06 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 340/3839/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
секретар судового засідання Солодкова К.А.
за участі представника позивача Шведова С.П. (в режимі відеоконференцзв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 р. (суддя Пасічник Ю.П.) в справі № 340/3839/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-торговий дім - ЛС» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-торговий дім - ЛС» (далі - ТОВ «ІТД - ЛС» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування розпорядження «Про відмову у видачі ліцензії ТОВ «Інформаційно-торговий дім - ЛС» від 02.07.2021 р. № 640-рл, зобов'язання видати ТОВ «ІТД - ЛС» ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі у встановленому законом порядку за його заявою на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 11.06.2021 р. вих. №34.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасоване розпорядження Головного управління ДПС у Кіровоградській області «Про відмову у видачі ліцензії ТОВ «Інформаційно-торговий дім ЛС» від 02.07.2021 №640-рл; зобов'язано Головне управління ДПС у Кіровоградській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-торговий дім-ЛС» (код ЄДРПОУ 24709890) ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі у встановленому законом порядку за його заявою на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 11.06.2021 вих. №34.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказує, що позивачем не надано документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, як це передбачено Законом № 481/95-ВР, та є однією з умов для отримання ліцензії.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем 02.07.2021 року за №640-рл винесено розпорядженням, яким відмовлено позивачу у видачі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі «у зв'язку з встановленням невідповідності вимогам ч. 39 ст. 15 Закону №481, а саме: відсутні документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової торгівлі пальним ТОВ «Інформаційно-торговий дім-ЛС», чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення».
Також судом першої інстанції встановлено, що з 19.07.2012 року на підставі договору купівлі-продажу комплексу будівель позивач є власником акцизного складу, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, село Неопалимівка, вул. Шахтарська, 5, та розташований на земельній ділянці площею 8707,08 кв. м. (кадастровий номер 3522586602:52:000:0001).
На момент переходу до позивача права власності на вказаний об'єкт між продавцем (Спільним україно-американським підприємством «Промагроінвест») та Кіровоградською районною державною адміністрацією Кіровоградської області діяв договір оренди землі від 14.06.2006 року (строком на 10 років).
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.06.2021 року по справі №912/1011/21, яке набрало законної сили, встановлено, що «з моменту укладення договору купівлі-продажу від 19.07.2012 припинився Договір оренди землі від 14.04.2006 в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки - Спільним україно-американським підприємством «Промагроінвест», зміненим найменуванням якого є ТОВ «Промагроінвест Експо». Права й обов'язки орендаря за таким Договором перейшли до нового власника відповідного нерухомого майна, яким є ТОВ «Інформаційно-торговий дім-ЛС». Тобто, ТОВ «Інформаційно-торговий дім-ЛС» фактично став стороною Договору оренди землі від 14.04.2006».
Врахувавши приведені обставини, суд першої інстанції вважав доведеним законність переходу права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3522586602:52:000:0001 на підставі покупки майнового комплексу, що на ній знаходиться, до позивача.
Оскільки заява позивача за вих.№34 від 11.06.2021 року про видачу ліцензії відповідає вимогам ч. ч. 31, 37 ст. 15 Закону №481/95-ВР, до заяви позивачем додано необхідні документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем дотримано усіх установлених законодавством вимог для отримання такої ліцензії, на виконання вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» надано усі необхідні визначені законодавством копії документів, а тому відмова відповідача є безпідставною та необґрунтованою.
Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачем подано до ГУ ДПС заява вих.№34 від 11.06.2021 р. про видачу ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі, до якої додано копію акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації по складу паливно-мастильних матеріалів ТОВ ВПП «Промагропостач» на території Первозванівської сільської ради 23.10.1998 р. на 4 арк. (п. 11 додатку), копію акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації по складу паливно-мастильних матеріалів СП «Промагроінвест» на території Первозванівської сільської ради 27.02.2001 р. на 4 арк. (п. 14 додатку), копію акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації «Добудова до адміністративно-побутового приміщення по вул. Шахтарська, 5 в с. Первозванівка Кіровоградського району» 07.03.2003 р. на 4 арк. (п. 15 додатку).
Розпорядженням ГУ ДПС від 02.07.2021 р. №640-рл відмовлено позивачу у видачі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі із зазначенням такої підстав: «у зв'язку з встановленням невідповідності вимогам ч. 39 ст. 15 Закону №481, а саме: відсутні документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової торгівлі пальним ТОВ «Інформаційно-торговий дім-ЛС», чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення».
Спірним в цій справі є питання правомірності розпорядження про відмову у видачі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі з підстав відсутності документу на підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової торгівлі пальним.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-BP (далі - Закон № 481/95-BP).
За правилами речення третього частини першої статті 15 Закону № 481/95-BP оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Частинами статті 15 Закону № 481/95-BP передбачено, що суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 19.06.2019 р. №545, яка набирає чинності з дня її опублікування, але не раніше 01 липня 2019 року, внесено зміни до пункту 6 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №609 (далі - Перелік органів ліцензування), згідно з яким Державна фіскальна служба України є органом ліцензування виду господарської діяльності - оптової торгівля пальним.
Судом встановлено, що позивач з 19.07.2012 р. на підставі договору купівлі-продажу комплексу будівель є власником акцизного складу, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, село Неопалимівка, вул. Шахтарська, 5, та розташований на земельній ділянці площею 8707,08 кв.м. із кадастровим номером 3522586602:52:000:0001.
На момент набуття позивачем права власності на вказаний об'єкт між продавцем (Спільним україно-американським підприємством «Промагроінвест») та Кіровоградською районною державною адміністрацією Кіровоградської області діяв договір оренди землі від 14.06.2006 р. (строком на 10 років).
Відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
За приписами частини шостої статті 120 Земельного Кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.
Верховним Судом в постанові від 07.11.2018 р. в справі №910/20774/17 висловлена наступна правова позиція: після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, після відчуження об'єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов'язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.
Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.06.2021 р. в справі №912/1011/21, яке на момент розгляду справи судом набрало законної сили, встановлено, що з моменту укладення договору купівлі-продажу від 19.07.2012 припинився договір оренди землі від 14.04.2006 в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки - Спільним україно-американським підприємством «Промагроінвест», зміненим найменуванням якого є ТОВ «Промагроінвест Експо». Права й обов'язки орендаря за таким договором перейшли до нового власника відповідного нерухомого майна, яким є ТОВ «Інформаційно-торговий дім-ЛС». Тобто, ТОВ «Інформаційно-торговий дім-ЛС» фактично став стороною договору оренди землі від 14.04.2006.
Відповідно, є правильним висновок суду першої інстанції стосовно наявності підстави вважати законним перехід до позивача права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3522586602:52:000:0001 на підставі покупки майнового комплексу, що на ній знаходиться.
Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначає Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII (далі - Закон № 222-VIII), який також встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності, частиною третьою статті 13 якого передбачено, що підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є:
1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам;
2) виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії. Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб'єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення наявності розбіжності між даними у підтвердних документах та фактичним станом цього суб'єкта господарювання на момент подання документів. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб'єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною;
3) наявність в органу ліцензування інформації про рішення суду щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому провадити окремий вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та набрало законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства.
В цьому випадку відсутні підстави, встановлені приведеними вище нормами права, для відмови у видачу позивачу ліцензії.
Враховуючи приведені обставини, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність розпорядження відповідача про відмову у видачі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі.
Апелянтом не приведено доводів у спростування висновків суду першої інстанції, а приведені в апеляційній скарзі обставини та підстави, які слугували прийняттю розпорядження, яке скасоване судом першої інстанції, спростовані приведеними вище висновками суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 р. в справі № 340/3839/21 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 р. в справі № 340/3839/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-торговий дім - ЛС» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 06.12.2021 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07.12.2021 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко