24 листопада 2021 р.Справа № 520/18170/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 17.03.21 по справі № 520/18170/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ЕКСПРЕС"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ЕКСПРЕС" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 року № 00003430510. в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 1203122 грн.. та податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 року № 00003420510 про нарахування штрафних санкцій у сумі 1020 грн. які видані Головним управлінням ДПС у Харківській області; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 року № 00003410510 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 1 229 972,00 грн.. та податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 року № 00003400510 про нарахування штрафних санкцій у сумі 1 020,00 грн. які видані Головним управлінням ДПС у Харківській області; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Позивача судові витрати.Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ЕКСПРЕС" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.08.2020 року № 00003410510 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 1 229 972,00 грн. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.08.2020 року № 00003400510 про нарахування штрафних санкцій у сумі 1 020,00 грн. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.08.2020 року № 00003430510 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 1 203 122,00 грн. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.08.2020 року № 00003420510 про нарахування штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ЕКСПРЕС" судовий збір у сумі 22 700, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України .
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не враховано вимоги ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що призвело до неправильного вирішення справи. На думку апелянта, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовної заяви ТОВ «Гарант Експрес» відмовити.
ТОВ «Гарант Експрес» подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021р. законним та обґрунтованим, таким що є ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги , рішення залишити без змін.
Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 17.07.2020 року № 103 “Про проведення фактичних перевірок”, направлення на перевірку від 20.07.2020 №1109, 1110 працівниками контролюючого органу з 20.07.2020 по 29.07.2020 року було проведено фактичну перевірку АЗС №2 ТОВ “Гарант Експрес” за адресою: Полтавський р-н, с. Щербані, Автошлях Київ- Харків Довжанський 344км +77м, а наслідком якої складено акт фактичної перевірки від 29.07.2020 року №0204/16/31/РРО/33574471.
Згідно висновків акту перевірки в ході її розгляду встановлено порушення пункту 11, 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, у торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР, а саме не забезпечення ведення в порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та п.п.16.1.12, п.85.2 Податкового кодексу України, а саме не надання посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів за період перевірки з 01.09.2017 року по 20.07.2020 рік, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Також, що на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 17.07.2020 року № 1031 “Про проведення фактичних перевірок”, направлення на перевірку від 20.07.2020 №1115, 1116 працівниками контролюючого органу з 20.07.2020 по 29.07.2020 року було проведено фактичну перевірку АЗС №4 ТОВ “Гарант Експрес” за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, с. Поділ, вул. Дружби, 70, за наслідком якої складено акт фактичної перевірки від 29.07.2020 року № 0205/16/31/РРО/З3574471 .
Згідно висновків акту перевірки в ході її розгляду встановлено порушення пункту 11, 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, у торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР, а саме не забезпечення ведення в порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та п.п.16.1.12, п.85.2 Податкового кодексу України, а саме не надання посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів за період перевірки з 01.09.2017 року по 20.07.2020 рік, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
ТОВ “ГАРАНТ ЕКСПРЕС” не погоджуючись з висновками актів перевірок від 29.07.2020 року № 0205/16/31/РРО/33574471 та №0204/16/31/РРО/33574471 , а також фактами та даними, викладеними в зазначених актах ТОВ “ГАРАНТ ЕКСПРЕС” надало заперечення до акту перевірки.
За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС в Полтавській області залишило висновки актів перевірки від 29.07.2020 року № 0205/16/31/РРО/33574471 та №0204/16/31/РРО/33574471 без змін та направило матеріали перевірок для прийняття штрафних санкцій за місцем реєстрації ТОВ “ГАРАНТ ЕКСПРЕС”, а саме до Головного управління ДПС у Харківській області.
Головним Управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 року № 00003430510, яким нараховані штрафні санкції за порушення п.11. п.12 ст.3 Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року №265/95-ВР у сумі 1 208 222 грн., податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 року № 00003420510, яким нарахуванні штрафні санкції за порушення п.85.2 Податкового кодексу України у сумі 1020 грн., податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 року № 00003410510, яким нарахуванні штрафні санкції за порушення п.11, п.12 ст.3 Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року №265/95-ВР у сумі 1235072 грн., податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 року № 00003400510, яким нарахуванні штрафні санкції за порушення п.85.2 Податкового кодексу України у сумі 1020 грн.
Не погодившись з висновками, що викладені в актах перевірки від 29.07.2020 року № 0205/16/31/РРО/33574471 та №0204/16/31/РРО/33574471 та вважаючи вищевказані повідомлення-рішення необгрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, ТОВ “ГАРАНТ ЕКСПРЕС” в адміністративному порядку оскаржило повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.
Державна податкова служба залишила без змін вищевказані повідомлення- рішення, а скарги - без задоволення, про що свідчить лист від 20.11.2020р. за № 33061/6/99- 00-06-02-06-06.
Позивач вважає, що склад порушення пункту 12 статті 3 України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, у торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР відсутній, а відтак звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.08.2020 року № 00003430510 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю фінансової санкції у розмірі 1 208 222 грн., грн. та від 18.08.2020 року № 00003410510 застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю фінансової санкції у розмірі 1235072 грн.
В іншій частині встановлених порушень і відповідно застосуванням до позивача штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2020 року № 00003410510 та від 18.08.2020 року № 00003430510 ним не оскаржується.
Також, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.08.2020 року № 00003420510 та від 18.08.2020 року № 00003400510, якими нарахуванні штрафні санкції за порушення п.85.2 Податкового кодексу України у сумі 1020 грн.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що висновки відповідача, які викладені у актах перевірки від 29.07.2020 року № 0205/16/31/РРО/33574471 та №0204/16/31/РРО/33574471 в частині порушення позивачем пункту 12 статті 3 України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, у торгівлі, громадського харчування та послуг» і п.85.2 Податкового кодексу України є недоведеними та помилковими, тому наявні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 статті 80 ПК України.
Приписами пунктів 80.2 - 80.5, пунктів 80.9-80.10 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Згідно пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Між тим, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року №265/95-ВР .
Відповідно до пункту 12 статті 3 “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №805/15496 затверджено
Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів (далі - Інструкція).
Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Пунктом 2 Інструкції визначено позначення та скорочення, де АЗС - автозаправна станція; ТТН - товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти); РРО - реєстратор розрахункових операцій.
Відповідно до підпункту 10.2.1 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.
На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (додаток 14) (пп. 10.2.4 пункту 10 розділу 10 Інструкції).
Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.
Положеннями підпунктів 10.4.1 - 10.4.3 пункту 10 розділу 10 Інструкції визначено, що на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Згідно із п.9 Інструкції № 332 на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ. результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою № 14-ГС.
Відповідно до пп. 6.1.15 - 6.1.16 п. 6.1 Розділу 6 Інструкції №332 видаткові і товаротранспортні накладні (ТТН) виписуються в 4 примірниках, з яких: два залишаються у відповідальної особи і є первинними документами складського обліку із подальшим передаванням їх до бухгалтерії підприємства; інші два вручаються представнику вантажоодержувача, які є супровідними документами вантажу та забезпечують облік транспортної роботи.
Видаткові накладні і ТТН на відпущений СВГ з ГНС або ГНП матеріально відповідальна особа передає до бухгалтерії не пізніше наступного дня разом з реєстром, який складається в двох примірниках.
Всі первинні документи матеріально відповідальні особи здають до бухгалтерської служби підприємства за реєстрами (відомостями) та підписами. Реєстри (відомості) складаються у двох примірниках. У реєстрі мають відображатись дані: дата; складання реєстру; назва і номер документа; найменування, марка і вид нафти або нафтопродукту; кількість відпущених нафти і нафтопродуктів в одиницях маси..
Первинні документи приймаються бухгалтерською службою підприємства від матеріально відповідальних осіб за реєстрами (відомостями) і підписами, перевіряються і групуються за постачальниками і споживачами.
Тобто , аналізуючи наведені положення у суб'єкта господарювання, який займається хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України наявний обов'язок здійснювати облік руху нафти та нафтопродуктів у відповідності до Інструкції, який полягає на початкову етапі у прийнятті працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності та подальшому оприбуткуванні прийнятого нафтопродукту на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто внесення записів в журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП.
Також, дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП.
Подальший облік нафти та нафтопродуктів безпосередньо на АЗС здійснюється матеріально відповідальними особами АЗС, які ведуть такий облік за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, що складається у двох примірниках, перший примірник якого разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи, тобто на АЗС.
При цьому, відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.
Так, контролюючий орган, стверджуючи про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” посилається на відсутність у підприємства станом на час фактичних перевірок АЗС журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП, змінні звіти за формою № 17-НП та № 14-ГС, журнал оперативного обліку скрапленого вуглеводного газу (далі - СВГ) за формою № 2-ГС за період перевірки, накладні на паливо-мастильні матеріали (далі - ПММ) та СВГ.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи нафтопродукти, які відображені в акті перевірки на АЗС №2 за адресою Полтавська область, автошлях Київ-Харків-Довжанський 344 км + 77м оприбутковувались на підставі товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №150464 від 15.04.2020 №1270 від 04.06.2020. №050665 від 05.06.2020, №090673 від 09.06.2020. №1320 від 10.06.2020, №160677 від 16.06.2020, №190668 від 19.06.2020, №1409 від 19.06.2020, №230671 від 23.06.2020. №1556 від 02.07.2020, №030766 від 03.07.2020. №060705 від 06.07.2020 №080705 від 08.07.2020. №1614 від 09.07.2020, №100702 від 10.07.2020, №140705 від 14.07.2020. №1661 від 15.07.2020р., №170705 від 17.07.2020 року, що підтверджується копіями зазначених товарно-транспортних накладних та накладними на переміщення №00703 від 15.04.2020 №01196 від 04.06.2020. №01217 від 05.06.2020. №01229 від 09.06.2020. №01253 від 10.06.2020. №01329 від 16.06.2020, №01368 від 19.06.2020. №01390 від 19.06.2020, №01419 від 23.06.2020. №01524 від 02.07.2020, №01540 від №01567 від 06.07.2020, №01605 від 08.07.2020. №01628 від 09.07.2020. №01653 від 10.07.2020. №01681 від 14.07.2020. №01719 від 15.07.2020р., №01746 від 17.07.2020 року .
На зазначений товар постачальником виписані видаткові накладні №0437 від 15.04.2020 №1270 від 04.06.2020. №812 від 05.06.2020, №0828 від 09.06.2020, №1320 від 10.06.2020 №0871 від 16.06.2020, №0905 від 19.06.2020. №1409 від 19.06.2020. №0922 від 23.06.2020 №1556 від 02.07.2020, №0983 від 03.07.2020. №1002 від 06.07.2020, №1024 від 08.07.2020 №1614 від 09.07.2020, №1045 від 10.07.2020, №1069 від 14.07.2020. №1661 від 15.07.2020р.. №1102 від 17.07.2020 року та акцизні накладні від 15.04.2020. 04.06.2020, 05.06.2020 09.06.2020, 10.06.2020, 16.06.2020, 19.06.2020, 19.06.2020, 23.06.2020, 02.07.2020, 06.07.2020, 08.07.2020, 09.07.2020, 10.07.2020. 14.07.2020. 17.07.2020року, що належним чином зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних (т. 1 а.с. 45-118).
Облік руху нафтопродуктів за марками і видами на дату проведення фактичної перевірки за період часу з 00:02 год. 22.07.2020 року по 23:23 год. 22.07.2020 року було відображено у Змінному звіті за 22.07.2020 року формою N 17-НП (т.1 а.с. 125).
Облік руху газу за марками за період часу з 00:02 год. 22.07.2020 року по 23:23 год. 22.07.2020 року було відображено у Змінному звіті за 22.07.2020 року формою № 14-СГ (т.1 а.с.137).
Оприбуткування палива та газу, які надійшли на АЗС №4 за адресою Полтавська область, Великобагачанський р-н, с. Поділ, вул. Дружби, 70 здійснювалося на підставі товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №280566 від 28.05.2020 №1270 від 04.06.2020, №040662 від 04.06.2020, №090673 від 09.06.2020, №1320 від 10.06.2020, №1382 від 1-6.06.2020, №160677 від 16.06.2020, №180668 від 18.06.2020, №190668 від 19.06.2020, №1409 від 19.06.2020, №230671 від 23.06.2020, №1513 від 26.06.2020 №260673 від 26.06.2020, №1556 від 02.07.2020, №030766 від 03.07.2020, №060705 від 06.07.2020, №080705 від 08.07.2020, №1614 від 09.07.2020, №100702 від 10.07.2020 №140705 від 14.07.2020, №170705 від 17.07.2020 року, що підтверджується копіями зазначених товарно-транспортних накладних та накладними на переміщення №01124 від 28.05.2020, №01186 від 04.06.2020, №01197 від 04.06.2020, №01230 від 09.06.2020 №01255 від 10.06.2020, №01330 від 16.06.2020, №01342 від 16.06.2020, №01358 від 18.06.2020, №01370 від 19.06.2020, №01392 від 19.06.2020, №01420 від 23.06.2020, №01452 від 26.06.2020, №01474 від 26.06.2020, №01525 від 02.07.2020, №01541 від 03.07.2020 №01569 від 06.07.2020, №01606 від 08.07.2020, №01630 від 09.07.2020, №01655 від 10.07.2020, №01683 від 14.07.2020, №01748 від 17.07.2020 року.
На зазначений товар постачальником виписані видаткові накладні №0765 від 28.05.2020 №1270 від 04.06.2020, №0796 від 04.06.2020, №0828 від 09.06.2020, №1320 від 10.06.2020 №1382 від 16.06.2020, №0871 від 16.06.2020, №0895 від 18.06.2020, №0905 від 19.06.2020 №1409 від 19.06.2020, №0922 від 23.06.2020, №1513 від 26.06.2020, №0947 від 26.06.2020 №1556 від 02.07.2020, №0983 від 03.07.2020, №1002 від 06.07.2020, №1024 від 08.07.2020 №1614 від 09.07.2020, №1045 від 10.07.2020, №1069 від 14.07.2020, №1102 від 17.07.2020 року та акцизні накладні від 28.05.2020, 28.05.2020, 04.06.2020, 04.06.2020, 09.06.2020, 10.06.2020, 16.06.2020, 16.06.2020, 16.06.2020, 18.06.2020,18.06.2020,19.06.2020, 23.06.2020, 26.06.2020, 26.06.2020, 26.06.2020, 02.07.2020, 03.07.2020, 08.07.2020, 09.07.2020, 10.07.2020, 14.07.2020, 17.07.2020 року, що належним чи ном зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних (т.1 а.с. 202-250, т. 2 а.с. 1-39).
Облік руху нафтопродуктів за марками і видами на дату проведення фактичної перевірки за період часу з 00:04 год. 22.07.2020 року по 23:39 год. 22.07.2020 року було відображено у Змінному звіті за 22.07.2020 року формою №17-НП (т.2 а.с. 46)
Облік руху газу за марками за період часу з 00:04 год. 22.07.2020 року по 23:39 год. 22.07.2020 року було відображено у Змінному звіті за 22.07.2020 року формою № 14-СГ (т. 2 а.с.58).
Доводи контролюючого органу зводиться виключно до відсутності, станом на час перевірки документів обліку на місці перевірки (прибуткових накладних, ТТН, журналів обліку за формою №13-НП та № 2-СГ, змінних звітів за формою N 17-НП та № 14-СГ).
Так , відповідно до ст. 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Національним положенням (стандартом) є затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку “Запаси” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення (стандарт) 9), яким визначено методологічний засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.
Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 №996-ХIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Відповідно до статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.
В свою чергу, законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" покладено на уповноважену особу.
Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №825/10/17, від 30.01.2018 у справі № 810/1148/17, від 07.08.2018 у справі № 825/10/17.
Права контролюючого органу під час проведення перевірок визначено, зокрема, п. 20.1 ст. 20 ПК України, згідно якого контролюючий орган має право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Згідно п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.4 ст. 85 ПК України).
Приписами п. 85.6 ст. 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.
Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
З матеріалів справи вбачається , що під час проведення перевірок контролюючим органом було вручено позивачу запити про надання документів (т.2 а.с. 129, 156).
У зв'язку із неможливістю надати до перевірки весь обсяг документів за період з 01.09.2017р. по день закінчення перевірок ТОВ “ГАРАНТ ЕКСПРЕС” надало оригінали первинних документів за товарними запасами, які знаходилися за місцем реалізації товару на дату перевірки, а саме за червень-липень 2020 року.
За інші облікові періоди до контролюючого органу було надано реєстр первинних документів, що зумовлено об'єктивною неможливістю за короткий час організувати відбір та надання оригіналів необхідних документів у значній кількості, які знаходяться у головному офісі ТОВ “ГАРАНТ ЕКСПРЕС” у м. Чугуїв Харківської області.
У зв'язку з ненаданням повного обсягу документів представниками контролюючого органу було складено акти відмови від надання документів від 29.07.2020 №1138/16-31-05-05/33574471 та №1139 16-31-05-05/33574471 (т.2 а.с. 127-128, 163-164).
Представником позивача надано письмові пояснення від 27.07.2020 року про те, що надати всі документи, які вказано в запитах в заданий короткий термін неможливо у зв'язку з великою кількістю запитуваних документів та вказано те, що необхідні документи зберігаються в офісі ТОВ “ГАРАНТ ЕКСПРЕС” у м. Чугуїв Харківської області (т.2 а.с. 135-136, 157-158).
Крім того, матеріали справи свідчать, що в подальшому документи, які вказано в запитах в тому числі і заповнені змінні звіти за формою №17-НП та №14-ГС , були надані позивачем в Головне управління ДПС у Полтавській області, разом із запереченнями до актів перевірок (т. 1 а.с. 33-38,193-198).
Колегія суддів наголошує, що обов'язковою умовою для застосування штрафних санкцій передбачених ст. 20 Закону № 265-95/ВР є факт реалізації необлікованих товарів (вручення їх покупцеві або надання в розпорядження), а розмір штрафних санкцій залежить від ціни фактично реалізованого товару, який не облікований належним чином.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положеннями Інструкції визначено обов'язок суб'єкта вести звіт (журнал) обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N13-НП, проте сама по собі відсутність його на момент перевірки контролюючим органом за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Так, у постанові від 21 травня 2020 року у справі № 809/597/16 Верховний Суд погодився з доводами позивача про те, що заповнені змінні звіти за формою №17-НП та №14-ГС знаходились в бухгалтерській службі, яка розміщувалась у сусідній з оператором кімнаті в приміщенні АЗС, й не могли бути надані перевіряючим лише у зв'язку із відсутністю на момент перевірки бухгалтера та керівника Товариства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2018 року у справі 825/10/17.
Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що акт перевірки не містить в собі обставин проведення перевірки наявності неоприбутковуваних нафтопродуктів шляхом співставлення даних обліку звітів АЗС та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах.
Враховуючи вищевикдадене суд зазначає, що контролюючим органом не доведено виявлення під час перевірки факту реалізації товару (нафтопродуктів/газу скрапленого), який не відображений в даних бухгалтерського обліку позивача, а судом під час розгляду не встановлено, тому висновки відповідача, які викладені у актах перевірки від 29.07.2020 року № 0205/16/31/РРО/33574471 та №0204/16/31/РРО/33574471 в частині порушення позивачем пункту 12 статті 3 України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, у торгівлі, громадського харчування та послуг» і п.85.2 Податкового кодексу України є недоведеними та помилковими .
Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вищевказаних обставин, колегія суддів вважає, що доводи відповідача про наявність у діях позивача ознак складу правопорушення для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за порушення порядку здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії на такий вид діяльності є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для застосування до позивача фінансових санкцій за порушення п.11. п.12 ст.3 Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року №265/95-ВР у сумі 1 208 222 грн. за порушення п.85.2 Податкового кодексу України , а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення в цих частинах є протиправними та підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в суді першої інстанції та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 по справі № 520/18170/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 06.12.2021 року