18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
08 вересня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1289/19
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участю представників сторін: позивача - адвоката Колесника Д.В., відповідача - не з'явились, третьої особи- 1 - Позднякової Н.І. за довіреністю, третьої особи - 2 - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" до Фермерського господарства "Крутий Яр", за участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на сторні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Кам'янської міської ради про стягнення 1052291 грн. 32 коп.,
01.11.2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп" звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Фермерського господарства "Крутий Яр" (далі - відповідач) про стягнення 1052291 грн. 32 коп. збитків, які складаються з 209 766,12 грн. сплаченої наперед річної орендної плати, 89 150 грн. витрат на обробіток землі після збору врожаю відповідачем, 753 375,20 грн. упущеної вигоди та відшкодування понесених судових витрат.
Позов мотивовано тим, що відповідач завдав позивачу збитки шляхом самовільного захоплення та обробітку земельних ділянок кадастровий номер 7121883500:02:000:0858 загальною площею 12,0060 га та кадастровий номер 7121883500:02:000:0854, загальною площею 14,2994 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Лузанівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області, та перебувають в оренді позивача за двома договорами оренди землі від 22.05.2019 року, укладеними між позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.02.2020 року у цій справі № 925/1289/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.11.2020 року рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 року у справі №925/1289/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2020 року справу №925/1289/19 передано на розгляд судді Господарського суду Черкаської області Грачову В.М.
Ухвалою суду від 18.12.2020 року прийнято справу № 925/1289/19 до провадження суддею Грачовим В.М. за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.02.2021 року.
Представник позивача подав суду 09.02.2021 року:
письмові пояснення (вх. № 2091/21, т.2 а.с. 128-137), в яких підтримав позовні вимоги з урахуванням зауважень, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 року, просив повністю задовольнити позовні вимоги;
клопотання (вх. № 2092/21, т. 2 а.с. 155-157) про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та Кам'янську міську раду.
Ухвалами суду від 11.02.2021 року, 17.03.2021 року, 15.04.2021 року підготовче засідання, за клопотаннями сторін, відкладено на 05.05.2021 року, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та Кам'янську міську раду.
Третя особа -1 - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подала суду 30.04.2021 року засобами електронного зв'язку, 05.05.2021 року на паперових носіях письмові пояснення (вх. № 7175/21, т. 2 а.с. 200, 210-213), в якому вказала, що з урахуванням положень п. 6.1., 10.1.1., 10.2., 10.5., 265.1.3., 14.1.147. Податкового кодексу України, ст. 33, 60, 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» кошти від оренди земельних ділянок надходять і зараховуються виключно до місцевих бюджетів за місцем знаходження земельної ділянки, а не до бюджету Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Крім того, спірні земельні ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно знаходяться в адміністративних межах Лузанівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області та належать до комунальної форми власності, власником яких є Лебединська сільська рада.
Представник позивача надав суду 22.04.2021 року, 05.05.2021 року, 14.05.2021 року клопотання (вх. № 6677/21, № 7286/21, № 7742/21, т. 2 а.с. 214-216, 206-209, 228-235), в яких просив приєднати до матеріалів справи додаткові докази в обґрунтування позовних вимог та докази на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2021 року.
Ухвалами суду від 05.05.2021 року, 06.07.2021 року підготовче провадження у справі № 925/1289/19 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті, розгляд якого в подальшому відкладено на 28.07.2021 року.
Виконавчий комітет Кам'янської міської ради подав суду 28.07.2021 року письмові пояснення (вх. № 12083/21, т.3 а.с. 5-8), в яких підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Ухвалою суду від 28.07.2021 року відкладено розгляд справи по суті на 08.09.2021 року.
Відповідач в особі свого представника подав суду 08.09.2021 року клопотання (вх. № 14397/21, т.3 а.с. 15), в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, вказав на їх необґрунтованість та недоведеність належними доказами у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову та провести розгляд справи без його участі.
В засідання суду, призначене на 08.09.2021 року відповідач та третя особа-2, явку своїх представників не забезпечили, в поданих суду заявах (вх. № 14397/21 від 08.09.2021 року, № 12083/21 від 28.07.2021 року) розгляд справи просили проводи без участі їх представників.
В судовому засіданні 08.09.2021 року представник позивача позов з підстав і в розмірі, викладених у заявах по суті справи, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представник третьої особи-1 не заперечив проти задоволення позовних вимог.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи-1, дослідивши подані сторонами заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
22.05.2019 року між Головним управлінням Дерджгеокадастру у Черкаській області, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп", як орендарем, укладено договір оренди землі (далі Договір-1, т. 1 а.с. 11-13), відповідно до п.п. 1, 2 якого орендодавець на підставі протоколу № 2493 електронних земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 22.05.2019 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7121883500:02:000:0858, яка розташована за межами населених пунктів на території Лузанівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області, загальною площею 12,0060 га.
В п. 5 Договору-1 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 356994 грн. 68 коп.
В п. 6 Договору-1 визначено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, які б могли перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням.
Відповідно до п. 9 Договору-1 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 96675 грн. 17 коп. в рік, що становить 27,08 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Плата за перший рік (12 місяців) користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом № 2493 електронних земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 22.05.2019 року у розмірі річної орендної плати, що становить 96675 грн. 17 коп. підлягає сплаті орендарем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди землі на рахунок Лузанівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області.
Договір-1 підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 168642314 (т. 1 а.с. 24) вбачається, що право оренди землі на підставі Договору -1 зареєстроване 24.05.2019 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп", номер запису про інше речове право 31785915.
22.05.2019 року між Головним управлінням Дерджгеокадастру у Черкаській області, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп", як орендарем, укладено договір оренди землі (далі Договір-2, т. 1 а.с. 14-19), відповідно до п.п. 1, 2 якого орендодавець на підставі протоколу № 2493 електронних земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 22.05.2019 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7121883500:02:000:0854, яка розташована за межами населених пунктів на території Лузанівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області, загальною площею 14,2994 га.
В п. 5 Договору-2 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить - 420725 грн. 89 коп.
В п. 6 Договору-2 визначено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, які б могли перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням.
Відповідно до п. 9 Договору-2 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 113090 грн. 95 коп. в рік, що становить 26,88 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Плата за перший рік (12 місяців) користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом № 2493 електронних земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 22.05.2019 року у розмірі річної орендної плати, що становить 113090 грн. 95 коп. підлягає сплаті орендарем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди землі на рахунок Лузанівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області.
Договір-2 підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 168644306 (т.1 а.с. 25) вбачається, що право оренди землі на підставі Договору-2 зареєстроване 24.05.2019 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп", номер запису про інше речове право 31786110.
Із поданих позивачем разом з позовною заявою платіжних доручень: № 2627 від 23.15.2019 року на суму 111408 грн. 05 коп., № 2626 від 23.05.2019 року на суму 95247 грн. 19 коп. (т. 1 а.с. 20,21) вбачається, що позивач сплатив на користь с. Лебедівка, що входить до складу Кам'янської районної ОТГ, орендної плати за землю згідно протоколів електронних торгів № 2490, № 2493 від 22.05.2019 року у загальному розмірі 206655 грн. 24 коп.
За твердженнями позивача, намагаючись вжити заходів до обробітку та засіву земельних ділянок з кадастровими номерами 7121883500:02:000:0854, 7121883500:02:000:0858 у травні 2019 року, йому стало відомо, що вказані земельні ділянки, які були надані йому в оренду за вищевказаними договорами, вже були засіяні відповідачем - Фермерським господарством "Крутий яр" і техніка позивача не була допущена до здійснення обробітку орендованих земельних ділянок. Це свідчить про вчинення відповідачем незаконних протиправних дій, які виразились у самовільному захопленні земельних ділянок, незаконному їх обробітку, здійсненні перешкод в господарській діяльності позивача, як законного орендаря земель державної власності. В результаті дій відповідача позивачу було завдано шкоди, яку він і просить стягнути за позовом.
В провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа № 925/1106/18 за позовом Заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до Фермерського господарства "Крутий Яр" про зобов'язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.11.2018 року закрито провадження у справі за відсутності предмету спору, оскільки актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом-земельної ділянки від 27.09. 2018 року за №445-ДК/950/АП/09/01/-18 встановлено, що Фермерським господарством "Крутий Яр" звільнено земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 7121883500:02:000:0854 загальною площею 14,3 га та 7121883500:02:000:0853 загальною площею 5,95 га, що знаходяться в адміністративних межах Лузанівської сільської ради Кам'янського району, за межами населеного пункту.
Разом з тим, земельна ділянка з кадастровим номером 7121883500:02:000:0854 загальною площею 14,3 га є предметом Договору -2.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
05.06.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 173 (т.1 а.с. 26) про негайне звільнення земельних ділянок з кадастровими номерами: 7121883500:02:000:0854, 7121883500:02:000:0858, усунення перешкод в їх користуванні та попередив про намір стягнення збитків та упущеної вигоди за весь час вчинення відповідачем перешкод у їх користуванні.
Позивач звернувся до Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами Фермерського господарства "Крутий Яр" та законності використання земельних ділянок на території Лузанівської сільської ради, на яку начальник відділу Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури листом № 2/157-4615вих19 від 25.06.2019 року (т.1 а.с. 28) повідомив, що Смілянською місцевою прокуратурою 14.06.2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201925123000093 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України за фактом самовільного зайняття земельних ділянок державної власності на території Лузанівської сільської ради (т. 1 а.с. 29) та скеровано заяву позивача на адресу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з метою проведення відповідної перевірки, встановлення всіх обставин протиправних діянь та розміру шкоди, що ними завдана.
09.07.2019 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом № 10-23-0.4-836/90-19 (т. 1 а.с. 27) повідомив позивача, що за результатами перевірки виявлено порушення, яке полягає у самовільному зайнятті відповідачем земельних ділянок сільськогосподарського при значення в адміністративних межах Лузанівської сільської ради Кам'янського району з кадастровими номерами: 7121883500:02:000:0854, 7121883500:02:000:0858 загальною площею 26,3054 га., у зв'язку з чим відносно керівника відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., нараховано шкоду, заподіяну внаслідок цього порушення в розмірі 50040 грн., видано обов'язковийв до виконання припис щодо усунення виявленого порушення.
Із матеріалів перевірки звернення позивача від 18.06.2019 року, наданих суду позивачем на запит його адвоката від 11.12.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області (т. 1 а.с. 109-125), вбачається, що 27.06.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Забоєм В.Г. проведена перевірка з питань дотримання земельного законодавства в адміністративних межах Лебедівської ОТГ в межах с. Лузанівки Черкаської області. За результатами перевірки складено Акт перевірки № 273-ДК/415/АП/09/01/-19, Акт обстеження земельної ділянки № 273-ДК/146/АО/10/01/-19, Протокол про адміністративне правопорушення № 273-ДК/0152П/07/01/-19 стосовно голови ФГ «Крутий Яр» ОСОБА_1, Припис № 273-ДК/0186Пр/03/01/-19 про усунення виявлених порушень, Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу № 273-ДК/0112ШК/11/01-19, Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, Постанову № 273-ДК/0150По/08/01/-19 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 із яких вбачається, що в ході перевірки виявлено порушення, що полягає в самовільному зайнятті земельних ділянок з кадастровими номерами: 7121883500:02:000:0854, 7121883500:02:000:0858 загальною площею 26,3054 га в адміністративних межах Лебедівської ОТГ в межах с. Лузанівки Черкаської обл. за межами населеного пункту, яке вчинене головою ФГ «Крутий Яр» ОСОБА_1
Відповідач доказів сплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на підставі Постанови № 273-ДК/0150По/08/01/-19 від 27.06.2019 року та сплати відшкодування в розмірі 50040 грн., заподіяного в розмірі 50040 грн. на підставі Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу № 273-ДК/0112ШК/11/01-19 від 26.0.2019 року, Розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки суду не надав, як і доказів на спростування законності вказаних документів про зобов'язання сплати.
19.07.2019 позивач звернувся до Кам'янської районної державної адміністрації із заявою № 215, в якій просив невідкладно провести перевірку, встановити всі обставини протиправних діянь ФГ «Крутий Яр» та визначити розмір збитків в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".
13.09.2019 року комісією Кам'янської районної державної адміністрації відповідно до розпорядження Кам'янської районної державної адміністрації від 10.09.2019 року № 135 (т. 1 а.с. 182) у складі начальника управління УПР та НС райдержадміністрації Косюченка В.А., начальника фінансового управління райдержадміністрації Гвоздик О.Б., начальника відділу у Камянському райолні головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Дорошка Р.І., завідувача юридичного сектору апарату райдержадміністрації Таванця В.П.. завідувача сектору містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва райдержадміністрації Ткаченка О.М., провідного спеціаліста з економічних питань управління АПР та НС Чайковської Л.О., та запрошених до складу комісії: першого заступника Лебедівського сільського голови Миколаєнка С.І., землевпорядника Лебедівської сільської ради Голобородого С.М., адвоката ТОВ «Олімп» Колесника Д.М.. юриста ТОВ «Олімп» Титаренка В.О., голови ФГ «Крутий Яр» ОСОБА_1 проведено обстеження земельних ділянок 7121883500:02:000:0854, 7121883500:02:000:0858. За результатами обстеження складено акт щодо визначення та відшкодування розміру збитків землекористувачеві від 24.09.2019 року (т. 1 а.с. 32-36), яким встановлено використання ФГ «Крутий Яр» земельних ділянок 7121883500:02:000:0854, 7121883500:02:000:0858 без оформлення відповідних документів, що посвідчує права на них, їх державної реєстрації, що спричинило збитки ТОВ «Олімп» у розмірі 1052291 грн.32 коп., з яких:
209766 грн. 12 коп. сплачена річна орендна плата за земельні ділянки за відсутності можливості їх обробітку, через наявність на них посівів ФГ «Крутий Яр»;
753375 грн. 20 коп. упущена вигода у формі втрати можливості ТОВ «Олімп» посіву на земельних ділянках кукурудзи та збору врожаю кукурудзи з урахуванням розрахунку середньої врожайності за 1 га кукурудзи по району=8т/га, середньої вартості 1т кукурудзи=3580 грн., загальної площі земельних ділянок-26,3054 га;
89150 грн. витрати ТОВ «Олімп» на обробіток землі після збору врожаю ФГ «Крутий Яр» (незавершене виробництво під урожай 2020 року) з урахуванням розрахунків заробітної плати з нарахуваннями237 грн./га, вартості паливно-мастильних матеріалів 397 грн./га, амортизації техніки 483 грн./га, ремонту техніки 468 грн./га, вартості мінеральних добрив 1803 грн./га.
Розпорядженням Кам'янської районної державної адміністрації № 163 від 29.10.2019 року (т. 1 а.с. 37) затверджено акт "Щодо визначення та відшкодування розміру збитків землекористувачеві" від 24.09.2019 року стосовно позивача.
Відповідач доказів сплати збитків у розмірі 1052291 грн.32 коп., встановлених актом щодо визначення та відшкодування розміру збитків землекористувачеві від 24.09.2019 року суду не надав, як і доказів на спростування законності вказаного акту.
За твердженням відповідача, він є законним користувачем спірних земельних ділянок відповідно до договору оренди землі від 01.01.2006 року, укладеного між Кам'янською РДА, як орендодавцем, з ФГ «Крутий яр», як орендарем (т. 1 а.с. 80-81), об'єктом оренди по цьому договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на адміністративній території Лузанівської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 20,3 га, із яких 14,3 га рілля - землі запасу, 6,0 га - пасовища - землі запасу (п.п. 1. 2); договір укладено на 1 рік по 01.11.2006 року, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8); договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43); у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах (п. 44). А також укладеного сторонами акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі до договору оренди від 01.01.2006 року та довідками Лузанівської сільської ради від 16.03.2010 року, 16.01.2012 року, 13.10.2013 року. 10.02.2015 року, 09.02.2016 року, 06.02.2017 року. 06.02.2018 року, 15.02.2019 року (т.1 а.с. 82, 83-90).
Скасовуючи рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 у справі № 925/1289/19 та скеровуючи цю справу на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 17.11.2020 року вказав таке:
« 8.12. Суд не погоджується з наведеними висновками виходячи з такого.
8.13 Оскільки суди попередніх інстанцій достовірно встановили обставини використання ФГ Земельних ділянок-1,2, які перебували в оренді Товариства на законних підставах, Суд доходить висновку, що орендна плата, сплачена Товариством на користь Держеокадастру за Договорами оренди цих ділянок, може входити до складу реальних збитків, які підлягають стягненню на користь Позивача. Cуд у цьому висновку враховує mutatis mutandis висновки, викладені у пункті 58 постанови від 20.01.2020 у справі № 902/803/17.
8.14. За змістом статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку у володіння та користування за плату на встановлений договором строк.
8.15. Відповідно до статей 24 та 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати і зобов'язаний передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, та не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
8.16. Згідно з частинами першою та другою статті 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право, зокрема, витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України.
8.17. Відповідно до частини першої та другої статті 28 Закону України "Про оренду землі" орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
8.18. Поряд з цим відповідно до статті 36 Закону України "Про оренду землі" у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають використанню земельної ділянки за договором. У разі виявлення таких недоліків орендар має право вимагати, зокрема, зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків, а також відрахування з орендної плати певної суми своїх витрат на усунення таких недоліків з попереднім повідомленням про це орендодавця. Орендодавець не несе відповідальності за наслідки, пов'язані з недоліками переданої в оренду земельної ділянки, якщо такі недоліки обумовлені договором оренди.
8.19. Здійснивши аналіз вищезазначених норм законодавства, Суд дійшов висновку, що в разі неналежного виконання орендодавцем обов'язку з передачі в користування земельної ділянки у стані, що відповідає умовам договору оренди (частина друга статті 24 Закону України "Про оренду землі"), з урахуванням конкретних обставин справи, на нього може бути покладена відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають її використанню за договором, зокрема, шляхом зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків, відрахування з орендної плати певної суми витрат орендаря на усунення таких недоліків (частина друга статті 36 Закону України "Про оренду землі"), а також відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі, до складу яких входять фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права та доходи, які він міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору (частина перша та друга статті 28 Закону України "Про оренду землі").
8.20. Поряд з цим положення статті 152 ЗК України та статті 27 Закону України "Про оренду землі" надають орендарю рівні з власником земельної ділянки можливості захисту його права на орендовану земельну ділянку, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів.
8.21. Таким чином, в разі отримання в користування земельної ділянки у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар володіє достатнім обсягом можливостей, необхідних для захисту свого права на цю ділянку, зокрема, він може звертатись до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди, яка завдана йому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю іншої особи, а також застосувати інші способи захисту, передбачені законом.
8.22. Також Суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
8.23. Відповідно до частини четвертої статті 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
8.24. За частиною шостою цієї статті наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
8.25. Підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
8.26. Для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені. Подібні правові висновки викладені у пункті 31.4 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.
8.27. Суд звертає увагу на те, що Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі частини шостої статті 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об'єктом оренди і він не відповідає за це. Суд звертається до власної правової позиції, викладеної у пункті 8.11 постанови Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 910/10657/19. За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.08.2018 у справі № 910/4320/17, право наймача вимагати зменшення плати або звільнення від неї через обставини, за які він не відповідає, та які впливають на можливість користування майном, передбачено законом.
8.28. Водночас Суд вважає недоречними посилання судів попередніх інстанцій для обґрунтування своїх рішень на те, що Договорами не передбачено жодних підстав звільнення Товариства від сплати орендної плати, зокрема, у випадку зайняття земельної ділянки іншою особою, оскільки у цій справі розглядається вимога про відшкодування збитків у деліктному зобов'язанні, які зокрема полягають у витратах, які особа понесла внаслідок сплати орендної плати за земельні ділянки, якими вона не могла користуватись через протиправні дії іншої особи, яка не є стороною договору оренди.
8.29. За встановленими судами обставинами в пункті 6 Договорів сторони погодили, що Земельні ділянки-1,2 не мають недоліків, які б могли перешкоджати їх ефективному використанню за цільовим призначенням. При цьому суди в оскаржуваних рішеннях вказали, що ці ділянки на час укладення Договорів (22.05.2019) були обтяжені посівами ФГ і саме в такому стані Товариство прийняло їх в користування. Разом з цим, з посиланням на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, акт обстеження земельної ділянки, протокол про адмінправопорушення та припис (т. 1, а. с. 109-119) суди зазначали, що Держгеокадастр встановив самовільне використання ФГ Земельних ділянок-1,2 у червні 2019 року, тобто вже після укладення Договорів та передачі цих ділянок Товариству. Також суди встановили обставини закриття провадження у справі № 925/1106/18 за позовом до ФГ про зобов'язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки у зв'язку з тим, що, зокрема, Земельна ділянка-2 була звільнена ФГ у 2018 році.
8.30. Обґрунтувавши цим суперечливим висновком необхідність відмовити у задоволенні вимоги про стягнення з ФГ реальних збитків у вигляді сплаченої Товариством орендної плати, суди однак не застосували наведені вище положення законодавства; оцінки спірним правовідносинам у контексті зазначених норм не надали; достеменно не встановили істотні для справи обставини, зокрема, не з'ясували початкових та кінцевих дат періоду, в який ФГ користувалося Земельними ділянками-1,2, та з якого моменту Товариство отримало фактичний доступ до цих ділянок; не з'ясували, виходячи з умов Договорів та обставин передачі цих ділянок Товариству, чи були Земельні ділянки-1,2 передані Товариству в оренду у стані, що відповідав Договору, і без недоліків, які б могли перешкоджати їх ефективному використанню за цільовим призначенням, у зв'язку з чим належним чином не встановили суб'єктний склад спірних правовідносин та особу, яка вчинила цивільне правопорушення, якщо таке мало місце.
8.31. Разом з цим, Суд вважає обґрунтованими доводи Товариства, що ухвалюючи судові рішення у справі, господарські суди попередніх інстанцій не надали оцінки його твердженням про наявність усього складу цивільного-правопорушення, викладеним у додаткових письмових поясненнях від 10.01.2020 з посиланням на відповідні письмові докази (т. 1, а. с. 126-138)».
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення майнової шкоди у виді упущеної (втраченої) вигоди (неодержаного прибутку), завданої йому відповідачем самовільним зайняттям земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Обґрунтовуючи позов як на правову підставу своїх вимог позивач послався на норми ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 125, 152, 156, 157, 211 Земельного кодексу України, правові позиції щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 902/803/17, від 19.02.2020 року у справі № 701/660/17.
Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання ст. 22, параграфа 1 глави 82 «Відшкодування шкоди» Цивільного кодексу України.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства - безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АР Крим або органів місцевого самоврядування.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, п.п. 3, 5, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
За загальними положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224, абз. 3 ч. 1 ст. 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
За змістом ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Земельним кодексом України встановлено, що:
право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125);
власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків (ч. 1, п. «ґ» ч. 2 ст. 152);
громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок (п. «б» ч. 1 ст. 211).
Під самовільним зайняттям земельної ділянки, відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», визнаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до Закону України «Про оренду землі»:
об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17);
орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону (ст. 27);
спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35).
З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства вбачається самовільне зайняття та фактичне використання відповідачем земельних ділянок з кадастровими номерами 7121883500:02:000:0854, 7121883500:02:000:0858 в період їх сільськогосподарського обробітку 2019 року, які на законних підставах передано в оренду позивачу згідно договорів оренди землі від 22.05.2019 року. Неможливість обробітку вказаних земельних ділянок та встановлені порушення відповідача підтвердженні Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства, обстеження земельної ділянки, протоколі про адміністративне правопорушення та приписі від 27.06.2019 року, встановленими фактами у справі № 925/1106/18 щодо зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, зокрема і спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7121883500:02:000:0858 ще у 2018 році, а також актом Кам'янської районної державної адміністрації щодо визначення та відшкодування розміру збитків землекористувачеві від 24.09.2019 року, який затверджений розпорядженням Кам'янської районної адміністрації № 163 від 29.10.2019 року. Вказані докази, надані позивачем на підтвердження обставин заподіяння спірної майнової шкоди і її розміру, визнає більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на їх спростування, тому вважає доведеною наявність обставин, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, із цих підстав позов в частині вимог про стягнення майнової шкоди задовольняє повністю.
За змістом пунктів 1, 2, 5 Порядку № 284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій.
Таким чином, передумовою для відшкодування збитків, завданих Товариству як орендарю внаслідок тимчасового зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, є комісійний акт визначення розміру збитків, затверджений відповідним органом державної влади чи місцевого самоврядування (Судом враховано позицію Верховного Суду викладену в постанові від 20.01.2020 року у справі № 902/803/17).
Таким чином, збитки у виді упущеної вигоди в розмірі 1052291 грн.32 коп., які зазначені в акті Кам'янської районної державної адміністрації щодо визначення та відшкодування розміру збитків землекористувачеві від 24.09.2019 року, їх розмір та нарахування суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню в судовому порядку.
Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач вказав, що він є законним користувачем спірних земельних ділянок відповідно до договору оренди землі від 01.01.2006 року, укладеного між Кам'янською РДА, як орендодавцем, з ФГ «Крутий яр», як орендарем, а також укладеного сторонами акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі до договору оренди від 01.01.2006 року, що підтверджено і довідками Лузанівської сільської ради від 16.03.2010 року, 16.01.2012 року, 13.10.2013 року. 10.02.2015 року, 09.02.2016 року, 06.02.2017 року, 06.02.2018 року, 15.02.2019 року, однак в порушення п. 43 вказаного договору, ст.ст. 631, 638 ЦК України договір оренди від 01.01.2006 року не було зареєстровано в установленому порядку, тому не набрав чинності і у відповідача не виникло законного права на користування земельною ділянкою, яка складає предмет цього договору.
При вирішенні даного спору судом взяті до уваги посилання учасників справи на правові висновки Верховного Суду стосовно подібних правовідносин, наведені ними в обґрунтування позову і заперечень проти позову.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», також повинен застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, правові позиції Верховного Суду, суд поданий позов визнає обґрунтованим, доказаним і таким, що підлягає задоволенню повністю з наведених вище підстав. Доводи відповідача, наведені у запереченнях проти позову, суд відхиляє з мотивів їх невідповідності викладеним обставинам справи і приписам законодавства.
На підставі ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 71028 грн. 37 коп., з урахуванням судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг, сплачених позивачем.
Керуючись ст.ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства «Крутий яр», ідентифікаційний код юридичної особи 21372763, місцезнаходження: 20830, Черкаська область, Кам'янський район, с. Лузанівка, вул. Козацька, буд. 21 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп», ідентифікаційний код юридичної особи 32230658, місцезнаходження: 20812, Черкаська область, Кам'янський район, с. Ревівка, вул. Підлісна, буд. 8 - 1 052 291грн. 32 коп. збитків, 71028 грн. 37 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07.12.2021 року.
Суддя В.М. Грачов