07 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4731/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Замкової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року (суддя Єфанова О.В.) в адміністративній справі
за позовом Державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу, -
Державний реєстратор Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 5 Наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2020 № 207/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині анулювання доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 19.10.2019 прийнято рішення № 49243584 про скасування записів про інше речове право ТОВ «Фермер-Агро» (право оренди земельних ділянок).
ТОВ «Фермер-Агро» 23.10.2019 подало до Міністерства юстиції України скаргу на вказане рішення, просило його скасувати та анулювати доступ державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За результатами розгляду скарги Комісія з питань розгляду скарги у сфері державної реєстрації склала протокол № 101 від 02.12.2019, згідно з яким рекомендувала Міністерству юстиції України, зокрема, анулювати доступ державному реєстратору виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
Рішення комісії обґрунтовано тим, що державний реєстратор ОСОБА_1 порушив вимоги закону, оскільки провів операції скасувань державної реєстрації іншого речового права ТОВ «Фермер-Агро» на земельні ділянки на підставі листів державних реєстраторів. При цьому, операції скасування відповідно до вимог Закону можуть проводитися виключно на підставі рішень суду, крім випадків, встановлених статтею 37 Закону.
Відповідно до п. 5 наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2020 № 207/5 анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 , державному реєстратору виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1.
Вказане рішення в частині анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є предметом оскарження в даній адміністративній справі.
Позивач зазначає, що розгляд скарги ТОВ «Фермер-Агро» відбувався без повідомлення державного реєстратора, що позбавило його надати пояснення та документи з питань, порушених у скарзі. Стверджує, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушення законодавчо встановленої процедури, є необґрунтованим та непропорційним.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень» на Міністерство юстиції України покладено обов'язок щодо здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав.
Статтею 7 названого Закону передбачено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.
Вказаним порядком в редакції, чинній на час розгляду скарги ТОВ «Фермер-Агро», було встановлено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, вони подають комісії засвідчену копію відповідного рішення суду.
За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Вимоги щодо процедури повідомлення про розгляд справи, зазначені судом першої інстанції, встановлені у постанові Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 в редакції станом на 23.04.2020 (зміни внесені постановою КМУ № 288 від 15.04.2020), що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції в частині надання оцінки дотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення.
Також судом невірно застосовано до спірних правовідносин норми Положення про Комісію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, оскільки назване Положення затверджене та зареєстроване в Міністерстві юстиції 09 січня 2020 року, тоді як рішення Комісії у спірних правовідносинах прийнято 02.12.2019.
Отже слушними є доводи апелянта, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин.
Аналізуючи норми законодавства, чинного на час спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 встановлено вимогу щодо обов'язкового повідомлення суб'єкта оскарження у спосіб: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Встановлення відповідного обов'язку вимагає від Міністерства юстиції України вчинити належні дії щодо повідомлення заінтересевоних суб'єктів оскарження про розгляд скарги з метою забезпечення права останніх бути обізнаними щодо змісту скарги та подати письмові пояснення по суті скарги.
Актом Кабінету Міністрів України встановлювалися три альтернативні способи повідомлення особи про розгляд скарги, проте орган, що її розглядає, має використовуватися такі способи розсудливо та добросовісно, переслідуючи мету дійсного повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги.
У спірних правовідносинах відповідач, окрім розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті Мін'юсту, не вчинив жодні додаткові дії з метою належного повідомлення позивача про подання скарги та про її розгляд.
Натомість системний аналіз положень постанови КМУ № 1128 у відповідній редакції дає можливість дійти висновку, що відповідач мав повідомити суб'єкта оскарження, насамперед, телефонограмою або засобами електронної пошти, адже останні були відомі відповідачу.
Матеріали справи (т. 1 а.с. 177) містять докази, що позивач повідомлявся 22.11.2019 телефонограмою про розгляд справи за скаргою ТОВ «Фермер-Агро» 25.11.2019, тоді як розгляд справи фактично відбувся 02.12.2019, що підтверджується протоколом Комісії № 101 від 02.12.2019 та Висновком від 02.12.2019, проте про розгляд скарги 02.12.2019 позивач не повідомлявся.
В свою чергу, невиконання наведених вимог законодавства щод належного повідомлення зацікавленої особи про розгляд справи, призводить до визнання рішень, прийнятих за результатами такої перевірки, незаконними.
Вказаний висновок є сталим та відображений у численних постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 420/6709/18, № 820/5458/17 тощо.
Другою підставою, яка свідчить про протиправність оскаржуваного наказу, є його необґрунтованість, адже останній не містить жодного мотиву його прийняття, а лише містить посилання на висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.12.2019.
Натомість суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у висновку Комісії викладено встановлені під час розгляду скарги обставини та рекомендація застосувати один з заходів відповідальності.
Проте саме наказ Міністерства юстиції України від 22.01.2020 № 207/5 є атом індивідуальної дії, який впливає на обсяг прав та обов'язків осіб, щодо яких він прийнятий. Вимоги до такого акту встановлені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що рішення суб'єкта владних повноважень має бути, у тому числі, обґрунтованим та пропорційним. Натомість оскаржуваний наказ не містить жодного висновку в частині підстав для анулювання доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За висновком суду апеляційної інстанції, встановлення в ході перевірки певні порушення чинного законодавства з боку державного реєстратора, не є достатньою підставою застосування до нього найбільш суворого засобу відповідальності, визначеного законом, без викладення належного обґрунтування необхідності застосування саме такого виду відповідальності, а також без врахування всіх обставин справи.
Відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу не надано оцінку існуванню судових рішень, якими встановлені протиправні дії посадових осіб ТОВ «Фермер-Агро» та ТОВ «Щедрі Лани Слобожанщини» та незаконності перереєстрації за вказаними господарства земельними ділянками з відповідними кадастровими номерами, які були предметом розгляду скарги поданої ТОВ «Фермер-Агро» відносно позивача, так само як і факту порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Фермер-Агро» за фактом незаконних реєстраційних дій щодо названих земельних ділянок.
Таким чином, за висновком суду, наказ про анулювання доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку з порушенням закону під час скасувань державної реєстрації іншого речового права ТОВ «Фермер-Агро» на земельні ділянки, за наявності встановленого факту незаконності перереєстрації земельних ділянок за скаржником, не відповідає вимогам щодо пропорційності та розсудливості такого акту індивідуальної дії.
Встановлені в ході судового розгляду справи порушення в частині процедури розгляду скарги, а також невідповідність акту індивідуальної дії критеріям обґрунтованості, розсудливості та пропорційності, свідчать про протиправність наказу в оскаржуваній частині та тягнуть за собою його скасування.
В свою чергу рішення суду першої інстанції також підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року в адміністративній справі № 160/4731/20 скасувати.
Позов Державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 5 Наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2020 № 207/5 в частині анулювання доступу Державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стягнути на користь Державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з 07 грудня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 07 грудня 2021 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова