07 грудня 2021 р.Справа № 520/16489/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі № 520/16489/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " СТРОЙ-ДІСКОНТ"
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі № 520/16489/2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " СТРОЙ-ДІСКОНТ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
На зазначене рішення суду 24.09.2021 року Державною податковою службою України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу ДПС України задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено Харківським окружним адміністративним судом 17.02.2021 року, повний текст рішення виготовлено 18.02.2021 року. Апеляційна скарга на зазначене рішення Державною податковою службою України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу ДПС України первинно подана 05.03.2021 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 року апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі № 520/16489/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ДІСКОНТ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 6306,00 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 року в задоволенні клопотання Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про продовження строку на усунення недоліків відмовлено та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
24.09.2021 року Державною податковою службою України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України вдруге подано апеляційну скаргу, до якої додано платіжне доручення про сплату судового збору та заявлено клопотання про поновлення строку, в обгрунтування якого зазначено, що первинна апеляційна скарга була подана в строк та повернута через несплату судового збору, у зв'язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Колегія суддів зауважує, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «...підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Устименко проти України” від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином колегія суддів вважає, що вказані відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними.
Аналогічна правова позиція вкладена в постановах Верховного Суду: від 08.07.2019 р. у справі № 825/1916/15-а, від 12.08.2021 р. у справі №826/14733/18, від 06.08.2021 року у справі №640/5229/19. Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 121, 295, 321 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні клопотання Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі 520/16489/2020 відмовити, визнати неповажними причини пропущення скаржником процесуального строку, наведені ним в клопотанні.
Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.