30 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 140/8709/21 пров. № А/857/16206/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,
за участю секретаря судового засідання Юник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року про забезпечення позову (головуючий суддя Ксензюк А.Я., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» звернулося до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області в якому просило визнати протиправним та скасувати повністю розпорядження №341-р від 06.08.2021 року про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» ліцензії на право зберігання пального реєстраційний номер 0625041420200858 терміном дії з 23.09.2020 до 23.09.2025 за адресою зберігання пального: Житомирська область, м.Житомир, Корольовський район, вул. Корольова, 173.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» звернулось в суд з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області №341-р від 06.08.2021 року про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» ліцензії на право зберігання пального реєстраційний номер 0625041420200858 терміном дії з 23.09.2020 до 23.09.2025 за адресою зберігання пального: Житомирська область, м.Житомир, Корольовський район, вул. Корольова, 173.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року заяву задоволено, зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області №341-р від 06.08.2021 року про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» ліцензії на право зберігання пального реєстраційний номер 0625041420200858 терміном дії з 23.09.2020 до 23.09.2025 за адресою зберігання пального: Житомирська область, м.Житомир, Корольовський район, вул. Корольова, 173
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Житомирській області оскаржило ухвалу в апеляційному порядку та просило скасувати таку і ухвалити нову, якою відмовити у забезпеченні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що оскаржуване рішення є очевидно протиправним.
Натомість, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваного розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області може свідчити про передчасний висновок суду про незаконність спірного рішення, що є неприпустимим.
Крім того, позивачем не надано доказів, а тому не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, ніякі протиправні дії по відношенню до позивача не вчинялися, тобто очевидних ознак протиправних дій, що порушують права та обов'язки особи не було вчинено, позивачем також не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Апелянт звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності кожного наданого доказу.
У зв'язку із вищевикладеним, вважає що судом першої інстанції протиправно задоволено заяву позивача про забезпечення позову оскільки, відносно останнього ніяких дій щодо стягнення ви відшкодування матеріальних коштів не відбувається.
Враховуючи роз'яснення постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 №2 та постанови від 22.12.2008 № 9 визначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
В поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до частин 2, 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами частин четвертої шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому суд першої інстанції вірно врахував, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.
Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Отже, оптова торгівля пальним, а також зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання виключно за наявності ліцензії.
Згідно положень статті 17 цього Закону до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
Як з'ясовано судом першої існтанції, Товариству з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» Головним управлінням ДПС у Житомирській області видано ліцензію на право зберігання пального реєстраційний номер 06250414202000858 терміном дії з 23.09.2020 до 23.09.2025 за адресою зберігання пального: Житомирська область, м.Житомир, Корольовський район, вул. Корольова, 173.
Розпорядженням Головного управління ДПС у Житомирській області №341-р від 06.08.2021 року анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» ліцензію на право зберігання пального реєстраційний номер 0625041420200858 терміном дії з 23.09.2020 до 23.09.2025 за адресою зберігання пального: Житомирська область, м.Житомир, Корольовський район, вул. Корольова, 173.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що з моменту прийняття оспорюваного позивачем розпорядження, останній позбавлений права, а відтак і можливості на зберігання пального за адресою зберігання пального: Житомирська область, м.Житомир, Корольовський район, вул. Корольова, 173, принаймні, до набрання рішення суду законної сили, у даній справі.
Станом на 19.08.2021 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» за адресою: Житомирська область, м.Житомир, Корольовський район, вул. Корольова, 173 знаходиться на зберіганні 1119598,114 кг. пального.
Тобто, виконання оспорюваного адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами заявника щодо зберігання пального на час розгляду судом цієї справи і ухвалення судового рішення.
Суд вірно враховав принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, де вказано, що рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
У всіх державах діяльність органів державної влади постійно включає заходи, які, хоча і здійснюються з постанням на суспільні інтереси, часто негативно впливають на діяльність, права та інтереси тих чи інших осіб. При цьому органи державної влади зобов'язані діяти відповідно до закону і, якщо їхні рішення оскаржуються, довести в правоможному суді, що вони дотримувались відповідних норм. Отже, негайне виконання актів, що оскаржуються, може за деяких обставин суперечити вимогам справедливості, яка має бути основною рисою взаємин громадян з органами державної влади. Це свідчить про необхідність надання тимчасового захисту стосовно актів адміністративних органів влади.
Судом правильно зазначено, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з огляду на те, що подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову, суд першої інстанції вірно вважав, що з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи наявність зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі, заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області №341-р від 06.08.2021 про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» ліцензії на право зберігання пального реєстраційний номер 0625041420200858 терміном дії з 23.09.2020 до 23.09.2025 за адресою зберігання пального: Житомирська область, м.Житомир, Корольовський район, вул. Корольова, 173 підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року про забезпечення позову по справі № 140/8709/21- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді В.В. Ніколін
О.М. Гінда
повний текст складено 07.12.2021