Справа № 438/40/16-ц
Провадження № 6/438/24/2021
06 грудня 2021 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:
головуючого судді: Слиша А.Т.,
за участю секретаря судового засідання Наминанік О.С.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», заінтересована особа ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
до суду надійшла заява представника товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - Стеценка М.В. щодо поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №438/40/16-ц від 14.11.2017, боржником за яким є ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви посилається на те, що 14.11.2017 Бориславський міський суд видав виконавчий лист №438/40/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 880 грн 16 коп. На підставі ч.6 ст.12 Закону України “Про виконавче провадження” заявник звертається щодо поновлення строку пред'явлення вказаного виконавчого листа. В обґрунтування причин пропуску строку пред'явлення заявник посилається на встановлення в Україні з 10 березня 2020 року карантинних обмежень з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Дана ситуація спричинила переведення штату працівників ТОВ «Кредитні ініціативи» на дистанційну роботу, що в свою чергу потягло за собою ряд обставин, які ускладнюють ведення всього робочого процесу у зв'язку із чим стягувач пропустив встановлений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Також заявник посилається на ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на рішення ЄСПЛ від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України», п.2 Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі № 9-зп та просить суд заяву задовольнити. Також просить розглянути заяву без участі представника ТОВ «Кредитні ініціативи».
У судове засідання учасники справи та заінтересовані особи не з'явились. Відповідно до ч.3 ст.433 ЦПК України, їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи № 438/40/16-ц та документи, додані заявником до заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов такого висновку.
З огляду на зміст частини першої ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред'явити виконавчий документ до примусового виконання.
Згідно з ч. 1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Судом встановлено, що 02 жовтня 2017 року Бориславським міським судом Львівської області ухвалено рішення у справі № 438/40/16-ц, провадження № 2/438/71/2017 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 192 033 гривень 47 копійок, а саме: за відсотками 147 299 гривень 55 копійок, по пені 44 733 гривень 92 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 880 гривень 16 копійок. У решті позовних вимог відмовлено.
При цьому, представник позивача брав участь у судовому засіданні під час ухвалення Бориславським міським судом рішення від 02 жовтня 2017 року, що підтверджується журналом судового засідання від 02.10.2017.
14 листопада 2017 року Бориславським міським судом видано виконавчий лист у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2880 гривень 16 копійок. Вказаний виконавчий лист отримано ТОВ «Кредитні ініціативи».
Рішення суду набрало законної сили 13 жовтня 2017 року, відтак строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - до 13 жовтня 2020 року.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Зазначена редакція статті 12 була чинна також станом на дату видачі виконавчого листа від 14.11.2017.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").
З матеріалів справи вбачається що ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось 08.10.2021 (засобами поштового зв'язку) до суду щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, строк пред'явлення до виконання якого сплив 13.10.2020.
При цьому як випливає зі змісту заяви, вказаний виконавчий лист не був пред'явлений до виконання, судом не надавалася відстрочка або розстрочка виконання рішення, що було б підставою для переривання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування заяви заявник посилався на обов'язковість виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Суд враховує, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13грудня 2012року №18-рп/2012по справі № 1-26/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Судом також має враховуватись прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, за якою виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду справи.
Згідно з правилами частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Аналіз змісту ч. 1 ст. 433 ЦПК України дає підстави для висновку, що поважними для поновлення строку є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий документ до примусового виконання.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, суд вважає, що вказані заявником причини пропуску строку не можна вважати об'єктивними.
Посилаючись на встановлення в Україні карантинних заходів, починаючи з березня 2020 року, заявник не вказав жодних причин неможливості пред'явити виконавчий лист до виконання протягом досить тривалого періоду: з листопада 2017 року до березня 2020 року.
Крім цього, заявник посилається на те, що запровадження карантину на території України спричинило переведення штату працівників ТОВ «Кредитні ініціативи» на дистанційну роботу, що ускладнило ведення робочого процесу та призвело до пропуску встановленого строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Суд вважає, що для доведення вимог своєї заяви заявник, на виконання ст.76, 81 ЦПК України, мав надати суду відповідні докази щодо зміни робочого процесу, на що він посилається в заяві, однак таких доказів також не надав.
Норми ст.433 ЦПК України не пов'язують право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, підлягають оцінці доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та представлені на їх підтвердження докази.
Відповідно до матеріалів справи, судом не вбачається надання заявником належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому суд дійшов висновку, що строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання був пропущений без поважних причин.
При цьому, сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, законодавець визначив, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, оскільки лише 08.10.2021 представник ТОВ «Кредитні ініціативи» надіслав до суду заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа №438/40/16-ц від 14.11.2017 до примусового виконання, поважності пропуску такого строку суду не довів та жодного доказу поважності пропуску такого строку суду не надав, тому суд відмовляє у задоволенні заяви.
Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст. 260, 433 ЦПК України, суд
у задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», заінтересована особа ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа - виконавчого листа №438/40/16-ц від 14.11.2017, боржником за яким є ОСОБА_1 (про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2880 гривень 16 копійок) - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя А.Т. Слиш