Справа № 454/249/21 Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л.Ю.
Провадження № 22-ц/811/2792/21 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.
Категорія:41
25 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Симець В.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11 травня 2021 року, -
у січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у 21 червня 2017 року ОСОБА_1 подав до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заяву № 8241906506 від 21 червня 2017 року на отримання кредиту, підписавши яку підтвердив свою згоду, що ця заява разом з паспортом кредиту і умовами отримання кредитів та інших послуг становлять кредитний договір. Стверджує, що за умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором. Зазначає, що відповідач не виконував належним чином зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 157 737.98 грн., з яких 66 980.83 грн. - заборгованість за основним боргом, 65407.67 грн. - заборгованість за щомісячними процентами, 25 349.48 грн. - заборгованість за пенею. Вказує, що на підставі договору про відступлення права вимоги № 20191209 від 09 грудня 2019 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень», набуло права вимоги до відповідача. Наголошує, що відповідачу було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості та повідомлення про передачу права вимоги, неотримання яких не звільняє його від виконання зобов'язань за кредитним договором, однак відповідач лише частково здійснив погашення кредитної заборгованості в загальному розмірі 13 000 грн. З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 8241906506 від 21 червня 2017 року в розмірі 157737.98 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 11 травня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8241906506 від 21 червня 2017 року в розмірі 66 980.83 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1100 грн. судового збору.
Рішення суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що підписавши заяву № 8241906506 від 21 червня 2017 року, відповідач підтвердив свою згоду, що ця заява разом з паспортом кредиту та з умовами отримання кредитів та інших послуг, які містяться на офіційному сайті кредитодавця - www.kreditmarket.ua, становлять кредитний договір. Зазначає, що позичальник ознайомився з умовами кредитного договору до його укладення, а підписавши паспорт кредиту № НОМЕР_1 підтвердив свою згоду на отримання кредиту саме на цих умовах, які визначені в ньому. Вказує, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, а в момент укладення кредитного договору відповідач не заявляв додаткових вимог щодо умов договору, а в подальшому прийняв надані кредитором кошти та виконував умови договору. Вважає, що в паспорті кредиту містяться всі істотні умови кредитного договору, зокрема, визначено відсотки за користування кредитними коштами, орієнтовна загальна вартість кредиту, порядок погашення кредиту, а також передбачені наслідки за прострочення зобов'язань та невиконання умов кредитного договору. Наголошує, що сплата процентів за користування кредитними коштами є однією з умов надання кредиту, а сторони договору погодили, що позичальник зобов'язаний сплатити початковий процент 2 % від суми кредиту, що становить 1802 грн., щомісячні проценти в розмірі 3.89 % від суми кредиту, та річні відсотки в розмірі 0.01 % від суми боргу за договором згідно з графіком платежів. Звертає увагу, що факт часткової сплати коштів позичальником в рахунок погашення кредитної заборгованості підтверджує факт визнання ним умов договору. На думку апелянта, у нього виникло право на стягнення пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Але не більше 15% від суми прострочення, яка наслідком простроченого виконання або невиконання зобов'язань за кредитним договором. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року про відкриття апеляційного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11 травня 2021 року вирішено розглядати без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11 травня 2021 року призначено на 16 год. 00 хв. 15 листопада 2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки текст постанови складено 25 листопада 2021 року, то незважаючи на те, що розгляд справи призначено на 15 листопада 2021 року, датою ухвалення постанови є саме 25 листопада 2021 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Задовольняючи частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, відтак такі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені не підлягають до задоволення, оскільки їх нарахування передбачено Умовами отримання кредитів та інших послуг, які не підписані позичальником.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець, взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі ст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 21 червня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8241906506, за умовами якого відповідач отримав кредиту в розмірі 110 620.00 грн. шляхом підписання заяви на отримання кредиту.
В матеріалах справи міститься копія заяви № 8241906506 від 21 червня 2017 року на отримання кредиту від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» з підписом ОСОБА_1 (а.с. 4).
Відповідач в заяві на отримання кредиту підтвердив свою згоду на те, що підписаний ним паспорт кредиту № 1906506 від 21 червня 2017 року містить умови укладеного кредитного договору, а ця заява разом з паспортом кредиту (включно з його наступними змінами) та з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР» та ним, як позичальником. Також підтвердив, що ознайомився з кредитним договором до його укладення і згоден з усіма його умовами, отримав свій примірник заяви та паспорт кредиту, а Умови отримання кредитів від ТОВ «ФК «ЦФР» погоджується отримати шляхом роздрукування з веб-сайта кредитодавця www.kreditmarket.ua.
З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 8241906506 від 21 червня 2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ОСОБА_1 станом на 09.12.2019 року вбачається, що така становить 170 737.98 грн., що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 66980.83 грн., в тому числі і простроченої заборгованості в розмірі 10.20 грн.; заборгованості за простроченими місячними відсотками в розмірі 78 397.47 грн.; заборгованості за пенею в розмірі 25 349.48 грн. (а.с. 14).
09 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20191209, за умовами якого ТзОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТзОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» і боржниками (Портфель заборгованості).
Відповідно до п. 1.2. договору відступлення прав вимоги № 20191209 від 09 грудня 2019 року внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заміняє ТзОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог ТзОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
У витягу з реєстру боржників, який є додатком до договору відступлення права вимоги № 20191209 від 09 грудня 2019 року, зазначено, що ТзОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 170 737.98 грн. за кредитним договором № 8241906506 від 21 червня 2017 року.
Пунктом 6.2.3 договору відступлення права вимоги № 20191209 від 09 грудня 2019 року передбачено, що права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
ТзОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги № 003721831 від 23.12.2019 року, яким повідомило його про те, що ТзОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є новим кредитором за кредитним договором № 8241906506 від 21 червня 2017 року, відтак саме на його рахунок необхідно буде до 23 січня 2020 року сплатити заборгованість в розмірі 170 737.98 грн.
Крім того, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» також надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором № 8241906506 від 21 червня 2017 року № 003721831-1 від 23.12.2019 року, яким вимагало сплатити загальну суму заборгованості в розмірі 170 737.98 грн. до 23 січня 2020 року.
Пред'являючи позовні вимоги та обгрунтовуючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 8241906506 від 21 червня 2017 року позивач надав розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 09.12.2019 року становить 170 737.98 грн. та складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 66980.83 грн., в тому числі і простроченої заборгованості в розмірі 10.20 грн.; заборгованості за простроченими місячними відсотками в розмірі 78 397.47 грн.; заборгованості за пенею в розмірі 25 349.48 грн.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі в розмірі 157 737.98 грн., з яких 66 980.83 грн. - заборгованість за основним боргом, 65407.67 грн. - заборгованість за щомісячними процентами, 25 349.48 грн. - заборгованість за пенею.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Довідкою про рух коштів по кредиту № 4148827-SG від 02.01.2020 року, виданою ТзОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень»,підтверджується, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти згідно з кредитним договором № 8241906506 від 21 червня 2017 рокута заяви клієнта, користувався ними та здійснював погашення кредитної заборгованості, в тому числі і вносив плату за щомісячними процентами за користування кредитними коштами, що свідчить про те, що він вчиняв дії на виконання умов кредитного договору.
Враховуючи те, що фактично отримані відповідачем кошти за умовами кредитного договору № 8241906506 від 21 червня 2017 року в розмірі 66 980.83 грн. не повернуті боржником, такі підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач просив, крім заборгованості за кредитом, стягнути заборгованість за щомісячними процентами в розмірі 65407.67 грн. та заборгованості за пенею в розмірі 25 349.48 грн.
Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості за щомісячними процентами, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором № 8241906506 від 21 червня 2017 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», та ОСОБА_1 , посилався на паспорт кредиту № 1906506 від 21 червня 2017 року, як невід'ємну частину кредитного договору.
Пунктом 5 паспорту кредиту № № 1906506 від 21 червня 2017 року, підписаного ОСОБА_1 , передбачено пільговий період користування коштами та процентна ставка.
Укладаючи кредитний договір сторони домовилися, що для розрахунку процентів за кредитом буде використовуватися два їх види, які складаються: з щомісячних процентів за процентною ставкою 3.89% від суми кредиту та річних процентів за процентною ставкою 0.01% від суми боргу за договором кредиту.
Враховуючи, що умовами кредитного договору № 8241906506 від 21 червня 2017 року передбачено сплату процентів за користування кредитними коштами, відповідач, підписавши паспорт кредиту № 1906506 від 21 червня 2017 року, який є невід'ємною частиною даного кредитного договору, погодився з визначеною у нього процентною ставкою, на підставі якої розраховуються проценти за користування кредитними коштами, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість за щомісячними процентами в розмірі 65407.67 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Паспортом кредиту № № 1906506 від 21 червня 2017 року передбачені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за кредитним договором у вигляді стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше 15% від суми прострочення - за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів.
Разом з тим, пред'являючи позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 25349.48 грн., позивачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано жодних розрахунків суми, з якої пеня була нарахована, не вказано порядок нарахування пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, відтак колегія суддів вважає, що вимоги в цій частині є безпідставними.
Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та стягнення на його користь заборгованості за основним боргом в розмірі 66 980.83 грн. та заборгованості за щомісячними процентами в розмірі 65407.67 грн., то на підставі п. 13 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які підлягають стягненню, слід змінити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2127.81 грн. судового збору за подання позову та 3191.71 грн. за подання апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11 травня 2021 рокув частині відмови у стягненні заборгованості за щомісячними процентами - скасувати та ухвалити в цій частині постанову, якою цю позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за щомісячними процентами за кредитним договором № 8241906506 від 21 червня 2017 року в розмірі 65407.67 грн.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11 травня 2021 рокув частині стягнення судового збору - змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2127.81 грн. судового збору за подання позову та 3191.71 грн. за подання апеляційної скарги.
В решті рішення суду - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.
Постанова складена 25.11.2021 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк