06 грудня 2021 р. Справа № 520/7884/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 р. (ухвалене суддею Спірідонов М.О.) по справі № 520/7884/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив: визнати протиправними бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у відмові підготовки та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами чинними на 29.01.2020 р., із застосуванням вимог пункту 1 Приміток Додатку 1, пункту Примітки Додатку 14 до постанови № 704 та п. 4 постанови № 704 в редакції, що діяла до внесення змін, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та врахування відповідної відсоткової надбавки за вислугу років (50%) і додаткових видів грошового забезпечення для проведення, з 01.02.2020 р. перерахунку основного розміру пенсії, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами чинними на 29.01.2020 р., із застосуванням вимог пункту 1 Приміток Додатку 1, пункту Примітки Додатку 14 до постанови № 704 та п. 4 постанови № 704 в редакції, що діяла до внесення змін, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та врахування відповідної відсоткової надбавки за вислугу років (50%) і додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премія в розмірі 50 відсотків посадового окладу, надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 10 відсотків від посадового окладу, надбавка за кваліфікацію 5 відсотків від посадового окладу для проведення, з 01.02.2020 р. перерахунку основного розміру пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 р. позов задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у відмові підготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами чинними на 29.01.2020 р., із застосуванням вимог пункту 1 Приміток Додатку 1, пункту Примітки Додатку 14 до постанови № 704 та п. 4 постанови № 704 в редакції, що діяла до внесення змін, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та врахування відповідної відсоткової надбавки за вислугу років (50%) і додаткових видів грошового забезпечення для проведення, з 01.02.2020 р. перерахунку основного розміру пенсії, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".; зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами чинними на 29.01.2020 р., із застосуванням вимог пункту 1 Приміток Додатку 1, пункту Примітки Додатку 14 до постанови № 704 та п. 4 постанови № 704 в редакції, що діяла до внесення змін, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та врахування відповідної відсоткової надбавки за вислугу років (50%) і додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премія в розмірі 50 відсотків посадового окладу, надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 10 відсотків від посадового окладу, надбавка за кваліфікацію 5 відсотків від посадового окладу для проведення, з 01.02.2020 р. перерахунку основного розміру пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" по лінії Міністерства внутрішніх справ України (Національна гвардія).
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, що враховується для перерахунку пенсії № 100/27506 від 05.04.2018 р., яка видана ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, позивачу для перерахунку пенсії враховано посадовий оклад у розмірі - 6340 грн, оклад за військовим званням - 1410, надбавка за вислугу років (50%) - 3875 грн., всього - 11625 грн.
26.01.2021 р. позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України Департаменту персоналу із заявою, в якій просив оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 р., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із застосуванням вимог пункту 1 Приміток Додатку І, пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 та п. 4 Постанови № 704 в редакції, що діяла до внесення змін, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та врахування відповідної відсоткової надбавки за вислугу років (50%) і додаткових видів грошового забезпечення для проведення, з 01.02.2020 р. перерахунку основного розміру пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб".
Листом Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України № М-4354/22 від 26.02.2021 р. повідомив позивачу про відмову у підготовці та поданні довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії до ПФУ в Харківській області із посиланням на відсутність списків осіб, пенсії, яких підлягають перерахунку та повідомлено, що після визнання судами окремих положень постанови №103 протиправними та нечинними Урядом не прийнято жодної іншої постанови, яка б визначила умови, порядок та розміри перерахунку пенсій, та про відсутність підстав для виготовлення нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на будь-яку дату.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунки посадового окладу позивача мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає, умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. за № 45, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 р. № 704 (в подальшому - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Згідно із п. 1 Примітки Додатку 1 до Постанови №704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1041 від 20.12.2017 р.), посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно із Приміткою Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу", оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Відповідно до пункту 5 та з урахуванням додатків 1, 2, 5 до Постанови Кабінету Міністрів України № 704, з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Національної гвардії України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.03.2018 р. № 172 затверджено схеми тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Національної гвардії України.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття Постанови і до внесення змін 24.02.2018 р., розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової службі, та деяким іншим категоріям осіб» (в подальшому - Постанова № 103) до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 49 Закону України від 27.02.2014 р. № 794-VII "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 р. № 870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (в подальшому - Правила), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.
Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
У пункті 20 Правил наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою.
Так, згідно із абз. 7 пп. 2 п. 20 Правил в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Підпунктом 6 пункту 20 Правил передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.
Пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. №34/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 р. № 883/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2013 р. за № 742/23274, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що Примітка у Додатку 1 та Додатку 14 постанови № 704 не може мати нормативного характеру, відтак, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми постанови Кабінету Міністрів України № 704 пункт 4, яка має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що згідно із постановою № 704 (в редакції Постанови № 103), розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 р. та на 01.01.2019 р., а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. по справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 р. в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»; в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 р. залишено без змін.
Таким чином, з 29.01.2020 р. - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 - пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та відновлена дія пункту 4 постанови № 704 у первісній редакції.
Також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. №1774-VIII внесені зміни до деяких Законів України, зокрема до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. № 1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 р., встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Під час розв'язання правової колізії між нормами п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 по постанови Кабінету Міністрів України № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.99 р. № 8-рп/99усправі щодо права на пільги, від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Відповідно до п. п. 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02), Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини "Серков проти України" (39766/05), встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку. Хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між фізичною/юридичною особою і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
Оскільки норма п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення п. 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 р. у справах № 200/3774/20-а, № 200/3747/20-а, № 240/11952/19, від 18.02.2021 р. у справі № 200/3775/20-а та від 10.09.2021 р. у справі № 480/5496/20.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає що вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, які полягають у відмові підготувати та видати довідку про грошове забезпечення із застосуванням вимог п. 4 Постанови № 704, в редакції, що діяла до внесення змін, пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку № 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. №704 для проведення з 01.02.2020 р. перерахунку основного розміру пенсії не підлягають задоволенню.
Також позовна вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідною від основної, а тому задоволенню не підлягає, оскільки судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. ст. 315, ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 р. та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 р. по справі № 520/7884/21 скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін