07 грудня 2021 року справа №234/8989/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2021 р. у справі № 234/8989/21 (головуючий І інстанції Нейло І.М., повний текст рішення складено 22.10.2021р. в м. Краматорськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор поліції Яровий Вадим Сергійович про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор поліції Яровий Вадим Сергійович, в якому просив скасувати постанову серії ЕАН №4443786 від 05.07.2021 року, ухвалену інспектором лейтенантом поліції Яровим Вадимом Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 1700 грн. (а.с. 1-4).
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 57-59).
Позивач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, вважає рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що надані відповідачем докази не містять відомостей стосовно того, що в зоні фіксації вимірювачем LTI 20/20 №ТС000709 о 11год.05 хв. 05.07.2021 року швидкості руху транспортного засобу марки «Renault» державний номер НОМЕР_1 були розміщені та діяли обмеження, передбачені дорожніми знаками: 5.45 «Населений пункт»; 5.46 «Кінець населеного пункту»; 5.70 «Фото, відеофіксування порушень», у зв'язку з чим, зазначені відеозапис та фотокопії не можуть бути належними доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Звертає увагу, що в постанові про адміністративне правопорушення невірно вказаний транспортний засіб, яким керував позивач. В постанові зазначено автомобіль Citroen C-Elysee номерний знак НОМЕР_2 , проте як вбачається з відеозапису авто позивача - Renault Duster номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 61-64).
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.07.2021 року інспектором УПП Харківської області Яровим В.С. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4443786 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн..
Згідно даної постанови, позивач, 05.07.2021р. рухався в населеному пункті с.Травневе, на 449 км. автодороги., на транспортному засобі CITROEN C-ELYSEE, номерний знак НОМЕР_2 зі швидкістю 119 км.год, перевищив встановлене обмеження швидкості на 69 км. год., швидкість вимірювалась приладом «TRUKAM» ТС 000709, чим порушено вимоги п.12.4 ПДР України.
Згідно п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі Правила №1306), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 4 ст. 122 КУпАП визначено відповідальність, серед іншого, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Відповідно до вимог статті 222 Кодексу України про адміністративне правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 4 статті 122 КУпАП України.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно до вимог статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
За приписами частини другої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за №1408/27853,затверджено "Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", згідно до п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно пункту 4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 4 статті 122 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 та 2 р. III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 4 статті 122 КУпАП , виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 4 статті 122 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд апеляційної інстанції вважає, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП). Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Згідно оскаржуваної постанови, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням ПДР, зокрема, за перевищення встановленої швидкості руху в межах населеного пункту.
Суд першої інстанції відмовляючи в позовних вимогах виходив з того, що відповідач при винесенні постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення відносно позивача, діяв у рамках чинного законодавства України, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Так, відповідно до постанови серії ЕАН №4443786 від 05.07.2021 року притягнення позивача до адміністративної відповідальності здійснено за порушення п. 12.4 ПДР, а саме рухався в населеному пункті с. Травневе, на 449 км. автодороги, на транспортному засобі CITROEN C-ELYSEE, номерний знак НОМЕР_2 зі швидкістю 119 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 69 км. год.
В матеріалах справи наявний диск DVD-R з відео та фотофайлами (а.с. 36), який було досліджено судом апеляційної інстанції.
З відеозапису диска DVD-R (файл - 20210705181706000267) з нагрудного реєстратора патрульного вбачається зупинка транспортного засобу Renault Duster номерний знак НОМЕР_1 , перевірка документів, встановлення особи, яка здійснила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та розгляд справи. Також, відеозапис свідчать, що інспектором поліції роз'яснено позивачу його права та обов'язки.
З відеозапису диска DVD-R (файл - 1625482684_5В000_0705_105804) вбачається що водій, керуючи транспортним засобом Renault Duster номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 119 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст.122 КУпАП.
Слід зазначити, що транспортний засіб (модель, номерний знак), які відображені у відеофайлі 1625482684_5В000_0705_105804 не відповідають даним, які зазначені у постанові серії ЕАН №4443786 від 05.07.2021 року.
Отже, оскаржувана постанова містить інші дані щодо транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), що є обов'язковим реквізитом відповідно до ст. 283 КУпАП.
При цьому, колегія суддів критично ставиться до висновку суду першої інстанції, що невірно вказаний транспортний засіб в постанові про адміністративне правопорушення, не спростовує порушення позивачем вимог п.12.4 ПДР, та є опискою, з огляду на наступне.
Так, під опискою слід розуміти механічну (випадкову) граматичну помилку, яка допущена під час письмово-вербального викладу змісту рішення (постанови), зокрема помилка у правописі, у розділових знаках тощо. Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр, дат тощо.
Однак, невірно вказаний транспортний засіб, CITROEN C-ELYSEE, номерний знак НОМЕР_2 , замість вірного Renault Duster номерний знак НОМЕР_1 , за своєю суттю не може бути розцінене як технічна помилка.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах №459/1801/17 від 24.12.2019 та №537/1214/17 від 28.11.2018 року, оскільки у зазначених справах спірними питаннями було невірне зазначення дати складання постанови та неправильного номера будинку у справах про адміністративне правопорушення, що за визначенням поняття описка підпадає під таке тлумачення.
Втім, у даній справі № 234/8989/21 інспектором УПП Харківської області Яровим В.С. до оскаржуваної постанови внесено інформацію щодо транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення, що не відповідає фактичним обставинам, та як зазначено вище колегією суддів не розцінюється як описка.
Згідно вимог КУпАП до порядку притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності, а також наявність події та складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу.
Згідно приписів КАС України саме суб'єкт владних повноважень (відповідач) зобов'язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях водія (позивача).
Колегія суддів зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству.
На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення.
Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду першої інстанції та апеляційної інстанції позивачем було сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 454,00 грн., за подання апеляційної скарги у сумі 681,00 грн. (а.с. 17, 73).
Оскільки апеляційну скаргу позивача задоволено та скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалене нове на його користь, то понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі, який встановлено законодавством, на загальну суму 1135,00 грн. мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2021 р. у справі № 234/8989/21 - задовольнити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2021 р. у справі № 234/8989/21 - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор поліції Яровий Вадим Сергійович про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАН №4443786 від 05.07.2021 року, ухвалену інспектором лейтенантом поліції Яровим Вадимом Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 1700 грн..
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, 315-А, м. Харків, 61033) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень) 00 копійок.
Повне судове рішення складено 07 грудня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з 07 грудня 2021 року та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Геращенко