07 грудня 2021 р.Справа № 635/1451/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції України на рішення Харківського районного суду Харківської області від 16.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Даниленко Т.П., с. Покотилівка, повний текст складено 16.07.21 року по справі № 635/1451/21
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції України третя особа інспектор управління патрульної поліції ВП №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітан поліції Загорулько Антон Серпгійович
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 801990 від 11 лютого 2021 року,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції України, третя особа - інспектор управління патрульної поліції ВП №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітан поліції Загорулько Антон Серпгійович, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серія БАА №801990 від 11 лютого 2021 року, складену інспектором капітаном поліції Загорульком Антоном Сергійовичем відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. та закрити провадження у справі.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16.07.2021 року у справі № 635/1451/21 адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серія БАА №801990 від 11 лютого 2021 року, складену інспектором капітаном поліції Загорульком Антоном Сергійовичем відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Закрито відносно ОСОБА_1 провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 450 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.
Відповідач, Департамент патрульної поліції України, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 16.07.2021 року у справі № 635/1451/21.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення була прийнята працівником Головного управління Національної поліції в Харківській області, який не перебуває в трудових відносинах з Департаментом патрульної поліції, таким чином, позивач визначив неналежного відповідача. Крім того вказує, що судом першої інстанції не направлено на адресу відповідача та третьої особи позовну заяву разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі, що суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
За правилами ч. 1 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема, ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.02.2021 року відносно позивача була винесена постанова серія БАА №801990 від 11 лютого 2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 11.02.2021 року о 10:00 г. в смт. Покотилівка по Сімферопольському шосе на регульованому пішохідному переході на перехресті при сигналі світлофора, що дозволяє рух транспорту, не надала дороги пішоходам, які знаходились на пішохідному переході, чим порушила п. 18.2 ПДР України.
Позивач не погодився з постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 11.02.2022 року серія БАА №801990, звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з безпідставності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серія БАА №801990 від 11 лютого 2021 року, складену інспектором капітаном поліції Загорулько Антоном Сергійовичем відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Колегія суддів встановила, що капітан поліції ОСОБА_2 не знаходиться у штаті Департаменту патрульної поліції України, про що свідчить довідка з відділу кадрів Департаменту патрульної поліції України (а.с. 79).
Частиною 3 статті 48 КАС України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина 4 статті 48 КАС України).
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду першої інстанції є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
За правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони у справі або залучати до участі у справі другого відповідача.
Зокрема, залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС України в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.
Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права, зокрема, була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 2040/5355/18.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести заміну, або залучити співвідповідача (другого відповідача).
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що позовні вимоги заявляє позивач, водночас адміністративний суд може, якщо вважатиме за потрібне, застосувати інший, аніж той, який зазначив позивач, спосіб захисту його прав та інтересів, який не суперечитиме закону і забезпечуватиме їхній ефективний захист. Вибір/застосування способу захисту порушених прав та інтересів детермінується через призму суті порушеного (суб'єктивного) права в рамках правовідносин, з яких виник спір.
Тож результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв'язок між порушенням (суб'єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню. Однією з умов для досягнення такого результату є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, адже від цього значною мірою теж залежить ефективність захисту порушеного права (втілена у процедурі виконання судового рішення).
З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет даного позову, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, в порушення вказаних вимог процесуального закону, вирішуючи спір про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серія БАА №801990 від 11 лютого 2021 року, не з'ясував належність відповідача у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції пропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача на належного або залучити до участі у справі другого відповідача.
Враховуючи відсутність у суду апеляційної інстанції повноважень на здійснення дій щодо заміни відповідача на належного або залучення в якості співвідповідача на стадії апеляційного перегляду справи, що унеможливлює дослідження таких обставин під час апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, звернених до Департаменту патрульної поліції України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень, встановлених статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову.
Проте така відмова в задоволенні позову не свідчить про відсутність порушеного права позивача у спірних правовідносинах та не позбавляє позивача права звернутися з адміністративним позовом до належного відповідача.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Харківського районного суду Харківської області від 16.07.2021 року у справі № 635/1451/21 прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 16.07.2021 по справі № 635/1451/21 скасувати.
Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, третя особа - інспектор управління патрульної поліції ВП №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітан поліції Загорулько Антон Серпгійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 801990 від 11 лютого 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко