Справа №523/17501/21
Провадження №1-кп/523/1583/21
29.11.2021 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження за №12015160490000598, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2015, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності,-
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження за №12015160490000598, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2015, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
За змістом клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні СД відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12015160490000598 від 06.02.2015 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, з правовою кваліфікацією ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.02.2015 року надійшла заява про те, що гр. ОСОБА_4 1985 року народження, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , який не сплачує аліменти на свою доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(ЖЕО 3267 від 05.02.2015 року)
У ході досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) дій па встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме; прийнято заяву від ОСОБА_6 1'., в якій вона просить прийняти міри до її колишнього чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою; АДРЕСА_1 , та який не сплачує аліменти на спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; допитано в якості потерпілої ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , долучено до матеріалів кримінального провадження довідки про неотримання аліментів, виконавчий лист (справа №2- 3626/09 від 07 серпня 2009 року), розрахунок заборгованості по аліментам в період з травня 2009 року по квітень 2013 року, неодноразово надавалось доручення оперативному підрозділу, а саме встановити місцезнаходження ОСОБА_4 , який проживає за адресою; АДРЕСА_1 та запросити до ВИ, надіслано запит до Головного управління ДФС в Одеській області про надання завірених належним чином копій матеріалів щодо будь-якого виду доходу громадянина ОСОБА_8 ; надіслано запит до відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про надання завірених належним чином копії матеріалів виконавчого провадження щодо Судового рішення но справі №2-3626, які знаходяться у відділі ДВС, також надання інформації щодо державного виконавця який здійснює супровід даного матеріалу; надано доручення оперативному підрозділу про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України, на встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 .
Прокурор звернулася з клопотанням про розгляд клопотання без її участі, у зв'язку із зайнятістю.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Положення ч.ч.1, 2, 4 ст.284 означеного Кодексу встановлюють, що кримінальне провадження закривається в разі не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі (п.п.3-1 ч.1), а кримінальне провадження закривається судом з цієї підстави (п.п.1-1 ч.2) за клопотанням прокурора (абз.4 ч.4).
Статтею 2 КПК України регламентовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 26 вказаного Кодексу, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції.
У ст. 22 зазначеного Кодексу регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Діюче кримінальне процесуальне законодавство України не містить чітко визначеного переліку вимог до форми та змісту клопотання прокурора про закриття кримінального провадження в разі не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але питання звільнення від кримінальної відповідальності розкрито у §2 Глави 24 «Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування» КПК України, де у ст. 287 закону викладені вимоги до клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності.
Втім, за ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, до яких зокрема відноситься законність.
Отже, за переконанням суду, при складенні клопотання про закриття кримінального провадження в разі не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, прокурору за аналогією права слід було керуватися ст.ст. 286-287 КПК України, задля дотримання форми і змісту зазначеного клопотання, порядку його направлення до суду, зокрема в частині направлення його до суду, а не для розгляду слідчому судді.
Згідно ж з ч. 4 ст. 288 КПК України, у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку, а ч. 1 ст. 287 цього ж Кодексу передбачає, що у клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності, поміж іншого, викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри, розмір завданої кримінальним правопорушення шкоди та відомості про її відшкодування, а також вказуються докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення.
Крім того, розглядуване клопотання прокурора не містить викладу обставин, що перешкоджали органу досудового розслідування здійснити належне й в розумні строки розслідування наведених у витягу з ЄРДР відомостей, а також даних у висновку експерта з подальшим притягненням винних осіб до кримінальної відповідальності, що свідчило б про його ефективність та відповідало б завданням кримінального провадження, встановленим у ст. 2 КПК України.
Так, згідно зі ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Втім, ЄСПЛ в рішенні у справі «Андрєєва проти України» від 29.01.2019 року зауважив, що згідно з усталеною практикою Суду, досудове розслідування має відповідати мінімальним стандартам ефективності, які включають в себе незалежність, належність і ретельність, оперативність і розумну швидкість, громадський контроль та участь заявників чи потерпілих.
Наряду із означеним, як вбачається з розглядуваного клопотання прокурора, кримінальне правопорушення за ст. 164 ч. 1 КК України, відповідно до ст. 12 цього Кодексу, відноситься до кримінальних проступків.
Втім, вказуючи у розглядуваному клопотанні на закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченими у ч. 1 ст. 49 КК України, прокурор у даному випадку, зважаючи на те, що у цьому кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), помилково застосував зазначені положення закону України про кримінальну відповідальність та не урахував правові позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові від 05.04.2021 року по справі №328/1109/19, щодо кримінально-правового змісту ч. 2 ст. 49 КК.
Зокрема, у випадку не встановлення протягом досудового розслідування (дізнання) особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), застосування до невстановленої особи диференційних строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України (п.п.1, 2 у разі вчинення кримінального проступку - два і три роки, відповідно), уявляється неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, а у такому разі, - слід керуватися загальними строками давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначеними у ч.2 ст.49 цього ж Кодексу (з часу вчинення кримінального проступку - 5 років).
Приймаючи до уваги наведені обставини та зважаючи на помилково стверджуваний стороною обвинувачення сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12015160490000598, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 у розглядуваному клопотанні про закриття кримінального провадження, в якому нібито не встановлено особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, внаслідок чого означене клопотання підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 22, 26, 284, 286-288, 314-315, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження за №12015160490000598, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2015, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, - залишити без задоволення.
Копії ухвали направити до Суворовської окружної прокуратури м.Одеси, а також надати іншим заінтересованим особам.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 7 днів з дня проголошення.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1