06 грудня 2021 року
Київ
справа №520/1683/2020
адміністративне провадження №К/9901/41664/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №520/1683/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування наказів,
15.11.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №520/1683/2020.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що право на касаційне оскарження передбачено Конституцією та законами України.
Верховний Суд зазначає, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.
Отже, для обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження Головному управлінню ДПС у Харківській області слід вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Підставою касаційного оскарження скаржником вказано пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункт 41.1 статті 41, пункти 61.1, 61.2 статті 61, підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, 82 Податкового кодексу України, не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 13.05.2019 у справі №120/4414/18-а, від 12.02.2019 у справі №807/12/18, від 27.05.2019 у справі №823/1665/16, від 08.10.2019 у справі №826/11217/18.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Як встановлено зі змісту оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.08.2018 у справі № 817/519/16, від 08.10.2019 у справі №826/11217/18, від 27.11.2018 у справі №821/1759/17, від 27.11.2018 у справі №820/3963/17, від 28.01.2020 у справі №520/3161/19, від 23.01.2018 у справі №813/1946/17. Скаржником не спростовано правильність врахування судами таких правових позицій, одночасно зазначено про неврахування викладених у них правових висновків, що суперечить заявленій підставі касаційного оскарження.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, наведення окремих цитат з постанов Верховного Суду без доведення подібності правовідносин у справах, формального висловлення незгоди з судовими рішеннями у справі.
Контролюючим органом не обґрунтовано, у чому полягало неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій.
Посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та також не можуть вважатися належним викладенням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 або 3 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано дану підставу касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином, скаржнику слід належним чином викласти підстави касаційного оскарження.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору, не надано копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Предметом судового розгляду були три вимоги немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позову немайнового характеру, який подано юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 складав 2102,00 грн.
З огляду на викладене, скаржнику необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 12612,00 грн. (200% * 3 * 2102,00 грн) за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102.
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Код банку отримувача (МФО): 899998.
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007.
Код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №520/1683/2020 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
В.П. Юрченко