Справа № 522/13000/17
Провадження № 2/522/3408/21
02 грудня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Тофан Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності за набувальною давниною,
В провадженні суду знаходиться матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності за набувальною давниною.
Ухвалою судді Загороднюка В.І. від 19.07.2017 року відкрито провадження у справі (а.с. 75)
Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ ЦПК України, який набрав чинності 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
28 січня 2019 року за наслідками повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, справа надійшла в провадження судді Чернявської Л.М.
Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року прийнято до свого провадження справу. Продовжено розгляд справи за правилами загального провадження.
14 листопада 2019 року в судове засідання сторони з'явились. Представник позивача зазначив, що клопотань до суду немає. Представник відповідача також зазначив, що клопотань до суду немає Розгляд справи відкладено на 09.12.2019 рік.
09 грудня 2019 року розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача.
13 березня 2020 року розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача.
19 травня 2020 року розгляд справи відкладено у зв'язку з клопотанням представника позивачів про відкладення розгляду справи.
20 липня 2020 року розгляд справи відкладено у зв'язку зі спільним клопотанням позивачів про відкладення розгляду справи.
09 листопада 2020 року розгляд справи відкладено у зв'язку з клопотанням представника позивачів про відкладення розгляду справи. Представник відповідача не заперечував проти відкладення розгляду справи.
25 лютого 2021 року розгляд справи відкладено у зв'язку з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке надійшло від ОСОБА_2
25 травня 2021 року в судове засідання з'явився представник відповідача, позивачі чи представник позивачів до суду не з'явились, сповіщались належним чином. Розгляд справи відкладено на 13 липня 2021 року.
13 липня 2021 року в судове засідання сторони не з'явились. Від представника позивачів до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням позивачів поза межами країни.
19 жовтня 2021 року в судове засідання сторони не з'явились, від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з закінченням угоди з захисником.
02 грудня 2021 року в судове засідання сторони не з'явились, сповіщались належним чином. Від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у лікарні.
Так, в судове засідання 02 грудня 2021 року позивачі/представник позивачів не з'явились, що є черговою неявкою сторони позивачів в судові засідання 13 липня 2021 року, 19 жовтня 2021 року та 02 грудня 2021 року про час, дату і місце яких позивачі були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи та неодноразові подачі до суду клопотань про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення сторони позивача про розгляд справи у судових засіданнях, що були призначені на 13 липня 2021 року, 19 жовтня 2021 оку та 02 грудня 2021 року.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивачів чи заяв про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин не можливості прибуття в судове засідання, позивачами не подавалось.
Заяви які надходили від позивачів та їх представника нічим не обґрунтовані, жодного доказу, який би підтвердив факт неможливості бути присутніми на судових засідань не надано, кожного разу змінюються тільки підстави для відкладення, без зазначення доказів, які б підтвердили дані факти, у зв'язку з чим, суд не приймає до уваги зазначені клопотання про відкладення.
Отже, причин для відкладення розгляду справи, які можуть бути визнані поважними та підстав для неприбуття сторони позивачів в судові засідання не було.
З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивачів. Справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому позивачі не вчиняють будь-яких дій для прискорення розгляду справи.
Суд звертає увагу, що з 14 листопада 2019 року розгляд справи постійно відкладався, у зв'язку з неявками сторін по справі, проте 14 листопада 2019 року сторонам було повідомлено та надано час для підготовки судових дебатів. Проте з того часу, сторони не з'являються в судові засідання, чим унеможливлюють винесення рішення по суті.
Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд розцінює безпідставні неявки сторони позивачів, що сповіщені належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачами/представником позивачів своїми процесуальними правами, що є недопустимим.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності за набувальною давниною перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з липня 2017 року, а в провадженні судді Чернявської Л.М. з лютого 2019 року.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Внаслідок чого, суд вважає, що позивач допустив безпідставні неявки в судові засідання, а 19 жовтня 2021 року та 02 грудня 2021 року зважаючи також на те, що позивачі є безпосередніми особами, які мають бути заінтересовані в належному розгляді справи, так як позивачі звернуючись до суду мали намір захистити свої права.
Отже, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачами своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразились систематичному не з'являнні в судові засідання, з метою зловживання своїми правами та безпідставного затягування судового розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені ст. 257 ЦПК України та залишити без розгляду позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності за набувальною давниною.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності за набувальною давниною- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Л.М. Чернявська