07 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 813/463/17 пров. № А/857/15781/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р.В.; Судової-Хомюк Н.М.;
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівриба” на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 813/463/17 (головуючий суддя Гавдик З.В., м. Львів, повне судове рішення складено 28 грудня 2020 року) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівриба” про стягнення заборгованості, -
Головне управління Пенсійного фонду України звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівриба” про стягнення з ТзОВ «Львівриба» борг в розмірі 17692,99 грн. з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Львівриба” на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року в сумі 14178,08 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Львівриба”, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Також вказано, що подання позивачем уточненого розрахунку є нічим іншим як зміною підстави позову, оскільки розрахунок, поданий позивачем при зверненні до суду з позовом, був незаконним, що встановлено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року по справі № 813/3050/15.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача,проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надано ряд наступних документів, а саме розрахунок нарахованих сум ПрАТ “Львівриба” по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за вересень - грудень 2015 року року по ОСОБА_1 , становить 4233,6 грн.; розрахунок нарахованих сум ПрАТ “Львівриба” по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за 2016 року по ОСОБА_1 , становить 13459,39 грн., загальна сума боргу за 09-12 місяця 2015 року та за 2016 рік становить 17692,99 грн.; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній, виданої ОСОБА_1 , про те, що він працював повний робочий день на ЗАТ “Львівриба”; довідки про уточнюючий особливий характер роботи, або умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 05.02.2013 року № 113/01-30 виданої ОСОБА_1 .
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій позивача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно ч. 2 Прикінцевих положень цього ж Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього ж Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього ж Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим же Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим же Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього ж Закону.
Згідно ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до п.п. “б”-“з” ст. 13 цього ж Закону, підприємство відповідача повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Згідно п. 6.4 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно п. 6.8. “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 року по справі № 813/3050/15 задоволено позов ПрАТ “Львівриба” та визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області у проведенні перерахунку суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , яку зобов'язане відшкодовувати Приватне акціонерне товариство “Львівриба”, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області провести перерахунок частки витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , яку зобов'язане відшкодовувати Приватне акціонерне товариство “Львівриба” з урахуванням наявного у ОСОБА_1 трудового стажу за професіями згідно Списку №2 у Дочірному підприємстві “Прикарпаттям'ясо” Закритого акціонерного товариства “Львівський м'ясокомбінат”; Товаристві з обмеженою відповідальністю “Львівська беконно-консервна фабрика”; Закритому акціонерному товаристві “Львівська беконно-консервна фабрика”; Приватному підприємстві “Галексім”; Публічному акціонерному товаристві “Галичфарм”.
Колегія суддів констатує, що наданий позивачем розрахунок нарахованих сум ПрАТ “Львівриба” по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не береться судом до уваги, оскільки позивача зобов'язано вищевказаним рішенням здійснити перерахунок частки витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , яку зобов'язане відшкодовувати Приватне акціонерне товариство “Львівриба”.
Позивачем надано уточнений розрахунок заборгованості ТОВ “Львівриба” по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з вересня 2015 року по грудень 2016 року по ОСОБА_1 , становить 14178,08 грн. Вказаний розрахунок надсилався 30.07.2019 відповідачу листом, який повернувся у зв'язку із закінченням терміном зберігання.
Відтак, оскільки заборгованість відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівриба” по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пільгових умовах за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року, станом на час розгляду справи становить в сумі 14178,08 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, така є узгодженою.
З цих же підстав судом частково враховуються заперечення, оскільки позивачем надсилався на адресу відповідача уточнений розрахунок заборгованості ТОВ “Львівриба” по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, такий є узгоджений, доказів оскарження такого в судовому порядку не надано.
Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17692,99 грн. підлягають задоволенню частково, а саме про стягнення заборгованості в сумі 14178,08 грн.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” передбачено застосування судами Конвенції та практики Європейського Суду з прав людини як джерела права.
Суд апеляційної інстанції застосовує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України», де вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівриба” - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 813/463/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
Н. М. Судова-Хомюк