21 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10607/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року
у справі №160/10607/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Касмет"
до Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
04 вересня 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Касмет" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення рішення №0011611420 від 16.04.2019 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 186851,00 грн. за основним платежем та 93425,50 грн. за штрафними санкціями;
- податкове повідомлення рішення №000090520 від 19.09.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з податку на прибуток приватних підприємств на суму 192897,00 грн. за основним платежем та 48224,25 грн. за штрафними санкціями;
- податкове повідомлення рішення №000091520 від 19.09.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 121740,00 грн. за основним платежем та 60870,00 грн. за штрафними санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу щодо допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Позивач зазначає, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент правовідносин вказані контрагенти мали необхідний обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказує, що дефектність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про поінформованість платника податків щодо протиправного характеру діяльності його контрагента або щодо дефектності самих господарських операцій, отже вона не є вичерпним доказом під час встановлення нереальності господарських операцій.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 р. у справі № 160/10607/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Касмет" до Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Судом встановлено що за результатами проведеної податкової перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвели до заниження показників податкових зобов'язань та слугувало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав відносини з низкою підприємств з приводу виконання угод постачання. Судом зазначено, що під час перевірки позивача всі первинні документи досліджувалися податковим органом та в акті перевірки відсутні будь-які зауваження до цих документів, тобто, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а також правомірність формування витрат та сум податку на додану вартість по операціям з цими контрагентами на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних. Наведені обставини слугували підставою для прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 р. у справі № 160/10607/20, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що при проведенні перевірки встановлено взаємовідносини з постачальниками, по яким відсутнє в ланцюгах реальне придбання зазначених в наданих документах товарів і, як наслідок, завищення витрат, податкового кредиту, та заниження сум податків. Зазначає, що дані контрагенти не могли фактично здійснити реальні товарні операції та послуги на адресу TOB «Касмет», так як відсутнє джерело придбання товарів та можливість виготовлення їх власними ресурсами. Також посилається на ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209/3986/18, згідно якої визнано посадову особу ТОВ «Ліагро Сервіс Груп» - ОСОБА_1 винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, що вказує не неможливість підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок операцій з контрагентом позивача ТОВ «Ліагро Сервіс Груп». Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень.
В процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції представниками сторін надавались усні та письмові пояснення щодо доводів апеляційної скарги, заявлялись клопотання. В останнє, призначене на 21.10.21 р. судове засідання представники сторін не з'явились, з огляду на що суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Представником позивача до суду надіслано клопотання про зупинення провадження у справі, в якому останній просив суд зупинити провадження у справі до набранням законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду по справі №160/3364/19, мотивуючи це тим, що в межах даної справи розглядаються відносини подібні спірним відносинам у справі за позовом ТОВ «КАСМЕТ». Так, судом апеляційної інстанції встановлено що в межах справи №160/3364/19 Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відступлення від правові позиції щодо несумісності фіктивного статусу підприємства з легальною підприємницькою діяльністю, та передав справу до Великої Палати Верховного Суду з метою формування єдиної правозастосовної практики.
Дослідивши дане клопотання колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно до приписів ч.5 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження, в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, оскільки неможливо ототожнювати предмети спорів в даних справах, з огляду на індивідуальні особливості притаманні кожній справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, у період з 25.02.2019 року по 01.03.2019 року на підставі наказу від 18.02.2019 року №928-п Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “КАСМЕТ” з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «МАЙКВЕСТ» за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року, за результатами якої складено акт перевірки № 11635/04-36-14-20/31933294 від 11.03.2019 року.
Відповідно до розділу 4 акта, перевіркою встановлено порушення ТОВ “КАСМЕТ”: - п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6. ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, в результаті того ТОВ “КАСМЕТ” занижено податок на додану вартість всього на суму 186851 грн., у т.ч. на суму 161326,00 грн. за серпень 2018 року, на суму 25525 грн. за жовтень 2018 року.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на підставі акта № 11635/04-36-14-20/31933294 від 11.03.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 року №0011611420, яким ТОВ “КАСМЕТ” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 280276,50 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 186851,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 93425,50 грн.
Також у період з 12.08.2019 року по 16.08.2019 року на підставі наказу від 18.07.2019 року №4284-п Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ “КАСМЕТ” з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Ліагро Сервіс Груп» за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки №47617/04-36-14-21/31933294 від 23.08.2019 року.
Відповідно до розділу 4 акта, перевіркою встановлено порушення ТОВ “КАСМЕТ”:
- п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік у загальній сумі 192897 грн.;
- п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті того ТОВ “КАСМЕТ” занижено податок на додану вартість за грудень 2016 року на суму 121740.
Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області на підставі акта № 47617/04-36-14-21/31933294 від 23.08.2019 року винесено:
- податкове повідомлення-рішення від 19.09.2019 року №000090520, яким ТОВ “КАСМЕТ” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 241121,25 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 192897,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 48224,25 грн.,
- податкове повідомлення-рішення від 19.09.2019 року №000091520, яким ТОВ “КАСМЕТ” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 182610,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 121740,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 60870,00 грн.
Не погодившись з якими, позивач звернувся до суду.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія зазначає, як підтверджується матеріалами справи, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій з TOB «Ліагро Сервіс Груп» та ТОВ «МАЙКВЕСТ», оскільки відсутнє реальне джерело походження товару по ланцюгу постачання.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Майквест» укладено договір № 27-08 від 27.08.2018 р., предметом якого є постачання труб в асортименті, згідно рахунку-фактури.
Додатковою угодою № 1 від 27.08.2018 р. сторонами погоджено найменування та кількість товару, що має поставитись, а саме: труба в асортименті загальною вартістю 198685,64 грн. (з ПДВ).
Додатковою угодою № 2 від 28.08.2018 р. сторонами погоджено найменування та кількість товару, що має поставитись, а саме: труба в асортименті загальною вартістю 193786,80 грн. (з ПДВ).
Додатковою угодою № 3 від 29.08.2018 р. сторонами погоджено найменування та кількість товару, що має поставитись, а саме: труба в асортименті загальною вартістю 196560,00 грн. (з ПДВ).
Додатковою угодою № 4 від 29.08.2018 р. сторонами погоджено найменування та кількість товару, що має поставитись, а саме: труба в асортименті загальною вартістю 153150,00 грн. (з ПДВ).
Додатковою угодою № 5 від 30.08.2018 р. сторонами погоджено найменування та кількість товару, що має поставитись, а саме: труба в асортименті загальною вартістю 191724,00 грн. (з ПДВ).
Додатковою угодою № 6 від 30.08.2018 р. сторонами погоджено найменування та кількість товару, що має поставитись, а саме: труба в асортименті загальною вартістю 187200,00 грн. (з ПДВ).
В рамках вказаного договору ТОВ «Майквест» поставлено на адресу позивача товар, що підтверджено видатковими накладними від 27.08.2018 р., від 28.08.2018 р., від 29.08.2018 р., від 30.08.2018 р. та рахунками від 27.08.2018 р., від 28.08.2018 р., від 29.08.2018 р., від 30.08.2018 р.
Транспортування товару здійснено ФОП ОСОБА_2 , що підтверджено товарно-транспортними накладними № 1 від 27.08.2018 р., № 1 від 28.08.2018 р., № 1 від 29.08.2018 р., № 2 від 30.08.2018 р., № 1 від 30.08.2018 р. за замовленням ТОВ “КАСМЕТ”.
За наслідком постачання товару ТОВ «Майквест» складено податкові накладні № 80 від 27.08.2018 року, № 81 від 28.08.2018 року, № 82 від 29.08.2018 року, № 83 від 29.08.2018 року, № 85 від 30.08.2018 року, № 84 від 30.08.2018 року, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлену порядку.
Розрахунок за товар здійснено шляхом безготівкового перерахунку коштів, що підтверджено випискою з рахунку ТОВ “КАСМЕТ” за період вересень 2018 року.
Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ «Майквест», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість підлягає з'ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.
Стаття 134 ПК України визначає об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Так, згідно з абз.1, 2 п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
У п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
За положеннями пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, на яку посилається відповідач, не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.
Встановлені у справі обставини стали підставою для висновку, що фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.
Встановлені судом обставини справи доводами апеляційної скарги, не спростовуються. З посиланням на норми Податкового Кодексу України контролюючий орган наполягає на порушеннях, викладених ним в акті перевірки.
Судова колегія зауважує, що судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що всі первинні документи досліджувалися податковим органом під час перевірки позивача та в акті перевірки відсутні будь-які зауваження до цих документів, тобто, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, а також правомірність формування витрат та сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Майквест» на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних.
Стосовно господарських взаємовідносин Товариства з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» суд зазначає, що між вказаними суб'єктами господарювання укладено Договір №26-12-2016 від 26.12.2016 р., відповідно до умов якого Продавець (ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС») зобов'язався поставити Товариству труби в асортименті, найменування товару визначаєтеся в рахунках фактурах. Транспортні видатки за рахунок Продавця.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 26.12.2016 року до Договору від 26.12.2016 р. № 26-12-2016, ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» зобов'язується передати, а ТОВ «КАСМЕТ» прийняти і оплатити товар на загальну суму 1 285 981,8 грн. (в т.ч. ПДВ- 214 330,30 грн.).
На підтвердження факту поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні №ЛГ-122659 від 26Л2.2016 р., №ЛГ-122656 від 26.12.2016 року №ЛГ-12266ЙІвід 26.12.2016 р., №ЛГ-122657 від 26.12.2016 р., №ЛГ-122658 від 26ДЙ016 p., №ЛГ-122655 від 26.12.2016 р., №ЛГ-122661 від 26.12.2016 р. та податкові накладні №834 від 26.06.2016 p., №835 від 26.06.2016 року, №836 від 26.06.2016 p., №837 від 26.06.2016 p., №838 від 26.06.2016., №846 від 26.06.2016 р.
Розрахунки за товар проведені у грудні 2016 - січні 2017 в загальній сумі 1 285 981,8 грн.
Разом з тим, контролюючий орган дійшов висновку, що правочин укладений позивачем з контрагентом ТОВ «Ліарго Сервіс Груп» є таким, що не спрямований на настання реальних правових наслідків, оскільки: ТОВ «Ліарго Сервіс Груп» не має трудових ресурсів; аналізом ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ «Ліарго Сервіс Груп» робіт/послуг, що були відображені в реалізації на позивача у листопаді та грудні 2016 року; у ТОВ «Ліарго Сервіс Груп» відсутні власні (орендовані) основні засоби, офісні та складські приміщення, транспортні засоби; ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 засновника та директора ТОВ «Ліарго Сервіс Груп» визнано винним у здійсненні фіктивного підприємства; первинні документи складені ТОВ «Ліарго Сервіс Груп» носять формальний характер.
Надаючи оцінку висновку контролюючого органу, з врахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, відповідно до якого суд погодився з доводами позивача в частині взаємовідносин з ТОВ «Ліарго Сервіс Груп».
Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.
Таким чином, підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання робіт/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Колегія суддів відмічає, що за умови доведеності податковим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.
Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.
Ця обставина не може залишатися неврахованою, оскільки факт участі особи, яка підписала первинні документи, у діяльності фіктивного підприємства, несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.
У матеріалах справи міститься копія ухвали Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18, у відповідності до якої засновника та директора ТОВ «Ліарго Сервіс Груп» ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КК України
В ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 вказано, що засновник та директор ТОВ «Ліарго Сервіс Груп» ОСОБА_3 вчинив діяння, поставлене в провину останньому, діяння дійсно мало місце, діяння містить склад злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України. Із матеріалів кримінального провадження видно, що протиправні дії ОСОБА_3 мали місце у квітні 2016 року.
Також в ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 вказано, що невстановленою у ході досудового розслідування особою від імені ТОВ «Ліарго Сервіс Груп» та номінального директора ОСОБА_3 складались первинні бухгалтерські документи (договори купівлі-продажу, податкові накладні, рахунки фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), які оформлювались з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, та не містили особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто виписані невстановленою особою документи не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів. Проте, на підставі таких документів невстановленою особою проводились оформлення продажу та придбання продукції, надавання послуг, виконання робіт контрагентам покупцям, які за такими право чинами та господарськими операціями отримали податкову вигоду у вигляді зменшення об'єкта оподаткування з ПДВ, податку на прибуток, а саме врахували такі витрати при визначенні об'єкта оподаткування з податкових зобов'язань платників податків за період з 29.04.2016 року по 13.04.2017 року на суму 112695420 грн., в т.ч. і ПДВ 18782570 грн., зокрема, податкову вигоду отримано і Приватним підприємством «ПРОМПОБУТСЕРВІС» (50026, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Подлєпи, 3/2, код ЄДРПОУ 30001438).
Таким чином, судом встановлено, що в ухвалі Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 присутній аналіз господарських операцій позивача з ТОВ «Ліарго Сервіс Груп» та наявний висновок про те, у період 29.04.2016 року по 13.04.2017 року незаконно сформовані витрати та податковий кредит по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Ліарго Сервіс Груп».
Враховуючи те, що первинні документи, надані ТОВ «Ліарго Сервіс Груп», підписані особою, яка заперечує свою реальну участь в управлінні підприємством, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою, та як наслідок не визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.
Відтак, в межах кримінальної справи, встановлено об'єктивну сторону складу злочину посадової особи контрагента платника податків, дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Господарські операції, за наслідками яких Товариством сформований податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цією ж особою і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №826/15414/17.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком контролюючого органу щодо відсутності підстав формування витрат та податкового кредиту за відносинами ТОВ «Касмет» та ТОВ «Ліарго Сервіс Груп», й правомірності спірних податкових повідомлень-рішень в частині донарахування податкових зобов'язань на суму протиправно заниженого податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 р. З огляду на зазначене , судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення рішення №000090520 від 19.09.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з податку на прибуток приватних підприємств на суму 192897,00 грн. за основним платежем та 48224,25 грн. за штрафними санкціями та податкового повідомлення рішення №000091520 від 19.09.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 121740,00 грн. за основним платежем та 60870,00 грн. за штрафними санкціями.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не досліджено в повному обсягу обставини по справі та надано їм невірну оцінку, що призвело до неправильного вирішення спору, що у відповідності до приписів ст. 317 КАС України є підставою для часткового скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття в даній частині нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 р. у справі № 160/10607/20 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 р. у справі № 160/10607/20 - скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень №000090520 від 19.09.2019 р. та №000091520 від 19.09.2019 р. та прийняти нову постанову в даній частині позовних вимог про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 р. у справі № 160/10607/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко