Справа № 438/1526/21
Провадження № 2/438/409/2021
іменем України
06 грудня 2021 року Бориславський міський суд Львівської області
у складі головуючого судді Слиша А.Т.,
за участю секретаря судового засідання Наминанік О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , вказуючи, що 26.07.2012 між ними було укладено шлюб, який зареєстрований у виконавчому комітеті Попелівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області. У них є син ОСОБА_3 , 2010 р.н. Подружнє життя з відповідачем не склалося. У них виявилися різні погляди на життя та сімейні відносини, через що між ними постійно виникали непорозуміння та сварки, стали напруженими стосунки, що призвело до остаточного охолодження їхніх почуттів, втрати одним до одного поваги і любові. Більше року вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, мають окремі бюджети. Їхня сім'я повністю розпалася, шлюб існує формально, а подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу суперечить її інтересам та дитини. Примирення між ними не можливе. Після розірвання шлюбу бажає залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ». Після розірвання шлюбу їхній син буде проживати з нею.
Ухвалою судді від 06.10.2021 позовну заяву про розірвання шлюбу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, подала до суду заяву від 06.12.2021, в якій просить розглянути справу без її участі, позов про розірвання шлюбу підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, подав до суду заяву від 06.12.2021, у якій просить розглянути справу без його участі, позов про розірвання шлюбу визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
За змістом ч.ч.3, 4 ст. 56 СК України: кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Як установлено судом, шлюб між сторонамиОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрований 26 липня 2012 року виконавчим комітетом Попелівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, актовий запис № 09, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.09.2021, виданим повторно. Подружжя має сина ОСОБА_3 , 2010 р.н.
Суд установив, що сім'я між сторонами розпалася, перебування сторін у шлюбі є формальним, примирення не можливе. Причиною розпаду сім'ї стало те, що в них виявилися різні погляди на життя та сімейні відносини, через що між ними постійно виникали непорозуміння та сварки, стали напруженими стосунки, що призвело до остаточного охолодження їхніх почуттів, втрати одним до одного поваги і любові. Більше року вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, мають окремі бюджети.
Суд враховує ту обставину, що в сторін є малолітня дитина, проте з огляду на вищенаведені обставини справи, розцінює як таку, що не перешкоджає прийняттю рішення про розірвання шлюбу.
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що сім'я сторін розпалася остаточно, та її збереження за таких обставин суперечило б інтересам сторін та їхньої малолітньої дитини.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд вважає, що визнання відповідачем ОСОБА_2 позову про розірвання шлюбу не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позовних вимог і доходить висновку про задоволення позову.
Також суд вважає за необхідне вирішити питання щодо прізвища позивача після розірвання шлюбу. Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач заявила письмове клопотання про відновлення свого дошлюбного прізвища.
При зверненні до суду з позовом позивачем було оплачено судовий збір у розмірі 908 грн. На підставі ч.1 ст.142 ЦПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову, що становить 454 грн, а решта судового збору в розмірі 454 грн, сплаченого згідно з квитанцією №27 від 29.09.2021 (сплачено у Львівському РУ ТВБВ №10013/020 АТ «Ощадбанк»), підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 13, 19, 81, 82, 141, ч.4 ст.206, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Розірвати шлюб міжОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 26 липня 2012 року виконавчим комітетом Попелівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, актовий запис № 09.
Позивачу ОСОБА_1 змінити прізвище, яке вона отримала після реєстрації шлюбу, який розірваний, на дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 .
Шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні сплаченого нею при поданні позову судового збору.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору, сплаченого при поданні позову, згідно з квитанцією №27 від 29.09.2021 (сплачено у Львівському РУ ТВБВ №10013/020 АТ «Ощадбанк»).
Позивач: ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя А.Т.Слиш