в обличчя, розбивши його під лівим оком та розбивши ніс. З метою заховатись, вона забігла у сусідню кімнату і намагалась там заховатись під ліжком. Туди зайшов ОСОБА_20 та почав бити її ногами та кулаками, витягнувши з під ліжка, по голові, тулубу та рукам. Коли її бив ОСОБА_20 , то висловлював претензії у зв'язку із зникненням їхньої собаки вівчарки. В подальшому до ОСОБА_25 приєднався ОСОБА_22 , який також почав її бити ногами та кулаками по голові, тулубу та рукам. Після цього ОСОБА_26 кричали, що вони її підпалять та почали обливати її рідиною з каністри, по запаху вона зрозуміла, що це вода.
В подальшому її поставили на коліна перед виваркою з водою та почали занурювати головою у воду. Хто її занурював вона не бачила, бо нападники були позаду, але по голосах вона зрозуміла, що це були ОСОБА_20 та ОСОБА_22 . ОСОБА_24 у цей час стояв неподалік та не випускав з будинку ОСОБА_27 та ОСОБА_28 .
Коли вони занурювали її голову то тримали там до того часу, доки вона не починала задихатися та намагалась витягнути голову з води.
Також нападники змушували її писати розписку на аркуші паперу про дарування її майна ОСОБА_26 , на якій вона змогла написати лише декілька слів.
В подальшому нападники всупереч її волі витягнули її за руки на подвір'я та вона чула як брати ОСОБА_26 пригрозили ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , щоб ті нікому про це не розповідали.
На вулиці її потягнули на територію кладовища. Коли привели на кладовище, нападники примусили її копати собі яму. При цьому повідомили, що зараз її закопають. Вона почала копати яму, розміром таким, щоб вона могла там поміститись. Під час того, як вона копала яму, ОСОБА_24 бив її битою по рукам та ногам, а ОСОБА_22 бив її кулаками по голові та тулубу.
Коли вона викопала яму глибиною близько 50 см., ОСОБА_20 штовхнув її на дно ями і вона впала обличчям донизу. Розуміючи, що її зараз закопають, вона прикрила обличчя лівою рукою, щоб в органи дихання не потрапив ґрунт. Після цього її повністю засипали землею. В подальшому зрозумівши, що вже ніхто біля ями не розмовляє, їй вдалось вилізти з під-землі. Однак нападники, перебували неподалік та знову наносили їй тілесні ушкодження.
Пізніше вона отямилась вже вдома, де лягла на ліжко. Через деякий час до неї зайшла її сестра ОСОБА_31 з чоловіком ОСОБА_32 та сином їхнім, ОСОБА_33 , яким вона розповіла про те, що трапилось. Після цих слів сестра викликала поліцію та швидку медичну допомогу.
Повністю підтвердила вищевказані свідчення ОСОБА_11 потерпіла, ОСОБА_14 , розповівши про деталі спричинення тілесних ушкоджень їй ОСОБА_34 за допомогою дерев'яної палиці, яка мала вигляд бити. Також ОСОБА_14 підтвердила факт застосування обвинуваченими відносно неї та інших потерпілих сльозогінного газу.
Розповідаючи про обставини протиправної поведінки обвинувачених ОСОБА_14 зазначала, що ОСОБА_11 не за власної волі покидала приміщення її будинку, так як її воля була зламана в наслідок тривалих побоїв та катувань, які вона зазнала від обвинувачених.
Обвинувачення також підтверджується протоколом огляду місця події з фототаблицею, відповідно до якого оглянуто територію кладовища в с. Мар'янське, де було виявлено викопану яму, а також взуття потерпілої ОСОБА_11 , гумові тапці.
Протоколом огляду місця події з фототаблицею, відповідно до якого за добровільної згоди власника ОСОБА_14 оглянуто житловий будинок в АДРЕСА_3 , під час якого вилучено речовину бурого кольору, яка в подальшому виявилась кров'ю потерпілої ОСОБА_11 .
Протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього відповідно до якого за добровільної згоди власника оглянуто житловий будинок в АДРЕСА_4 , під час якого вилучено речовину бурого кольору, яка в подальшому виявилась кров'ю потерпілої ОСОБА_11 , а також одяг останньої.
Протоколом проведеного слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_11 , під якого остання уточнила відомості та відтворила обставина вчинення відносно неї кримінальних правопорушень.
Протоколами пред'явленнями особи для впізнання за фотознімками відповідно до яких свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 впізнали ОСОБА_6 , як особу яка наносила тілесні ушкодження ОСОБА_14 та ОСОБА_11 за допомогою дерев'яної палиці.
Протоколами проведених слідчих експериментів за участю потерпілої ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_15 , під час якого останні уточнили відомості та відтворили обставина вчинення відносно ОСОБА_11 кримінальних правопорушень.
Висновками судово-медичних експертиз відповідно до яких встановлена локалізація, характер спричинення та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень виявлених у потерпілої ОСОБА_11 та ОСОБА_14 .
Висновками судово імунологічних та судово цитологічних експертиз, відповідно до яких встановлена групова належність крові, яка була виявлена на особистих речах у потерпілої ОСОБА_11 та при огляді місць події в житловому будинку ОСОБА_14 ..
Висновком психолого-психіатричної експертизи №328 відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_11 здатна була усвідомлювати свої дії та керувати ними, а також розуміла характер вчинених відносно неї дії. Та у останній відсутній елемент навіюваності щодо повідомлених обставин, що стосуються вчинення відносно неї протиправних дій. Крім цього, у вказаному висновку експерти дійшли висновку про наявність у ОСОБА_11 психологічної травми в результаті здійснення протиправних дій відносно неї з боку нападників.
У зв'язку зі смертю очевидця свідка, ОСОБА_15 суд був позбавлений можливості безпосередньо допитати вказану особу, однак вважає, що протокол слідчого експерименту у ході якого даний свідок відтворював обставини вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченими є належним та допустимим доказом, так як він не містить суперечностей та повністю узгоджується з іншими доказами дослідженими в ході судового розгляду. Смерть свідка ОСОБА_15 позбавляє можливості здійснити його безпосередній допит в судовому засіданні, що не спростовує фактичні обставини здобуті під час проведення такої слідчої дії, як слідчий експеремет за його участю. Де він не лише надав покази ідентичні показанням потерпілих, а й продемонстрував відтворення конкретних протиправних дій кожного з обвинувачених.
Суд критично віднестись до показань наданих обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 про їх не причетність до вчинених кримінальних правопорушень, оскільки вважаю це способом захисту для уникнення відповідальності за вчиненні ними протиправних дії. Суд вважає, що показання обвинувачених повністю спростовані та жодним чином не узгоджуються з дослідженими у ході судового розгляду доказами.
Отже, за вказаних обставин суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з своїми братами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання нанесення побоїв, мучення з метою покарати потерпілу ОСОБА_11 за дії, у скоєнні яких вони її підозрювали, тобто злочин передбачений ч. 2 ст. 127 КК України.
На думку суду потерпіла ОСОБА_11 була піддана з боку обвинувачених саме катуванню, тобто поводженню, що спеціально заподіяло в жорстокій фізичній формі, супроводжувалося фізичними та психічними стражданнями, грубо принижувало людину перед іншими односельчанами та змушувало її діяти проти своєї волі. Саме дані ознаки катування визначив Верховний суд у своїй постанові 17.07.2018 року в справі № 161/1372/16-к
Суд не погоджується з позицією захисту про те, що дії обвинувачених необхідно кваліфікувати за статтями кримінального кодексу, які передбачають відповідальність за конкретні спричинені тілесні ушкодження, оскільки спільні дії обвинувачених по відношенню до потерпілої були направлені не лише на нанесення тілесних ушкоджень, а носили характер катування, що виразилося в грубому порушенні гарантованих Державою права і свободи людини, передбачені ч. 1 ст. 3 та ч.1 ст. 128 Конституції України, згідно з якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність. Обвинувачені піддавали потерпілу ОСОБА_11 протягом тривалого проміжку часу катуванню, з метою покарати потерпілу за дії в скоєні яких підозрювали її, з метою залякування, шляхом нанесення протягом тривалого проміжку часу систематичних та численних тілесних ушкоджень, які викликали сильний біль, образу, що в комплексі завдали сильного фізичного болю та морального страждання.
До висновку про наявність такої кваліфікуючої ознаки як попередня змова обвинувачених на вчинення протиправних дій, суд приходить на підставі доказів, які вказують, що обвинувачені взяли із собою засоби для подолання опору потерпілих у виді балонів із сльозогінним газом та дерев'яної палиці у формі бити. Не зважаючи на те, що вказані речі не були вилучені під час досудового розслідування їх наявність у обвинувачених підтверджують як потерпілі так і очевидець.
Також ОСОБА_4 за попередньою змовою з своїми братами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили незаконне позбавлення волі потерпілої ОСОБА_11 , що виразилось у переміщенні поза її волею до місцевого кладовища в с. Мар'янське та утримання її там протягом тривалого часу з одночасним продовженням насильницьких дій по її катуванню.
Так як об'єктивна сторона частини 2 статі 127 КК України не охоплює спричинення
тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які були заподіяні потерпілій ОСОБА_11 протиправними діями обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_5 , суд додатково кваліфікує їх дії за ч. 1 ст. 28 та ч. 2 ст. 122 КК України, за наявністю додаткової кваліфікуючої ознаки, з метою залякування потерпілої.
Протиправні дії ОСОБА_6 у нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_11 та ОСОБА_14 містять склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та потребують окремій кваліфікації.
Судом під час судового розгляду не встановлено обставини, що пом'якшують покарання обвинувачених. Вчинення кримінальних правопорушень щодо особи з інвалідністю, якою є потерпіла ОСОБА_11 , являється обтяжуючою обставиною для всіх обвинувачених, незважаючи на те, що вони могли бути необізнані про даний факт.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, серед яких є два злочинів невеликої тяжкості та один тяжкий, які вчинені одночасно в ідеальній сукупності. Його поведінка та дії у момент вчинення злочинів, які проявлялись у ініціативі щодо вчинення злочинів та по заподіянні тілесних ушкоджень потерпілій. Ставлення винного до наслідків своїх діянь, особу винного, який характеризується посередньо, в скоєнні злочинів не розкаюється. З урахуванням встановленого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, що має на меті сприяти його виправлення і перевиховання та в більшій мірі буде необхідним і достатнім засобом впливу для запобігання вчинення ним нових злочинів та ізоляції від суспільства особи, яка ініціювала вирішення конфлікту між сусідами шляхом застосування насильства та приниженні гідності.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, серед яких є два злочинів невеликої тяжкості та один тяжкий, які вчинені одночасно в ідеальній сукупності. Його поведінка та дії у момент вчинення злочинів. Відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої вину обставини, особу винного, який характеризується посередньо, в скоєному не розкаявся, тому суд вважає, що йому необхідно визначити покарання, яке в обов'язковому порядку буде пов'язане із тривалим періодом ізоляції від суспільства, що сприятиме виправленню обвинуваченого та перевихованню і буде належним засобом для запобігання вчинення ним нових злочинів та пересторогою для інших.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує доведеність вини у двох злочинах та одному кримінальному проступку. Його пособницьку роль під час вчинення злочинів. Особу винного, який не має негативних характеристик, ОСОБА_35 у скоєному не розкаявся, однак під час виступу у судових дебатах просив вибачення у потерпілої та обіцяв відшкодувати заподіяну шкоду, тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, що сприятиме виправленню та перевихованню і буде належним засобом для запобігання вчинення ним нових злочинів та пересторогою для інших членів суспільства перед бажанням вирішувати конфлікти шляхом застосування насилля над іншими.
Цивільний позов прокурора поданого в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Великобагачанська центральна районна лікарня» Великобагачанської районної ради Полтавської області про солідарне стягнення з обвинувачених витрат на стаціонарне лікування та надання медичної допомоги потерпілій від злочину, ОСОБА_11 , підлягає до повного задоволення. Вимоги позовної заяви повністю доведені доказами та ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.
Положеннями ст.1190 та 1206 ЦК України передбачено солідарний обов'язок осіб, які вчинила кримінальне правопорушення, відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_11 під час вчинення злочинів спричинені всіма обвинуваченими, і розмежувати, яке саме лікування проводилось від яких ушкоджень неможливо, тому суд покладає солідарний обов'язок по їх відшкодуванню.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, якими врегульовано відшкодування шкоди в наслідок деліктні правовідносини, суд повністю задовольняє позовні вимоги потерпілої ОСОБА_11 щодо солідарного стягнення на її користь матеріальної кошти в сумі 11996 грн. 56 коп., яка спричинена їй винними діями обвинувачених та виникла у наслідок придбання медикаментів, медичного обстеження та лікування.
Суд вважає доведеними позовні вимоги потерпілої ОСОБА_11 щодо спричинення їй моральної шкоди, у зв'язку з втратами, які зазнало її здоров'я, страждань, які вона зазнала під час фізичних та моральних знущань під час злочинного прояву та тривалим періодом реабілітації. Також при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди позивачці, судом враховується вплив даного злочину на організацію її життя, що призвело до її переїзду в інше місце проживання, подалі від кривдників, постійна боротьба із страхами, які досі залишаються з нею. Одночасно з цим при вирішенні частини заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди потерпілій, суд виходить також із засад розумності, виваженості та справедливості, а тому вважає, що розмір морального відшкодування має становити 100000 гривень.
З метою запобіганню ризику ухилення від покарання призначеного вироком, суд вважає доцільним обрати всім обвинуваченим до набрання вироком законної сили запобіжний захід тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст.127 КК України; ч.2 ст.146 КК України; ч. 1 ст. 28 та ч. 2 ст. 122 КК України, та призначити покарання:
-за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 6 років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 2 років позбавлення волі;
-за ч. 1 ст. 28 та ч.2 ст. 122 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 та ч. 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_4 визначити остаточне покарання 8 (вісім) років позбавлення волі.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 127 КК України; ч.2 ст.146 КК України ; ч. 1 ст. 28 та ч. 2 ст. 122 КК України, та призначити покарання:
-за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 2 років позбавлення волі;
-за ч. 1 ст. 28 та ч.2 ст. 122 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 та ч. 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_5 визначити остаточне покарання 6 (шість) років позбавлення волі.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 127 КК України; ч.2 ст.146 КК України; ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити покарання:
-за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 1 рік позбавлення волі;
-за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 1 рік обмеження волі.
На підставі ч.1 та ч. 2 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженим обчислювати з часу їх затримання 08.12.2021.
Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Держави судові витрати у справі за проведення експертиз в сумі 9514,75 грн. по 3171, 60 грн. окремо з кожного із засуджених.
Позовну заяву керівника прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Великобагачанська центральна районна лікарня» Великобагачанської районної ради Полтавської області до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Комунального некомерціного підприємства «Великобагачанська центральна районна лікарня» Великобагачанської районної ради Полтавської області витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 15028 грн. 48 коп..
Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування майнової шкоди здоров'ю завданої кримінальним правопорушенням 11996 грн. 56 коп..
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням 100000 грн.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, в разі подання апеляційної скарги, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, в той же термін з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та засудженим.
Суддя ОСОБА_1