07 грудня 2021 року справа №360/4841/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року (повне судове рішення складено 04 жовтня 2021 року в м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/4841/21 (суддя в І інстанції Петросян К.Є.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в особі управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - Управління), в якому просив:
визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначені йому пенсії за віком;
скасувати рішення від 11 січня 2021 року про відмову у встановленні стажу показаннями свідків про періоди служби у військовій частині № НОМЕР_1 з вересня 1984 року по 31 грудня 1986 рік та про відмову у встановленні стажу показаннями свідків про періоди служби у військовій частині № НОМЕР_2 з 01 січня 1987 року по березень 1989 року;
зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області вчинити певні дії і призначити позивачу пенсійне забезпечення з 03 травня 2018 року за віком.
Ухвалою суду від 14 вересня 2021 року позов залишено без руху. Запропоновано позивачеві протягом десяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою; уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ст.5 ст. 160 КАС України, з урахуванням висновків суду (для суду та відповідача); документа про сплату судового збору в сумі 908,00 грн в дохід Державного бюджету України.
30 вересня 2021 року від позивача через відділ діловодства та обліку звернення громадян (канцелярію) надійшли докази сплати судового збору, а також уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просив суд:
визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком;
скасувати рішення від 11 січня 2021 року про відмову у встановленні стажу показаннями свідків про періоди служби у військовій частині № НОМЕР_1 з вересня 1984 року по 31 грудня 1986 рік та про відмову у встановленні стажу показаннями свідків про періоди служби у військовій частині № 61436 з 01 січня 1987 року по березень 1989 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вчинити певні дії і призначити позивачу пенсійне забезпечення з 03 травня 2018 року за віком, з урахуванням стажу 30 років 10 місяців 07 днів;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перерахувати пенсію позивачу з 03.05.2018 по теперішній час з врахуванням довідок про заробітну плату, які були отримані з архівних установ, позивачем в ході переписки самостійно.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року позов повернуто.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений строк не було виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважаючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої доводи, скаржник зазначив, що ним було усунуто недоліки позовної заяви упродовж процесуального строку, встановленого судом, зокрема, наведено обгрунтовані підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу у порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини першої КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Як зазначалось вище, позивач, зокрема, просить суд скасувати рішення від 11 січня 2021 року про відмову у встановленні стажу показаннями свідків про періоди служби у військовій частині № 17397 з вересня 1984 року по 31 грудня 1986 рік та про відмову у встановленні стажу показаннями свідків про періоди служби у військовій частині № НОМЕР_2 з 01 січня 1987 року по березень 1989 року та зобов'язати відповідача призначити йому пенсійне забезпечення з 03 травня 2018 року за віком.
До суду ОСОБА_1 звернувся у вересні 2021 року, тобто з порушенням шестимісячного строку.
Ухвалою місцевого суду від 14.09.2021 підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку, визнані неповажними.
Одночасно з уточненою позовною заявою, позивачем надано клопотання від 30.09.2021 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із позовною заявою, в обгрунтування якого наведено тотожні первісному клопотанню підстави для поновлення строку.
Жодних інших підстав для поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду в клопотанні від 30.09.2021 не наведено, а підставам, зазначеним ОСОБА_1 в первісному клопотанні, вже надано правову оцінку та визнано судом першої інстанції їх неповажними.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо неповажності зазначених позивачем підстав для поновлення строку на звернення до суду з цим позовом, викладених в ухвалі суду першої інстанції від 14.09.2021 про залишення позову без руху.
За змістом ст. 122 КАС України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 14.09.2021, у відповідності до норм пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України судом першої інстанції позовну заяву обгрунтовано повернуто позивачеві згідно частини другої статті 123 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з відмовою позивачеві в задоволенні апеляційної скарги, понесені ним судові витрати йому не відшкодовуються.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 360/4841/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 07 грудня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук