29 листопада 2021 р.Справа № 440/4570/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання - Юсіфової Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Торговий дім "Маяк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Слободянюк Н.І., м. Полтава) від 22.07.2021 (повний текст рішення складено 22.07.2021) по справі №440/4570/21 за позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім "Маяк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Дочірнє підприємство "Торговий дім "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" /далі - позивач, ДП "Торговий дім "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033010413 від 11 грудня 2020 року /а.с.1-7/.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0033010413 від 11 грудня 2020 року про застосування штрафу на загальну суму 303592,19 грн без врахування вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ “Прикінцеві положення” Податкового кодексу України, відповідно до якого має бути застосований штраф саме у розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 грн. Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається за кожною штрафною санкцією, тобто за кожним штрафом окремо. Відповідачем винесено одне податкове повідомлення рішення за порушення строків реєстрації податкових накладних за період з квітня 2017 року по березень 2019 року, а відтак грошове зобов'язання, яке визначене в податковому повідомленні-рішенні №0033010413 від 11 грудня 2020 року, слід вважати одним штрафом, який не повинен розраховуватися щодо кожної податкової накладної окремо та який не може перевищувати 510 гривень.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 було відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що позивач не оспорював факт вчинення податкового правопорушення та застосування до нього відповідальності. Позивач не оскаржував висновки Головного управління ДПС у Полтавській області щодо порушення граничних строків реєстрації перелічених в акті перевірки податкових накладних, оскільки підставою оскарження ППР було те, що штраф призначений за таке правопорушення, з урахуванням Закону України № 786-ІХ від 14.07.2020 не може перевішувати 510 грн. Разом з цим, апелянт вказує, що рішення про перерахунок щодо кожної окремої накладної є незаконними, оскільки абз. 1 п. 73 Підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ буквально встановлює, що штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної Тобто категорія, щодо якої встановлюється обмеження - це штрафи (множина), а не штраф за кожний окремий випадок несвоєчасності реєстрації окремо. Отже штраф застосований за одним ППР не може перевищувати 510 грн. і такий штраф не повинен розраховуватись щодо кожної податкової накладної окремо. Вважає, що у разі вчинення особою двох або більше порушень штрафні санкції застосовуються за кожне вчинене порушення окремо. Тобто у разу застосування штрафів за кілька правопорушень штрафи за кожним з них мають надсилатися окремими податковими повідомленнями-рішеннями.
Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що Дочірнє підприємство "Торговий дім "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" (ідентифікаційний код 37301974) зареєстроване як юридична особа 18 квітня 2011 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15681360002000292, що підтверджується загальнодоступними відомостями з вказаного реєстру.
Гадяцьким управлінням Головного управління ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ДП "ТД "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" з ПДВ за березень - травень, липень - грудень 2017 року, січень - жовтень, грудень 2018 року, березень 2019 року з урахуванням даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №31974/16-31-52-04-21/37301974 від 11 лютого 2020 року /а.с. 138-159/, в якому відображено висновки про порушення ДП "ТД "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вказаний період.
12 березня 2020 року на підставі вказаного акта камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0004175204 про застосування до ДП "ТД "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1.1 Податкового кодексу України на загальну суму 970436,03 грн /а.с. 163/.
Не погодившись з таким податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 12 березня 2020 року №0004175204, ДП "ТД "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду 16 листопада 2020 року у справі №440/3338/20, що набрало законної сили 02 лютого 2021 року /а.с. 58-62/, позовні вимоги Дочірнього підприємства "Торговий дім "Маяк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12 березня 2020 року №0004175204.
11 грудня 2020 року на підставі акта перевірки №31974/16-31-52-04-21/37301974 від 11 лютого 2020 року та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 120-1.1 статті 120-1.1 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0033010413 про застосування до ДП "ТД "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 303592,19 грн за платежем “податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)” за вчинення порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України /а.с. 162, 165-184/.
Листом Головного управління ДПС у Полтавській області №45787/10/16-31-04-13-22 від 11 грудня 2020 року /а.с. 161/ податкове повідомлення-рішення №0033010413 від 11 грудня 2020 року з розрахунком фінансових (штрафних) санкцій до нього надіслано ДП "ТД "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" та одночасно повідомлено, що попереднє податкове повідомлення-рішення №0004175204 від 12 березня 2020 року вважається скасованим (відкликаним).
Рішенням Державної податкової служби України №7132/6/99-00-06-03-01-06 /а.с. 52-55/ скаргу ДП "ТД "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" на податкове повідомлення-рішення №0033010413 від 11 грудня 2020 року залишено без задоволення.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області №0033010413 від 11 грудня 2020 року, позивач оскаржив його до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої виходив з того, що висновок відповідача щодо застосування до ДП "ТД "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" з урахуванням пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 303592,19 грн за платежем “податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)” за вчинення ним порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є правомірним.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, в тому числі щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовували штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Зміст наведених норм ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Проте, 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон № 466-ІХ).
Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.
Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" (в редакції, чинній ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14 липня 2020 року N 786-IX (надалі також - Закон N 786-IX; набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами "1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова "5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень";
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності законом № 466-ІХ за наведених у цій же нормі умов.
Внесення змін Законом N 786-IX до наведеної норми підтверджує послідовний підхід законодавця, за яким платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.
Так, у рішенні від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
Таким чином, на даний час чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до набрання чинності Законом №466-ІХ за наведених у цій же нормі умов.
Відповідно до вказаних змін контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.
Право ж на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України належить виключно податковому органу, на якого закон покладає обов'язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення. Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі №620/2436/19.
Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що перевіркою встановлено та позивачем не заперечується, що перелічені в акті перевірки №31974/16-31-52-04-21/37301974 від 11 лютого 2020 року податкові накладні зареєстровані в ЄДРПН з порушенням термінів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, за що до позивача на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України застосовано штраф на суму 970436,03 грн податковим повідомленням-рішенням від 12 березня 2020 року № 0004175204, тобто на дату, яка припадає на період з 1 січня 2017 року до 23 травня 2020 року (дату набрання чинності Законом №466-ІХ).
В подальшому, взявши до уваги перебування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2020 року № 0004175204 в процедурі оскарження та факт несплати позивачем визначеної в ньому суми штрафу, відповідачем на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 120-1.1 статті 120-1.1 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №0033010413 від 11 грудня 2020 року про застосування до ДП "ТД "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 303592,19 грн за платежем “податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за вчинення ним порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та супровідним листом від 11 грудня 2020 року № 45787/10/16-31-04-13-22 позивача повідомлено, що попереднє податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2020 року № 0004175204 вважається відкликаним.
З розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення №0033010413 від 11 грудня 2020 року слідує, що відповідачем розраховано зазначену в ньому суму штрафу за порушення позивачем граничних строків реєстрації двох тисяч двадцяти семи податкових накладних /а.с.165-184/, складених впродовж 2017-2019 років, окремо щодо кожної податкової накладної у розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень, та загальна сума штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України склала 303592,19 грн.
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянтом не заперечується факт порушення ним граничних строків реєстрації перелічених в акті перевірки №31974/16-31-52-04-21/37301974 від 11 лютого 2020 року податкових накладних, а також не заявляє доводів щодо наявності у нього підстав для звільнення його від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації таких податкових накладних, а зазначається, що він не погоджується із проведеним розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 303592,19 грн, зазначаючи, що відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України загальна сума штрафу має складати 510 гривень безвідносно до кількості податкових накладних, граничні строки реєстрації яких порушено.
Колегія судів не погоджується з вказаними доводами та зазначає.
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З аналізу наведеної норми слідує, що окреме податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податку щодо кожного окремого податку чи збору та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, внаслідок чого є неможливим винесення податкового повідомлення-рішення за різними видами податків чи зборів та щодо різних призначень платежу. При цьому вимоги виносити окреме податкове повідомлення-рішення щодо кожного встановленого порушення вимог податкового чи іншого законодавства (у спірному випадку щодо кожної податкової накладної окремо) така норма не містить.
На підставі вищевикладеного колегія судів робить висновок, що у відповідача відсутній обов'язок виносити окремі податкові повідомлення-рішення у кількості 2027 штук стосовно кожного виявленого порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України за порушення граничних строків реєстрації двох тисяч двадцяти семи податкових накладних окремо щодо кожної із них, при тому, що відповідно до змісту податкового повідомлення-рішення №0033010413 від 11 грудня 2020 року вся застосована до позивача (штрафна) санкція (штраф) у сумі 303592,19 грн підлягає сплаті за одним видом податку та призначенням платежу “податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)”.
Крім того, судом першої інстанції було вірно визначено, що застосування способу розрахунку штрафу, на який вказує позивач (510 грн за несвоєчасну реєстрацію всієї кількості податкових накладних (2027 штук)), призвело б до непропорційного механізму відповідальності у разі порушення платником податків граничних термінів реєстрації меншої кількості податкових накладних (наприклад, 510 грн за несвоєчасну реєстрацію однієї податкової накладної).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі та у відповідності до чинних вимог діючого законодавства.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (№ 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (№ 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Торговий дім "Маяк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 року по справі № 440/4570/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко
Повний текст постанови складено 06.12.2021 року