Справа № 523/7128/21
Провадження № 2/522/6728/21
20 жовтня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси:
у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря - Лахматової С.В.,
представника позивача - адвоката Черепова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул. Сверстюка Євгена, 11-а, оф. 605), третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження: 10008, м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35), в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 20 листопада 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 98426 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що при вчиненні виконавчого напису відповідачем та нотаріусом не було дотримано вимог законодавства. З розміром заборгованості, який запропоновано стягнути за виконавчим написом вона не погоджується, оскільки він не відповідає дійсності. Нотаріус не здійснив перевірку безспірності заборгованості, адже первинні документи, які її підтверджують не були досліджені. Зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яку залишено без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Вказане свідчить про протиправність вчинення виконавчого напису.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2021 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача - адвокат Черепов Д.В. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за наявності згоди позивача, суд постановив ухвалу від 20.10.2021 про заочний розгляд справи згідно зі ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 01.07.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладений договір № 474972955, відповідно до п. 1.1 якого Товариство зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 20000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3, п. 1.4 або п.1.5 цього Договору.
Згідно п. 1.2 Договору Кредит надається стоком на 12 днів від дня отримання Кредиту Позичальником (а.с. 44 - 45).
21.10.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Додаткову угоду № 25 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.60).
05.08.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 05/0820-01 (а.с.61).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 04.11.2020 на умовах Договору Клієнт - товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» відступив Фактору - товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» наступні права вимоги до наступних боржників, а саме: за № 7519 зазначено ОСОБА_1 кредитний договір 474972955 від 01.07.2020 (а.с.62).
19.11.2020 товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» звернулося до приватного нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. з заявою № 9569688 про вчинення виконавчого напису на кредитному договорі 474972955 від 01.07.2020, в додатках до заяви вказано: кредитний договір 474972955 від 01.07.2020; копії реєстру поштових відправлень рекомендованих листів; розрахунок суми заборгованості; копію виписки з ЄДР щодо ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (а.с.46)
20.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис № 98426 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 54512,00 грн., яка виникла за кредитним договором 474972955 від 01.07.2020, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 . Також за вчинення виконавчого напису стягнуто з боржника на користь стягувача 1200 гривень. Загальна сума до стягнення 55712,00 гривень. Боржником у виконавчому написі вказано ОСОБА_1 , стягувачем - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (а.с. 42).
Як вбачається з Інформації про виконавче провадження від 12.04.2021, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. 10.02.2021 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 64450968) з примусового виконання спірного виконавчого напису (а.с.7-9).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. від 15.03.2021 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 за виконавчим написом № 98426 від 20.11.2020. Копію постанови направлено до виконання до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК» (п. 7) (а.с.31 - 32).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умовами, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме: надаються оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Обов'язком нотаріуса до вчинення виконавчого напису є перевірка наданих стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання боржником, щодо наявності безспірності боргу. Безспірний борг - це борг, що визнається боржником і кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти до наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на викладене, та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог кредитора.
Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 та від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18.
По даній справі позивач заперечує щодо безспірності боргу.
З наданих третьою особою на виконання вимог ухвали суду доказів, судом установлено, що виписка ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» не містить номеру особового рахунку, за яким вона видавалася стягувачем, та строків, в які передбачалося погашення заборгованості з відміткою про непогашення.
Судом також враховується і те, що Договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально.
Дане свідчить про недотриманням приватним нотаріусом під час вчинення виконавчого напису вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Дана позиція суду підтверджується позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема в постанові від 15.04.2020 року у справі № 158/2157/17, в постанові від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17.
Враховуючи те, що на момент вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису визначена товариством заборгованість не є безспірною, приватним нотаріусом не дотримано вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 95,141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 20 листопада 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 98426 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю.І. Ковтун