07 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2237/20 пров. № А/857/16443/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року (головуючий суддя Скільський І.І., м. Івано-Франківськ) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування пункту 16 наказу командира,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту 16 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2020 за №37од. «Про результати службового розслідування за результатами проведення аудиту фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за 2017-2019 роки» в частині утримання коштів не більше 20% від заробітної плати до повного відшкодування з працівника Збройних Сил України ОСОБА_1 у сумі 8 506,02 грн. за харчування за нормою №2-льотна та стягнення з відповідача незаконно утриманої заробітної плати на підставі пункту 16 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2020 за №37од.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункт 16 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2020 за №37од. «Про результати службового розслідування за результатами проведення аудиту фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 за 2017-2019 роки» в частині утримання коштів не більше 20% від заробітної плати до повного відшкодування з працівника Збройних Сил України ОСОБА_1 у сумі 8506,02 грн за харчування за нормою №2-льотна. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 незаконно утриману заробітну плату з ОСОБА_1 на підставі пункту 16 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2020 за №37 од. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1681 грн 60 коп.
Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 від 06.07.2021 задоволено частково. Ухвалено додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/2237/20. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що таке є незаконним та необгрунтованим, просила його скасувати та залишити без задоволення заяву про ухвалення додатковго рішення.
В апеляційній скарзі зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 була позбавлена права на захист, оскільки не отримувала жодних ухвал, заяв про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі № 300/2237/20.
Вважає, що суд першої інстанції позбавив права скористатись правом на написання відзиву на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі № 300/2237/20.
Наголошує, що додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 300/2237/20 постановлено: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3040 гривень 50 копійок. Тобто питання щодо витрат на професійну правничу допомогу позивачем було вирішено вищенаведеною постановою.
Однак із незрозумілих обставин представник позивача заявляє повторно заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі № 300/2237/20 та додає до неї акт прийому-передачі наданих послуг ОСОБА_1 .
У зв'язку із чим вважає, що суд першої інстанції не дослідив всі наявні матеріали справи та не надав їм об'єктивну правову оцінку. Оскільки як вже зазначалось питання щодо витрати на правову допомогу вже було вирішено додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 300/2237/20.
Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив щодо її доводів та просив залишити судове рішення без змін.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.11.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом у справі №300/2237/20 прийнято рішення, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021, про задоволення адміністративного позову.
Питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу Івано-Франківським окружним адміністративним судом вирішено не було.
На підтвердження понесених позивачем витрат, до позовної заяви додано: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 21.07.2020 року №21/07-20, що укладений між адвокатом Якубчаком О.Р. та позивачем; ордер про надання правничої допомоги серії ІФ №057198; розрахунок вартості послуг адвоката за Договором про надання професійної правничої допомоги від 21/07-20 від 21.07.2020, з орієнтовним переліком робіт та витратами в розмірі 14695,75 грн; квитанцію до прибуткового касового ордера №36 від 21.07.2020 про оплату даних послуг в сумі 8000 грн.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд дійшов вірного висновку, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, представником відповідача під час подання відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив не було зазначено про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем не подано.
Позивачем надано суду акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 01.12.2020 відповідно до якого остаточна вартість наданих адвокатом Якубчаком О.Р. послуг професійної правничої допомоги по справі №300/2237/20 становить 12668,75 грн.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем оплачено послуги адвоката в розмірі 8000 грн. Факт сплати позивачем на користь адвоката Якубчака О.Р. витрат на правову допомогу підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №36 від 21.07.2020.
Отже, як вірно враховано судом, сума в розмірі 8000 грн, які фактично сплачені представнику позивача, відповідно до процесуальних вимог, встановлених КАС України, є документально підтвердженими витратами на професійну правничу допомогу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 8 000 грн, є документально підтвердженими, співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатами обсягами послуг пов'язаних із справою, включаючи її підготовку та розгляд, затраченим ними часом на надання таких послуг, якістю наданих послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та ціні позову.
Виходячи із зазначеного вище суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року по справі № 300/2237/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін