Справа № 947/38036/21
Провадження № 1-кп/947/1308/21
07.12.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря сз - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 20221160000000186 від 10.11.2021 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України -
01.12.2021 року з Одеської обласної прокуратури до Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 20221160000000186 від 10.11.2021 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021 року, Єдиний унікальний номер судової справи 947/38036/21 визначено Головуючого суддю (суддя - доповідач) ОСОБА_1 .
Санкція ч.2 ст.307 КК України, за якою пред'явлено обвинувачення ОСОБА_4 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч.5 ст.12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Частиною 1 статті 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті.
01.12.2021 року на виконання вимог ст.314 КПК України Київським районним судом м. Одеси постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, зазначив наступне: обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, складені із дотриманням вимог КПК України; кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Одеси; підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження, або для розгляду питань про можливість затвердження угоди про примирення або угоди про визнання винуватості не має.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, а також додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, Суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду с наступних підстав.
Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, складені із дотриманням вимог КПК України.
Кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Одеси.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження, або для розгляду питань про можливість затвердження угоди про примирення або угоди про визнання винуватості не має.
Судовий розгляд має проводитися у відкритому судовому засіданні, оскільки підстави для проведення закритого судового засідання відсутні.
За вказаних обставин кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.
Крім того, прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 з можливістю внесення розміру застави у сумі 998 800 гривень, з підстав викладених у клопотанні, що долучено до матеріалів провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 частково заперечували проти вищезазначеного клопотання прокурора та просили зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На думку Суду, ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду та незаконного впливу на свідків доведені стороною обвинувачення під час судового провадження.
Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено, вчиненні повторно, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, з конфіскацією майна.
Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на свідків, інших учасників провадження.
Показання свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.
Станом на теперішній час, обвинувачений також може чинити вплив на свідків з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, а також його впливу на учасників провадження, станом на теперішній час, не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, Суд вважає за доцільне обрати у відношенні ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Водночас, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у відповідності до ст.12 КК України, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що застава у зазначених межах, передбачених для тяжкого злочину, не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, у зв'язку із чим заставу необхідно бути призначено у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання визначеним законодавством ризикам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 110, 131, 132, 177, 183, 314, 315, 369-372, 392- 395 КПК України, Суд -
Кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Одеси на 10:00 год., 14.12.2021 року.
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 05.02.2022 року, утримуючи останнього в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 998 800 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот) гривень.
Обвинувачений, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення обвинуваченим визначеного судом розміру застави, покласти на нього наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-Прибувати до суду за першою вимогою;
-Не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;
-Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-Утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими обвинуваченими, а також особами, які є фігурантами кримінального провадження або мають відношення до цього кримінального провадження.
-Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 невідкладно скерувати до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», для виконання.
Визначити строк дії ухвали суду щодо обрання запобіжного заходу до 05.02.2022 року включно.
Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.
Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1