06 грудня 2021 року справа №200/5603/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі № 200/5603/21 (головуючий суддя І інстанції Чекменьов Г.А.), складеного в повному обсязі 25 червня 2021 року в м. Слов'янськ Донецької області, за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 22 квітня 2021 року про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. у ВП № 60490736, -
11 травня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося до суду з позовом до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними та скасування постанов від 22.04.2021 року про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі № 200/5603/21 відмовлено у задоволені позовних вимог.
Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач, при винесенні спірної постанови, не перевірив стан виконання та не провів жодних дій щодо встановлення можливості виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Отже у державного виконавця відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду. На думку позивача, відсутні підстави вважати, що позивачем не виконується рішення суду без поважних причин, через що позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, постановою від 05 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження ВП №60490736 з примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року року у справі №200/6305/19-а щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області сплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період вересень-грудень 2018 року.
Листом від 27 листопада 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надіслало відповідачу заяву про виконання рішення суду у ВП №60490736 шляхом нарахування ОСОБА_1 суми заборгованості з пенсії за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2018 року в сумі 24867,92 грн. та виплата вказаної суми відбудеться на виконання Постанов КМУ №№637, 788.
12 лютого 2020 року державний виконавець повторно надіслав постанову від 05 листопада 2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №60490736, на що позивач повторно надіслав заяву про закінчення виконавчого провадження без зміни підстав для закриття.
07 квітня 2021 року в зв'язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем у ВП №60490736 прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., а 22 квітня 2021 року - про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Вищевказана постанова про накладення штрафу на управління в сумі 10 200,00 грн. є спірною в межах даної справи.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, вказав на обґрунтованість накладення на управління штрафних санкцій за повторне невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції з наступних підстав.
За ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 4 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 3 Закону України від 02 червня 2016 року "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
За правилами частини другої статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Водночас, згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у справі № 200/4866/21 позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 07 квітня 2021 року у ВП № 60490736, рішення набрало законної сили 14 червня 2021 року
22 квітня 2021 року накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у сумі 10200 грн. у зв'язку з невиконанням судового рішення
Відтак, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у справі № 200/4866/21 скасовано первинне накладення штрафу на управління, що унеможливлює повторне накладення штрафу за невиконання рішення суду в рамках виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог, що тягне за собою його скасування та задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки суд неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі № 200/5603/21 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 22 квітня 2021 року про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. у ВП № 60490736 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 22 квітня 2021 року у розмірі 10 200,00 грн. по ВП № 60490736, винесену старшим державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сіриком С.В.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 грудня 2021 року.
Судді А.В. Гайдар
Т.Г.Гаврищук
Е.Г. Казначеєв