29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"07" грудня 2021 р. Справа № 924/773/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В., за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" м. Київ
до фізичної особи - підприємця Кайдалова Олега Дмитровича м. Хмельницький,
про стягнення 126 759,61 грн. заборгованості за кредитом та 27 370,99 грн. заборгованості за відсотками
Представники сторін:
Від позивача: Р.Г. Поліщук (в режимі ВКЗ), довіреність № 606/21-Н від 26.07.21р., посадова інструкція;
Від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст.240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ВСТАНОВИВ: до Господарського суду області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" м. Київ до фізичної особи - підприємця Кайдалова Олега Дмитровича м. Хмельницький, про стягнення 163 534грн.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Заярнюк І.В.
Ухвалою від 28.08.2021р. відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 28.09.2021р. У підготовчому засіданні 28.09.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про продовження строку підготовчого провадження у справі на тридцять днів та про оголошення перерви у судовому засіданні на 11 год.30 хв. 25.10.2021
Ухвалою від 25.10.2021р. заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду , закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 16:00 29.11.2021р.
У засіданні 29.11.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви у судовому засіданні до 07.12.21р.
Ухвалою від 07.12.2021р. заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.
В обґрунтування позову вказує на порушення відповідачем встановленого кредитним договором №011/86872/00680670 від 15.10.2019 р. обов'язку повернення отриманого кредиту протягом визначеного договором строку, посилається на положення ст. ст. 16,509,526,530,536,549,610,611,625,1050,1054 ЦК України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав. Ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
15.10.2019р. між акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та фізичною особою-підприємцем Кайдаловим Олегом Дмитровичем (позичальник) було укладено кредитний договір №011/86872/00680670 (договір), відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 140000грн., а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, кінцевий термін надання кредиту - 15.12.2019р., кінцевий термін погашення кредиту - 15.10.2022р. (або інша дата визначена відповідно до ст.8 договору).
Згідно умов п. 2.1. Кредитного договору Сторони дійшли згоди, що протягом всього строку фактичного користування Кредитом Позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі - 28,00 % річних.
Нарахування процентів за Кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, щоденно на залишок фактичної заборгованості Позичальника (в т.ч. простроченої), протягом всього строку користування Кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі Кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення Кредиту в повному обсязі (п. 2.3. Кредитного договору).
Згідно умов п. 5.1. Договору Позичальник зобов'язався виконати зобов'язання за Договором, В т. ч. здійснити повернення Кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі в порядку, визначеному Договором.
Відповідно до умов п. 5.2., п. 5.3. Договору Позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами у валюті Кредиту кожного місяця, 15 числа в розмірі згідно з Графіком (Додаток № 1 до Договору). Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми Кредиту та сплату процентів за його користування кожного місяця, з починаючи з місяця, наступного за місяцем надання Кредиту в дату, визначену Графіком (Додаток № 1 до Договору).
Згідно п. 8.1. договору, у разі настання обставин дефолту, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів вжити один або декілька таких заходів, зокрема, вимагати дострокового повного та/або часткового виконання позичальником зобов'язань за договором (п. 8.1.3 договору).
Відповідно до п.12.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до договору. Договір підписано представниками сторін.
14.07.2020р. між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 011/86872/00680670 від 15.10.2019р. (надалі по тексту «Додаткова угода № 1»), відповідно до умов якої, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Кредитним договором.
Згідно умов п. 1. даної Додаткової угоди сторони тимчасово на період з 14.07.2020р. по 14.10.2020р. зменшили розмір щомісячного платежу Позичальника за Кредитним договором до розмірі процентів (встановили кредитні канікули). Відповідно до п. 2 цієї Додаткової угоди сторони погодили, що погашення заборгованості за Кредитним договором буде здійснюватися Позичальником шляхом здійснення щомісячних ануїтентних платежів відповідно до Графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів у новій редакції Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди.
З огляду на непогашення заборгованості, позивач звернувся із позовом до суду та просить стягнути з відповідача (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог) заборгованість у розмірі 126 759,61 грн. - за кредитом та 27 370,99 грн. - за відсотками
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
Як убачається із матеріалів справи, господарські правовідносини між позивачем та відповідачем виникли з кредитного договору №011/86872/00680670 від 15.10.2019р.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно умов кредитного договору кредит надавався на строк до 15.10.2022р.
Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В зв'язку із простроченням відповідачем оплати кредиту та процентів за кредитним договором, банк 09.11.2020р., в порядку статей 625, 1050 Цивільного кодексу України, звернувся до позичальника із вимогою № 114/5-2014 38 від 09.11.2020р. про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, якою останній повідомив, що позичальник припинив належним чином виконувати зобов'язання за кредитним договором та станом на 06.11.2020р. заборгованість позичальника становить: 3840,28 грн. - прострочений кредит, 11027,33 грн. - заборгованість за відсотками. З огляду на що банк вимагав від позичальника протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати одержання вимоги, здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені, а саме 126759,61 грн. заборгованості по кредиту та 13160,77 грн. заборгованості за відсотками.
Доказів надання відповідачем відповіді на вимогу, погашення заборгованості за кредитним договором або заперечень щодо отримання вказаної вимоги матеріали справи не містять.
Таким чином, банк на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії кредитного договору, періодичності платежів та порядку сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом береться до уваги те, що відповідачем не надано заперечень стосовно факту отримання кредитних коштів, при цьому відповідачем не спростовано розміру заявленої до стягнення заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 126 759,61 грн. заборгованості за кредитом та 27 370,99 грн. заборгованості за відсотками є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ до фізичної особи - підприємця Кайдалова Олега Дмитровича м. Хмельницький про стягнення 126 759,61 грн. заборгованості за кредитом та 27 370,99 грн. заборгованості за відсотками задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Кайдалова Олега Дмитровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) 126 759,61 грн. заборгованості за кредитом та 27 370,99 грн. заборгованості за відсотками, 2311,96 грн. витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 07.12.2021р.
Суддя І.В.Заярнюк
Віддруковано у 2 примірниках:
1- до справи,
2,3 - АТ "Райффайзен Банк Аваль"
ІНФОРМАЦІЯ_1
ІНФОРМАЦІЯ_2
4 - Фізична особа - підприємець Кайдалов Олег Дмитрович
АДРЕСА_1
Всім рек. з пов. про вруч.