03 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7369/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року (головуючий суддя Турова О.М.)
у справі № 160/7369/21
за позовом ОСОБА_1
до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради не нарахування та не виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої суми;
- стягнути з Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (49068, м. Дніпро, вул. Трудова, буд. 1-а, ЄДРПОУ 42788513) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 2000 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу визнано необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідача судових витрат, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимогу про стягнення з Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 2000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Скаржник зазначає, що відповідачем не було заявлено жодних заперечень щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, які поніс позивач, або клопотання про зниження їх розміру. тому суд першої інстанції, дотримуючись принципу диспозитивності, не мав жодних правових підстав з власної ініціативи розглядати питання щодо дотримання/недотримання позивачем та його представником - адвокатом вимог ч. 5 ст. 134 КАС України та
відмовляти у стягненні суми витрат у повному обсязі.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. Такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
За правилами частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, підлягають відшкодуванню не всі заявлені стороною витрати, а лише такі, що пов'язані з розглядом справи. Також суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.
Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
В спірному випадку на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. надано договір про надання кваліфікованої правничої допомоги адвоката від 03.05.2021 за № 14/21-ДОАС, укладений між адвокатом Дорошенком Сергієм Миколайовичем (свідоцтво №2880 КДКА ДО) та Фальченком Юрієм Володимировичем.
Відповідно до п.1 Договору від 03.05.2021 № 14/21-ДОАС Адвокат зобов'язується надати правову допомогу (юридичні послуги) для захисту прав і законних інтересів Клієнта як особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи при підготовці і розгляді в судах адміністративної юрисдикції, у т.ч. Дніпропетровському окружному адміністративному суді справи у спірних взаємовідносинах із Правобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради за участі Департаменту СЗН ДОДА- у зв'язку із невиплатою у 2021 році передбаченого Законом розміру щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня, необхідності покладення судом обов'язку здійснити її перерахунок, а Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар за надані послуги в порядку та розмірах, що визначені цим Договором.
Пунктом 3 Договору від 03.05.2021 № 14/21-ДОАС передбачено, що Сторони обумовили розмір гонорару Адвоката і порядок його сплати у фіксованій сумі 2000,00 грн., що авансується Клієнтом протягом 3-х банківських днів з дня укладення цього Договору. На підтвердження факту отримання оплати Адвокат видає Клієнту квитанцію до прибуткового ордера (або розписку) - у разі оплати готівковими коштами.
Розрахунком суми гонорару за надану правничу (правову) допомогу встановлено наступні юридичні послуги: збір первинної інформації, аналіз отриманих документів - 4 години; правові консультації клієнта у зв'язку з порушення права - 2 години; аналіз судової практики в аналогічних адміністративних справах - 4 години; підготовку позовної заяви до адміністративного суду - 2 години.
Встановлені у справі обставини свідчать, що позивач оплатив вказану суму в розмірі 2000,00 грн, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру від 03.05.2021 №14/21.
06.05.2021 між ОСОБА_1 та адвокатом Дорошенком Сергієм Миколайовичем підписано Акт приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого адвокатом проведено комплекс робіт та надано наступні юридичні послуги за загальною тривалістю 12 год., а саме:
1) збір первинної інформації, аналіз отриманих документів - 4 год.;
2) правові консультації Клієнта у зв'язку із порушенням права - 2 год.;
3) аналіз судової практики в аналогічних адміністративних справах Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного суду у складі КАС України - 4 год.;
4) підготовка позовної заяви до адміністративного суду - 2 год.
У пункті 3 вказаного Акту зазначено, що Адвокат підтверджує виконання Клієнтом зобов'язань за Договором №14/21/ДОАС від 03.05.2021 - оплату гонорару у фіксованому розмірі 2000 грн. - згідно прибуткового касового ордеру 314/21 від 03.05.2021.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Статтею 30 Закону цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що в матеріалах справи наявні належні докази щодо надання адвокатом Дорошенком Сергієм Миколайовичем правових послуг позивачу.
Стосовно доводів суду першої інстанції, що збір первинної інформації, аналіз отриманих документів, правові консультації Клієнта у зв'язку із порушенням права, аналіз судової практики в аналогічних адміністративних справах Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного суду у складі КАС України фактично є складовою робіт з написання позовної заяви, суд апеляційної інстанції зазначає, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009).
Також суд апеляційної інстанції враховує положення частини сьомої статті 134 КАС України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В даному випадку з боку відповідача - Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради відсутні жодні заперечення стосовно визначеного позивачем розміру витрат позивача на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
З огляду на вищевикладене, враховуючи співмірність витрат позивача на правову допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, витрачений час, значенням справи для сторони, а також той факт, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, суд апеляційної інстанції вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради.
Суд першої інстанції не врахував усі обставини, що мають значення для справи, та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розподіл судових витрат, внаслідок рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 160/7369/21 скасувати в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та в цій частині прийняти нову постанову.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно - консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2000 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко