03 грудня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.11.2021 року, якою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України
- обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.12.2021 року включно
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
захисник: ОСОБА_5
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання.
Провадження: № 11-сс/812/1053 /21 Слідчий суддя: ОСОБА_8 .
Категорія: оскарження ухвали с/с Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:
Задоволено частково клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20.12.2021 року
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 вважає, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України не обгрунтована.
Також, зазначає, що стороною обвинувачення ризики, визначені ст. 177 КПК України недоведені.
На думку захисника, у суду були підстави для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання, враховуючі, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, працевлаштований, раніше не судимий, відшкодував моральну шкоду потерпілій, нещодавно переніс операцію.
Захисник вважає, що судом безпідставно обрано найбільш суворий запобіжний захід, без належного обгрунтування неможливості застосування альтернативних запобіжних заходів.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчим суддею встановлені наступні обставини.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 .
Слідчим подано клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказуючи, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вважав, що неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Після вивчення матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного злочину та доведеність існування заявлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зважаючи на вищевказані обставини, слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прийшов до висновку, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та вчинити аналогічне кримінальне правопорушення.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення ухвали без змін, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 слідчим суддею в повній мірі дотримані як загальні положення про запобіжні заходи, передбачені ст. ст. 176-178 КПК України, так і спеціальні положення, що регламентують підстави та порядок застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою (ст. 183 КПК України).
Так, слідчим суддею взято до уваги, що СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021150000000328 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Зауважено, що 21.10.2021р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Надані суду матеріали кримінального провадження містять відомості, які свідчать на даний час про правильність висновку суду про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину.
Така обгрунтованість підтверджується: протоколом огляду місця ДТП від 21.08.2021р., протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 , протоколом проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 від.16.09.2021р.. протоколами огляду предмету від 22.08.2021р, 21.09.2021р., висновком судово- медичної експертизи № 225 від 14.09.2021р. та інш. доказами.
Зважаючи на сукупність отриманих в процесі розгляду клопотання відомостей та даних, колегія суддів вважає, що є правильним висновок слідчого судді про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що існує значна ймовірність щодо того, що розуміючи наслідки вчиненого підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, крім того, може вчинити аналогічне кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, на час розгляду клопотання не обмежений у здійсненні права керування транспортними засобами.
Недостатність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 іншого більш м'якого запобіжного заходу обґрунтована сукупністю доказів вчинення підозрюваним тяжкого злочину та наявністю вказаних ризиків.
При цьому, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вищенаведені обставини надають достатньо підстав вважати, що тільки застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 саме такого виняткового найсуворішого запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тому більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, зазначеним в ч.1 ст. 177 КПК України.
Доводи апелянта відносно того, що можливо застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід з огляду на наявність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, постійного місця роботи, часткового відшкодування шкоди потерпілій, позитивних характеристик, не є слушними, оскільки суттєво не зменшують наявні ризики.
Твердження захисника щодо незадовільного стану здоров'я підозрюваного перевірялось слідчим суддею. Колегія суддів погоджується з зазначеним у рішенні, що стороною захисту не було надано доказів неможливості перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО.
Слідчим суддею при розгляді клопотання не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли вплинути на правильність прийнятого ним рішення.
З огляду на наведене апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.11.2021 року, щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: