07 грудня 2021 року справа №200/3308/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Сізонова Є.С.,
представника позивача Аксельрод М.І.,
представника відповідача Тулянкіна М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021року (суддя І інстанції Куденков К.О., повний текст рішення складено 23 липня 2021 року у м. Слов'янськ Донецької області) у справі №200/3308/21-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2021р. позов задоволено. Визнано протиправними і скасовані рішення Азовської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA700100/2020/000019/1 від 02 жовтня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700100/2020/00042 від 2 жовтня 2020 року.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби суму судових витрат у розмірі 42738 (сорок дві тисячі сімсот тридцять вісім) гривень 70 (сімдесят) копійок.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове додаткове рішення яким зменшити розмір судових витрат понесених на професійну правничу допомогу у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідач зазначив, що він не був належним чином повідомлений про день та час розгляду питання стосовно судових витрат, що позбавило права надати суду свої заперечення. Відповідач вважає, що стягнута сума витрат на правничу допомогу в розмірі 23419,48 грн. є безпідставно завищеною, необгрунтованою, непропорційною та неспівмірною в розрізі предмету справи та складності справи.
Позивач надав відзив у якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що додаткове рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у судовому засіданні від 14.07.2021р. до закінчення судових дебатів представник позивача зробила заяву про подання доказів щодо судових витрат після ухвалення рішення суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2021р. призначене судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 23 липня 2020 року.
19 липня 2021 року представник позивача надіслав до суду клопотання про залучення доказів про понесені судові витрати, якою просить вирішити питання про розподіл судових витрат у розмірі 23419,48 грн..
В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження належного повідомлення відповідача про призначене судове засідання для вирішення питання про судові витрати.
Як вбачається з супровідного листа Донецького окружного адміністративного суду (т.3, а.с. 10) ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2021р. була направлена за невірною електронною адресою відповідача.
Відповідно до положень статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі статтею 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно частини дев'ятої статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За приписами частин першої - третьої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами п'ятою-сьомою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. по справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач не був належним чином повідомлений про судове засідання для вирішення питання про судові витрати, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката під час апеляційного провадження.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано наступні докази:
- копія договору № 845 від 30.03.2018р. про надання юридичних послуг (правової допомоги), який укладено між Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» і ПАТ «ММК Ілліча», за яким адвокати, зокрема, діють від імені клієнта з усіма правами, наданими позивачу;
- додаткова угода № 230 від 22.12.2020р., якою дію договору встановлено до 31.12.2021р.;
- додаткова угода від 16.03.2021р. № 246 до договору № 845 від 30.03.2018 р. якою визначено порядок оплати юридичних послуг щодо оскарження спірних в цій справі рішень із зазначенням вартості окремих послуг. Цією додатковою угодою встановлено, зокрема, гонорар за складність справи майнового характеру (1 % від вартості позову);
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2443 від 26.01.2007р.);
- акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 14 липня 2021 року;
- розрахунок розміру винагороди до акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 14 липня 2021 року;
- рахунок № 326 від 14.07.2021 на суму 23419,48 грн..
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 14 липня 2021 року вартість послуг становить 23419,48 грн..
До зазначеного акту додано розрахунок розміру винагороди від 14.07.2021р. на суму 23419,48 грн., а саме:
- 20.03.2021р. консультація клієнта з вивченням документів, узгодження правової позиції на суму 567,50 грн. (1 година);
- 22.03.2021р. підготовка, складання та подання позовної заяви 2270,0 грн. (4 години);
- складання і подання відповіді на відзив 1135,00 грн. (2 години);
- 01.04.2021р., 28.04.2021р., 14.07.2021р. складання процесуальних документів 567,50 грн. (1 година);
- 28.04.2021р., 15.06.2021р., 14.07.2021р. участь у судових засіданнях 6000,00 грн. (2000,00 грн за засідання);
- гонорар за складність справи майнового характеру (1 % від вартості позову) 12879,48 грн.. Адвокат - Аксельрод Марина Ігорівна.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлена позивачем сума судових витрат на правничу допомогу не відповідає ознакам співмірності, визначеним частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Колегія суддів вважає, що складність юридичних послуг не може ставитись у залежність від ціни позову. Щодо аналізу спірних правовідносин, суд зазначає, що предмет спору у цій справі не є складним, спірні правовідносини не потребують складних правових досліджень, вивчення обсягу фактичних даних, аналізу первинних документів, та складність складених процесуальних документів не є значним. По цій категорії справ є стала судова практика, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знання, як наслідок сума витрат на її написання є завищеною, як і сума витрат на написання інших процесуальних документів та участі у судових засіданнях.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що за період з січня 2021р. позивачем було подано більше 10 позовних заяв до Азовської митниці Держмитслужби з аналогічним предметом позову - оскарження рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації (справи №200/378/21-а, №200/731/21-а, №200/732/21-а, №200/3306/21-а, №200/3308/21-а, №200/4584/21, №200/5713/21, №200/6310/21, №200/7076/21, №200/7416/21, №200/6471/21, №200/5530/21, №200/8762/21).
Таким чином, оцінивши усі необхідні аспекти: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, та стягнути на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн., що, на думку суду, є співмірною сумою для даної справи.
При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 19319,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.03.2021р. № 4500029251.
Отже, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі 24319,22 грн., у тому числі витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн., судовий збір в розмірі 19319,22 грн..
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми процесуального права, що відповідно до вимог ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни судового рішення.
Частиною четвертою цієї статті передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити частково апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - змінити.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного від 23 липня 2021 року у справі №200/3308/21-а - задовольнити частково.
Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного від 23 липня 2021 року у справі №200/3308/21-а - змінити.
В абзаці першому резолютивної частини додаткового рішення Донецького окружного адміністративного від 23 липня 2021 року у справі №200/3308/21-а вислів «суму судових витрат у розмірі 42738 (сорок дві тисячі сімсот тридцять вісім) гривень 70 (сімдесят) копійок» замінити на вислів «суму судових витрат у розмірі 24319 грн. (двадцять чотири тисячі триста дев'ятнадцять гривень 22 копійок ».
В решті додаткове рішення Донецького окружного адміністративного від 23 липня 2021 року у справі №200/3308/21-а - залишити без змін.
Повне судове рішення 07 грудня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко