07 грудня 2021 р.Справа № 520/4162/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 24.05.21 року по справі № 520/4162/21
за позовом ОСОБА_1
до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури
про стягнення неотриманої частини заробітної плати,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд стягнути з Держави України в особі Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 1201630,04 грн. у вигляді неотриманої частини заробітної плати за період з 1 липня 2015 року по 5 травня 2020 року включно.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 14 вересня 1998 року по 5 травня 2020 року він працював на різних посадах в органах прокуратури та вважає, що ним не було в повному обсязі отримано заробітну плату, а саме: посадового окладу, визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 5 травня 2020 року в сумі 1201630,04 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури про стягнення неотриманої частини заробітної плати задоволено частково.
Зобов'язано Харківську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину недоотриманої заробітної плати за період з 26.03.2020 р. по 05.05.2020 р. на підставі ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених в рішенні від 26.03.2020 №6-р/2020 по справі №1-223/2018(2840/18).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач, Харківська обласна прокуратура, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що у провадженні Верховного Суду перебуває справа №160/6949/20. Так, зі змісту ухвали Верховного Суду від 23.02.2021 року у справі №160/6949/20 слідує, що позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з Держави України в особі прокуратури Дніпропетровської області на його користь матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме: посадового окладу, визначеного за частиною третьою статті 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 1 липня 2015 року до 24 вересня 2019 року у сумі 767464,47 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, позовні вимоги задоволено.
Прокуратура Дніпропетровської області не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанції, звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №160/6949/20 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №160/6949/20.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням характеру спірних правовідносин, колегія суддів вбачає, що обставин у даній справі є подібними до правовідносин, що є предметом розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/6949/20.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.
Саме призначення та діяльність Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні забезпечує формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми).
Отже, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень ч. 5 ст. 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Таким чином, виключно з метою формування єдиної судової практики з питання стягнення матеріальної шкоди як неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України Про прокуратуру, завданої положеннями пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції по справі №160/6949/20.
Водночас, з метою своєчасного відновлення провадження та розгляду справи, представникам сторін слід невідкладно надати інформацію до суду апеляційної інстанції про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження.
Керуючись ст. ст. 236, 243, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зупинити провадження у справі № 520/4162/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури про стягнення неотриманої частини заробітної плати до набрання чинності рішенням Верховного Суду у адміністративній справі № 160/6949/20.
Зобов'язати сторони негайно повідомити Другий апеляційний адміністративний суд про усунення обставин, які були підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.
Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Кононенко З.О.