01 грудня 2021 р. Справа № 440/1953/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі № 440/1953/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року задоволено, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 по справі № 440/1953/20 скасовано в частині відмови у стягненні на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 14000,0 грн., стягнено на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 14000,0 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області.
25.09.2021 року та 27.09.2021 ОСОБА_1 направлено до суду апеляційної інстанції заяви, зі змісту яких вбачається, що позивач просить вирішити питання про розподіл судового збору, сплаченого за подання апеляційних скарг та вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З аналізу статті 134 КАС України, впливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З аналізу вищевказаної норми слідує, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати наведені вище критерії, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Так , позивач позивача просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу при розгляді справи с суді апеляційної інстанції у розмірі 12000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано наступні документи:
- копію договору (угоди) про надання професійної правової (юридичної, правничої) допомоги від 18.12.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Черевичною Юлією Олексіївною, відповідно до якого Клієнт доручає Адвокату, а Адвокат приймає доручення на надання Клієнту професійної правничої (правової, юридичної) допомоги у справі № 440/1953/20, а Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар на визначених цим Договором умовах і порядку, а також оплатити витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за цим Договором. Відповідно до п.3 Договору Клієнт за надання професійної правничої (правової, юридичної) допомоги за цим Договором зобов'язується сплатити Адвокату гонорар у розмірі 1500 грн. 00 коп. (одна тисяча п'ятсот грн. 00 коп.) з розрахунку на кожну 1 (одну) годину виконання Адвокатом робіт, обумовлених цим Договором. Сторони дійшли згоди про те, що час (тривалість) надання Адвокатом Клієнту професійної правової (юридичної, правничої) допомоги за цим Договором фіксується Адвокатом у звіті (звітах) Адвоката Клієнту, журналах судових засідань, повістках, довідках та будь-яких інших документах, які містять відповідну інформацію (п.4 Договору). Гонорар сплачується Адвокату не пізніше ніж 7 (Семи) робочих днів з дня отримання Клієнтом відповідного рахунку від Адвоката (п. 7 Договору);
- копію звіту Адвоката від 27.09.2021 року про надання професійної правової (юридичної, правничої) допомоги за Договором від 18.12.2020 року у справі № 440/1953/20, що включає наступні виконані роботи (надані послуги) , в якому зазначено яка саме правнича допомога була надана та який час потрачений , загальна тривалість 08 годин 30 хвилин. Розрахунок розміру гонорару: 8 год 30 хв х 1500 = 12000,00 грн.;
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Черевичною Юлією Олексіївною.
Колегія суддів зазначає, що вищевказані документи є належними доказами, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що приписами ч.ч. 5-7 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 року по справі №200/10535/19-а, від 05.08.2020 року у справі №640/15803/19.
Відповідач у своїх додаткових поясненнях від 11.11.2021 року на заяву про винесення додаткового рішення просить відмовити у задоволенні заяви позивача . В обґрунтування посилається на те , що фактично зі змісту наданих адвокатом послуг з професійної правничої допомоги позивачу вбачається, що «ознайомлення з матеріалами та інформацією, наданими Вами, в тому числі і з оскаржуваним рішення»; «аналіз матеріалів, наданих Вам на предмет наявності чи відсутності підстав для апеляційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року у вказаній справі»; «складання і надання Клієнту відповідної правової інформації та висновку (усно) про наявність підстав для апеляційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у вказаній справі» є фактично частиною процесу з надання послуг на професійну правничу допомогу, пов'язану з процесом складання тексту апеляційної скарги (яка надавалася згідно наданих документів протягом 5 годин). Крім цього, послуга «складання і надання Клієнту відповідної правової інформації та висновку (усно) про наявність підстав для апеляційного оскарження Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2020» у вказаній справі є фактично ідентичною послузі «надання Клієнту консультацій і роз'яснень з правових питань стосовно суті доручення за договором». Також “послуга про надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо Ваших прав та обов'язків на стадії апеляційного оскарження Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у вказаній справі» взагалі є недоцільною з огляду на те, що позивач є адвокатом та йому відомі права та обов'язки сторони щодо здійснення апеляційного оскарження. Крім цього, вважаємо, що не є правовою допомогою послуга щодо здійснення моніторингу руху справи у суді сайті «Судова влада», а також захвалених судових рішень в ЄДРСР, з огляду не направлення судом всіх процесуальних документів Позивачу. Щодо послуги з ознайомленням із змістом ухвал апеляційного суду, здійснення їх аналізу і надання Вам консультацій з наданням висновків та рекомендацій щодо доцільності будь -якого реагування на них (01 година 20 хвилин), зазначаємо, що згідно звіту взагалі не вбачається інформація про те, які саме висновки та рекомендації щодо доцільності будь-якого реагування на вказані захвали були надані Позивачу. В свою чергу, заявлена ціна послуги зі складання апеляційної скарги не є співмірною зі складності справи, оскільки аналогічні правовідносини неодноразово були предметом судового оскарження. Крім того, вказана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання. Вважає , що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката з професійної правничої допомоги, які прохає стягнути позивач складає 24 000 грн. (враховуючи вже задоволені судом апеляційної інстанції витрати в розмірі 12 000 грн), що є суттєво завищеним та таким, що не є співмірним із складністю справи з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка та написання апеляційної скарги не потребувала такого часу як 8 год. 30 хв, а сума, яка заявлена до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги за складання адміністративного позову, не є належним чином обґрунтованою на предмет їх розміру (предмет позову про визнання протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.03.2020 року № Ф-35874-17 в розмірі 18276,84 грн). Вказує , що позивачем не надано належних доказів, що підтверджують взаємозв'язок понесених витрат з наданими послугами, а оплата за надані послуги є необґрунтованою та взагалі не є оплаченою.
Враховуючи вищенаведене , наявність заперечень щодо розміру витрат на оплату правничої допомоги, співмірність заявлених витрат з ціною позову, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заявленого позивачем клопотання, та розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, складає - 2000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,0 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Бартош Н.С.
Повний текст додаткової постанови виготовлений 06.12.2021.