Справа № 640/11065/20
02 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати накази від 31 березня 2020 року №84 в частині, що стосується позивача, від 21 квітня 2020 року щодо накладання на позивача догани, від 22 квітня 2020 року №108 в частині, що стосується позивача;
- зобов'язати відповідача розглянути питання про нарахування та виплату позивачу премій, не виплачених у повному обсязі за квітень та травень 2020 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишено без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року залишено без змін.
Представник позивача звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1, п.п. 1, 3 частини 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із проведенням експертиз.
Згідно з частиною 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 5 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Разом із відзивом на апеляційну скаргу представник позивача заявляв клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.
До суду для підтвердження витрат на правничу допомогу було подано: Ордер на надання правничої (правової) допомоги; Додаткова угода №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.05.2020 року від 30.12.2020 року; Акт приймання-передачі послуг до Договором (угодою) про надання правової (правничої) допомоги від 07.05.2020 року від 05.04.2021 року; квитанція № Р24А1069842714С4683 від 25.03.2021 року.
Також представник позивача після винесення судового рішення суду апеляційної інстанції звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу.
У вказаній заяві він просив врахувати у додатковому рішення суду докази понесення позивачем додаткових судових витрат, у вигляді витрат на правничу допомоги пов'язаних з підготовкою цієї Заяви у розмірі 1000 грн., що підтверджується квитанцією № Р24А1263922099С4595 від 08.06.2021 року та актом приймання-передачі послуг за правничу допомогу від 09.06.2021 року.
Вирішуючи питання співмірності розміру судових витрат, пов'язаних із наданням адвокатським об'єднанням послуг у зв'язку з розглядом даної справи, колегія суддів зазначає наступне.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, частиною 5 статті 134 та частиною 9 статті 139 КАС України визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Оцінюючи заявлені позивачем до відшкодування витрати колегія суддів враховує, що дана справа є справою незначної складності, розгляд якої відбувався в порядку у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів зауважує, що предмет спору у даній справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Разом з тим, згідно з актом від 05.04.2021 про виконані роботи по Договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.05.2020 об'єм виконаної роботи та розмір оплати за проведену роботу становить: Ознайомлення (правова оцінка) з апеляційної скаргою відповідача - 1 година, підготовка та подання до ШААС письмового відзиву на апеляційну скаргу - 5 годин. Всього 6 годин часу роботи.
Згідно з актом від 09.06.2021 про виконані роботи по Договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.05.2020 об'єм виконаної роботи та розмір оплати за проведену роботу становить: підготовка та подання до ШААС заяви на додаткове рішення суду по справі - 1 година.
У відповідності до п.3.3 Договору вартість послуг (гонорар Адвоката) складає 1000 (одна тисяча) гривень за 1 (одну) годину часу роботи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відзив на позовну заяву містить 4 аркуші, а заява на додаткове рішення складена на одному аркуші.
Ураховуючи те, що справа, що розглядалася, незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та того, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є завищеною у порівнянні з вимогами, які заявлені у позовній заяві, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність зменшення зазначеної суми до 3 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняття додаткової постанови.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 244, 252, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (гуртожиток військової частини) РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Я.М. Собків
суддя Я.Б. Глущенко
суддя Л.Т.Черпіцька