29 листопада 2021 р.Справа № 520/3212/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Бідонько А.В.) від 24.06.2021 року (повний текст рішення складено 25.06.21 року) по справі № 520/3212/21
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"
до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про скасування податкового повідомлення- рішення,
Позивач, Акціонерне товариство “Харківобленерго”, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2020 р. № 0001405405 та стягнути па користь позивача суму сплаченого судового збору.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі .
Ухвалою суду Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 замінено відповідача у справі № 520/3212/21 - Офіс великих платників податків Державної податкової служби на належного відповідача - Північне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків ( ЄДРПОУ 44131658).
16.04.2021 до суду надійшло клопотання АК “Харківобленерго”, в якому позивач просив призначити у адміністративній справі експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
На вирішення експерта поставити питання: 1) чи відбувались у період часу з січня 2017 р. по березень 2018 р, травень 2018 р. по листопад 2018 р. підтверджені документально господарські операції, за якими мали б бути складені розрахунки коригування, вказані в Акті від 13.12.2018 р. №667/28-10-50-08-09/00131954; 2) чи мало місце відображення в регістрах бухгалтерському обліку Акціонерного товариства “Харківобленерго” складені розрахунки коригування, вказані в Акті від 13.12.2018 р. №667/28-10-50-08-09/00131954; чи спричинили складені розрахунки коригувань, зазначені в Акті від 13.12.2018 р. № 667/28-10-50-08-09/00131954, виникнення податкових зобов'язань з ПДВ або їх зменшення. Чи мало місце їх відображення в податкових деклараціях з ПДВ Акціонерного товариства “Харківобленерго”?.
В обґрунтування клопотання зазначено, що позивачем були надані докази, що підтверджують відсутність фактичних господарських операцій, які б зумовили складання розрахунків коригувань по справі за актом перевірки від 13.12.2018 р. №667/28-10-50-08-09/00131954. Зокрема були надані документи по фактично здійснених господарських операціях, пов'язаних з постачанням електричної енергії. Враховуючи надмірну кількість первинних документів були надані зведені дані щодо реалізації електричної енергії у вигляді Довідки з реалізації. При цьому жодною зі сторін не було надано висновку експерта з цих питань. Позивач вважає важливим дослідити питання чи мали місце у періоді з січня 2017 р. по березень 2018 р, травень 2018 р. по листопад 2018 р. фактичні, реальні, підтверджені документально первинними документами господарські операції, які б зумовлювали обов'язок АТ “Харківобленерго” згідно з ПК України скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунки коригувань, зазначених в Акті камеральної перевірки від 13.12.2018 р. № 667/28-10-50-08-09/00131954; чи відповідають дані податкових декларацій даним бухгалтерського обліку. Однак зважаючи на надмірну кількість первинної документації, значний обсяг та складність необхідних досліджень, необхідності спеціальних знань для вирішення такого питання, відсутність висновків експертів з цих питань. Все це зумовлює звернення АТ “Харківобленерго” про призначення судової економічної експертизи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року клопотання задоволено.
Призначено у адміністративній справі № 520/3212/2021 судову економічну експертизу, на розгляд якої поставлено наступні питання:
1) чи відбувались у період часу з січня 2017 р. по березень 2018 р, травень 2018 р. по листопад 2018 р. підтверджені документально господарські операції, за якими мали б бути складені розрахунки коригування, вказані в Акті від 13.12.2018 р. №667/28-10-50-08-09/00131954?
2) чи мало місце відображення в регістрах бухгалтерському обліку Акціонерного товариства “Харківобленерго” складені розрахунки коригування, вказані в Акті від 13.12.2018 р. №667/28-10-50-08-09/00131954?
3) чи спричинили складені розрахунки коригувань, зазначені в Акті від 13.12.2018 р. №667/28-10-50-08-09/00131954, виникнення податкових зобов'язань з ПДВ або їх зменшення. Чи мало місце їх відображення в податкових деклараціях з ПДВ Акціонерного товариства “Харківобленерго”?
Проведення економічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6). Витрати за проведення експертизи покладено на позивача. Зупинено провадження в адміністративній справі до одержання судом результатів експертизи. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Для проведення експертизи направлено до експертної установи матеріали адміністративної справи № 520/3211/2021. Зобов'язано сторони (позивача та відповідача) надати до експертної установи всі необхідні документи та матеріали.
Відповідач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Вказує, що задовольняючи клопотання позивача суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність встановлених законом підстав для призначення судової економічно експертизи, оскільки поставлені питання стосуються виключно питання права, а відтак виходять за межі дослідження експертом.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, а ухвалу суду залишити без змін.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність наявності підстав для призначення судово-економічної експертизи, оскільки вирішення вказаних позивачем у клопотанні питань потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза визначена як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень.
У відповідності до частини першої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Отже, судова експертиза в адміністративній справі може бути нічим іншим як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду.
Таким чином, обов'язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.
Натомість, предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 101 КАС України).
Тобто, неприпустимим є порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є оскарження правомірності податкового повідомлення-рішення від 20.11.2020 р. № 0001405405, яке було прийнято за результатами проведеної контролюючим органом камеральної перевірки з питання своєчасності реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, складених на отримувача (покупця) товарів/послуг, у Єдиному реєстрі податкових накладних, у період лютий 2017 року - березень 2018 року, травень 2018 року - листопад 2018 року (акт від 13.12.2018 року №667/28-10-50-08-09/00131954) за наслідками якої встановлено факти несвоєчасної реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, податок по яких обчислювався за ставкою 20 %, складних на отримувача (покупця) - неплатника податку, на суму ПДВ 4145673004, 63 грн., чим порушено абз. 14 п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України.
Колегія суддів зазначає, що положеннями пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
Предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.01.2021 року у справі № 813/2519/17.
Тобто, у судовому порядку повинні розглядатись питання які охоплювали предмет проведення саме камеральної перевірки:
- чи відбувся факт несвоєчасної реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН, перелік яких міститься в додатку до винесеного ППР;
- за яких обставин відбувалась несвоєчасна реєстрації (з вини платника чи ні);
- правомірності притягнення позивача до відповідальності.
При цьому, перевіряти чи відбулась господарська операція чи ні в предмет камеральної перевірки не входить, вказане досліджується виключно в ході документальної перевірки.
Натомість, питання які були заявлені позивачем в клопотанні та по яким судом призначено експертизу виходять за межі камеральної перевірки та, відповідно, за межі предмету спору.
На підставі викладеного, враховуючи предмет спору, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для призначення у справі судової економічної експертизи, оскільки дослідження факту чи відбулась господарська операція чи ні, не входила в дослідження під час проведення камеральної перевірки, а відтак порушені перед експертом питання виходять за межі дослідження експертом та стосуються питанням права.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).
Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).
З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При цьому, оскільки положеннями п.п. 9, 11 ч. 1 ст. 294 КАС України встановлена можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції щодо призначення експертизи та зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає помилковим роз'яснення судом у резолютивній частині ухвали права на оскарження спірної ухвали лише в частині зупинення провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року по справі №520/3212/21 скасувати.
Справу №520/3212/21 направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров
Повний текст постанови складено 06.12.2021 року