07 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2864/21 пров. № А/857/17432/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року (головуючий суддя Потабенко В.А., м. Львів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо невірного нарахування індексації його грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02. 2018; зобов'язання здійснити йому перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.10.2018 з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців, з урахуванням виплаченої суми.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.10.2018 з врахуванням базових місяців індексації січня 2008 року та березня 2018 року, та з урахуванням вже виплачених сум.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовної заяви.
В апеляційній скарзі зазначає, що позивач не обґрунтував належним чином чому базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача має бути січень 2008 року, посилається на пункт 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник». Вказаний пункт застосовується з 01.12.2015. В той же час позивач не наводить жодного підтвердження того що він належить до однієї з вказаних категорій працівників і на нього розповсюджується дія приписів зазначеного пункту.
Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11 2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набула чинності з 01.01.2008 року, було визначено розмір посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України. Але в процесі реформування ЗСУ у 2008-2018 роках неодноразово проводилась реорганізація і зміна штатного розпису військових частин і вводились нові посади. При цьому, оскільки розмір посадових окладів за цими посадами не був передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, то він встановлювався в кожному окремому випадку іншими нормативно-правовими актами. Ці обставини судом не були враховані і не досліджувалися при прийнятті рішення по справі.
Звертає увагу, що згідно зі ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення, у тому числі і військовослужбовців, здійснюється за місцем їх отримання за рахунок коштів відповідних бюджетів. Обчислення сум індексації відноситься до повноважень підприємств та установ і є їх обов'язком як роботодавця. В той же час жоден інший орган державної влади в тому числі органи судової влади не наділені повноваженнями щодо самостійного визначення розміру індексації чи затвердження її розміру, який визначено особами, що не мають відповідних повноважень на визначення розміру індексації. У березні 2018 року вступило у силу передбачене постановою Кабінету міністрів від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» підвищення розміру посадових окладів та інших виплат, які не мають разового характеру, всіх категорій військовослужбовців. Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої грошової індексації грошового забезпечення військовослужбовців було розпочато наново з березня 2018 року. Лише станом на грудень 2018 року за даними Держстату України відбулось перевищення порогу індексації в 103 відсотка. Відповідно індексація грошового забезпечення за період часу з березня 2018 року по жовтень 2018 року відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась.
Зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відбулось підвищення розміру не лише посадових окладів але й інших виплат, які не мають разового характеру, всіх категорій військовослужбовців. Відповідно до п.5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів), сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Оскільки у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року було збільшено не лише розмір посадових окладів військовослужбовців, але й розмір інших постійних виплат, які входять до складу грошового забезпечення і не мають разового характеру, то права на отримання індексації у фіксованій величини у період з березня 2018 року у позивача не було.
Вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги ч.1 та ч.2 ст.242 КАС України щодо необхідності прийняття обґрунтованого рішення.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) капітана ОСОБА_1 , командира ремонтно-технічної роти військової частини НОМЕР_1 , звільнено наказом командира повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 14.09.2018 № 73 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
З 16.10.2018 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 у справі №380/2597/20 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
На виконання вказаного рішення, відповідно до довідки-розрахунку індексації ОСОБА_1 за період січень 2016 - лютий 2018 року виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 31405,65 грн.
При виплаті індексації за вказаний період, відповідачем визначено базовий місяць серпень 2014.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що згідно з ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Як вірно зазначено судом, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Як вірно зазначено судом, у межах розгляду цієї справи право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 у справі № 380/2597/20.
Окрім того, при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.10.2018 відповідачем для нарахування індексації за цей період визначено березень 2018 року.
Таким чином, виходячи з підстав та предмета позову спірним у цій справі є лише питання визначення базового місяця (базових місяців) для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Як встановлено судом, у позовній заяві позивач зазначає, що базовим місяцем для нарахування йому індексації грошового забезпечення за вищевказаний період має бути січень 2008 року, оскільки в період часу з січня 2008 року по березень 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців залишалися незмінними.
Натомість відповідач, нараховуючи позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у довідці-розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 базовим місяцем для нарахування індексації визначив серпень 2014 року.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абзаці третьому статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів») у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), якою пункт п'ятий Порядку № 1078 викладено у новій редакції. Вказана постанова набрала чинності 15.12.2015.
Так, відповідно до абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що згідно наведених вище редакцій норм пунктів 5 Порядку № 1078 до 15.12.2015 (дати набрання чинності Постановою № 1013) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення уважався місяць, в якому відбулося підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. Тобто, базовий місяць для проведення індексації грошових доходів населення не був прив'язаний до події зростання лише тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Проте, після 15.12.2015 у зв'язку з набранням чинності Постановою № 1013, якою пункт 5 Порядку № 1078 викладено у новій редакції, на встановлення нового базового місяця (місяця підвищення грошових доходів) для нарахування індексації почав впливати виключно факт зростання тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника (в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок), а саме від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Аналогічного змісту роз'яснення надало у своєму листі від 28.04.2016 № 201/10/137-16 Міністерство соціальної політики, як орган, уповноважений відповідно до п. 14 Порядку № 1078 надавати роз'яснення щодо його застосування.
Вирішуючи питання про те, який базовий місяць мав бути встановлений позивачу при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 суд вірно зазначив, що 07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294) відповідно до пункту першого якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Додатком 1 до Постанови № 1294.
Постанова № 1294 набрала чинності з 01.01.2008.
Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Постанова № 1294 втратила чинність 01.03. 2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено для них нові додаткові види грошового забезпечення.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з 01.01.2008 (після набрання чинності Постановою № 1294) по березень 2018 року (після втрати чинності Постановою № 1294), що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
Отже, за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за указаний період повинен бути січень 2008 року.
Разом з тим, згідно матеріалів справи, відповідач при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 безпідставно застосував саме редакцію п. 5 Порядку № 1078, яка була чинною до прийняття Постанови № 1013, визначивши позивачу базовий місяць - серпень 2014 року, що, як наслідок, призвело до неправильного нарахування позивачу сум індексації грошового забезпечення за указаний період та її виплати у менших, аніж належить, розмірах.
Враховуючи наведене, вірним є висновок суду, що саме січень 2008 року, а не серпень 2014 року, як визначив відповідач, є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення за період з січня 2016 року (згідно Порядку №1078, що вступив в силу з 01.12.2015) до березня 2018 року.
Крім того, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Пунктом 4 цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміри посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Отже вірним є висновок суду, що враховуючи підвищення посадових окладів військовослужбовців з березня 2018 року у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем).
Як встановлено судом, позивач у позовній заяві вказує, що за період з 01.03.2018 по 16.10.2018 відповідач правильно визначив базовий місяць - березень 2018 року, проте нараховував індексацію грошового забезпечення за вказаний період неправильно, а саме без виплати фіксованої величини індексації.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації, як її називає позивач) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абз. абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078.
Відповідно до абз. абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: а) розмір підвищення грошового доходу особи, та б) суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати: чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Разом з тим, як вірно зазначено судом, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Проте, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року.
Верховний Суд в постанові від 2304.2020 у справі №816/1728/16 за результатом аналізу п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, також зазначив: «Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації».
Отже, є таке поняття як «фіксована сума індексації», яка залишається після підвищення посадових окладів, якщо сума підвищення грошового доходу не перевищила суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів, та виплачується до наступного підвищення посадових окладів (абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07. 2003 №1078).
Колегія суддів вважає вірним висновок суду про неправильність нарахування та виплати відповідачем сум індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по жовтень 2018 року, оскільки відповідач не врахував положення абз. абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, дійшовши за таких обставин передчасного висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по жовтень 2018 року у фіксованому розмірі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо неправильного нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.10.2018, тому позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 1610.2018, з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців, з урахуванням виплачених сум.
Виходячи із зазначеного вище суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року по справі № 380/2864/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді В. В. Ніколін
О. М. Гінда