06 грудня 2021 р. Справа № 520/6170/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 (суддя: Білова О.В., м. Харків) по справі № 520/6170/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУПФУ в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2019-2020 роки в сумі 9118 грн. 81 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 з 24.03.2021 року пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії , тобто за 2018-2019 - 2020 роки в сумі 9118 грн 81 коп.
В обґрунтування позовних вимог послалася на протиправність відмови відповідача у призначенні пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018, 2019, 2020 роки, оскільки при її зверненні із заявою до відповідача вона набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону № 1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, за яким вона звернулася вперше. При цьому, відповідно до встановленої законодавством формули розрахунку пенсії за віком показник середньої заробітної плати повинен застосовуватися за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, якими, враховуючи дату звернення (05.03.2021), є 2018-2020 роки (9118,81 грн).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі № 520/6170/21, прийнятим в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2019 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2017-2018 роки, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у розмірі 302,67 грн (триста дві гривні 67 копійок).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі № 520/6170/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснила, що позивача не було повідомлено про її переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році». Вказує, що, звертаючись до відповідача із заявою від 24.03.2021 про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати (доходу) в Україні за три останні календарні роки, що передують року звернення позивача із заявою про призначення пенсії, а саме за 2018, 2019, 2020 роки, яка становить 9118 грн. 81 коп., позивач вперше використала право та бажання на призначення пенсії за віком згідно з даним законом.
Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
08.12.2005 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ та до 28.02.2019 остання отримувала пенсію за віком відповідно до вказаного Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, з 01.03.2019 ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком згідно Закону України “Про державну службу” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” як більш вигідніше на підставі п. 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
24.03.2021 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” на пенсію за віком згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням середньої заробітної плати за 2018-2020 р.р..
Рішенням № 963400119857 від 25.03.2021 відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в задоволенні заяви відмовлено. ОСОБА_1 повідомлено, що з 01.03.2019 їй проведено перерахунок пенсії у зв'язку з переходом з пенсії державного службовця на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” як більш вигідний варіант та відмовлено у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018 -2019 - 2020 роки в розмірі 9118,81 грн..
В обґрунтування прийнятого рішення відповідач послався на п.4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Також вказав, що відповідно абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення ( попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. ОСОБА_1 не відноситься до вищезазначеної категорії пенсіонерів, тому підстав для проведення перерахунку пенсії не має.
Позивач, вважаючи, що дії відповідача при переведенні із одного виду пенсії на інший в частині незастосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2019 - 2020 роки в сумі 9118 грн 81 коп. є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при автоматичному переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” на пенсію за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” має застосовуватися порядок обрахунку, визначений для призначення пенсії, оскільки у даному випадку, незалежно від підстав зміни виду пенсії (за заявою пенсіонера або в автоматичному режимі) мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом. Отже, для обрахунку пенсії позивача при реалізації пенсійним органом положень п. 4-7 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" повинен застосовуватися розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016, 2017, 2018 роки.
В той же час, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що для обрахунку пенсії позивача при реалізації пенсійним органом положень п. 4-7 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" повинен застосовуватися розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016, 2017, 2018 роки, а тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком із врахуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пунктів 1, 2 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії, далі - Закон № 3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VII), пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 08.12.2005 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та по 28.02.2021 остання отримувала пенсію за віком згідно з Законом № 3723-XII, а з 01.03.2019 її автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Положеннями частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 2 вказаною статті визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсії, призначенні до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону № 1058-ІV.
За приписами частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17.
Посилання позивача на те, що при зверненні із заявою до відповідача вона набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, є необґрунтованими з огляду на те, що статтею 37 Закону № 3723-XII для державних службовців було передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягали у зменшенні пенсійного віку. Втім вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом № 1058-IV. Оскільки заява позивача до управління ПФУ фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком.
При цьому колегія суддів зауважує, що Законом № 3723-XII не передбачалося інших умов та порядку призначення пенсії за віком, ніж тих, що встановлені Законом № 1058-IV.
Вказане дає підстави стверджувати, що оскільки заява позивача фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 488/1409/16-а.
Отже, відповідачем правомірно відмовлено у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до п. 1, п. 4 ч.1 ст.317 КАС України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи, що судом першої інстанції не надано належної оцінки фактичним обставинам у справі та невірно застосовано до спірних відносин норми матеріального права з підстав та мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі № 520/6170/21 підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 по справі № 520/6170/21 - скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді О.В. Присяжнюк Т.С. Перцова