29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" грудня 2021 р. Справа № 924/967/21
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Гладій С.В., при секретарі судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи
за позовом дочірнього підприємства „Старокостянтинівський молочний завод" м. Київ
до фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 142131,26 грн.
Представники сторін:
Позивача: Огородник В.В. - за довіреністю № 44509-Ю від 09.11.2021р.
Відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дочірнє підприємство „Старокостянтинівський молочний завод" м. Київ звернулося з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 142131,26 грн., з яких 105857,23 грн. заборгованості, 35056,72 грн. штрафу, 893,26 грн. пені відповідно до договору поставки №СТК/61 від 19.05.2020р. та 324,05 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, 19.05.2020р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №СТК/61, згідно якого Постачальник (Позивач) зобов'язується поставляти Покупцю (Відповідач) продукти харчування, партіями у відповідності з письмовими Заявками останнього, а Покупець зобов'язується приймати Товар і оплачувати його за
умовами даного Договору. (п.1.1 договору).
На виконання умов договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними №СК-096733 від 02.06.2020р. на суму 47346,72 грн., №СК-099372 від 09.06.2020р. на суму 39900,00 грн., №19328 від 18.05.2021р. на суму 29254,68 грн., №19329 від 18.05.2021р. на суму 225,04 грн., №33559 від 10.08.2021р. на суму 96000,00 грн., №34653 від 13.08.2021р. на суму 9857,23 грн.
Відповідач за отриманий товар з позивачем розрахувався частково. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 142131,26 грн., в зв'язку із чим позивач подав позов про стягнення з відповідача 142131,26 грн., з яких 105857,23 грн. заборгованості, 893,26 грн. пені, 324,05 грн. 3% річних, 35056,72 грн. 40% штрафу.
30.08.2021р. відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак згідно положень ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.10.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.11.2021р.
Ухвалою суду від 08.11.2021р. підготовче засідання відкладено на 22.11.2021р.
22.11.2021р. ухвалою суду в підготовчому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.12.2021р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Про розгляд справи відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду від 11.10.2021р., 08.11.2021р., 16.11.2021р., 22.11.2021р. направлені на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1, повернуті підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату «адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою-підприємцем) фізичної особи-підприємця.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Отже, судом вжито всі необхідні заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідач не скористався правом участі свого представника на судовому розгляді справи, відзиву на позов не подав.
Згідно ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець - відповідач) та ДП „Старокостянтинівський молочний завод" (Постачальник - позивач), укладено договір поставки №СТК/61 від 19.05.2020р., за умовами якого Постачальник (Позивач) зобов'язується поставляти Покупцю (Відповідач) продукти харчування, партіями у відповідності з письмовими Заявками останнього, а Покупець зобов'язується приймати Товар і оплачувати його за умовами даного Договору. (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2. договору, асортимент, ціна, кількість Товару вказується в накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору та Сторони підтверджують ,що ціни, зазначені у видаткових накладних, є звичайними цінами.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що загальною кількістю Товару за даним Договором є кількість Товару, який передаватиметься від Постачальника Покупцю по накладних протягом дії терміну даного Договору.
Згідно п. 1.4. договору, сумою даного Договору є сума всіх накладних, за якими передаватиметься Товар від Постачальника Покупцю протягом дії терміну даного Договору.
Усі видаткові накладні, що оформлені між Сторонами протягом строку дії даного Договору, вважаються такими, що видані на підставі та в межах даного Договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний Договір в самій видатковій накладній і є невід'ємною частиною даного Договору.(1.5 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, заявка на Товар складається Покупцем на підставі Специфікації (Прайс-лист), що є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно п. 2.2. договору, Покупець попередньо надає в письмовій формі та/або по електронній пошті Постачальнику Заявку на поставку Товару. Підтвердженням виконання Заявки Сторони домовилися вважати факт відпуску Товару згідно видаткової накладної.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що заявка на Товар складається Покупцем по кількості й асортименту і передається Постачальнику в письмовій формі та/або по електронній пошті у відповідності до Графіку поставки, який є Додатком до даного Договору. Графіком поставки обумовлюється день подачі замовлення, день поставки замовлення та адреса складу отримувача.
У випадку, коли Постачальник не має можливості поставити Товар в узгоджений термін та в необхідній кількості й асортименті, Покупець повинен бути повідомлений про це не пізніше, ніж за 12 годин до узгодженої дати поставки Товару.
Відповідно до п. 5.1 договору, ціни на товар вказуються в Специфікації (Прайс-лист), що є невід'ємною частиною даного Договору .
Згідно п. 5.2 договору, у випадку зміни ціни на Товар або номенклатури, Постачальник не пізніше ніж за 3 (три) календарних дні до моменту поставки товару, зобов'язаний повідомляти про зміни цін та номенклатури товару. У випадку відсутності письмових заперечень Покупця, що мають бути надані ним не пізніше ніж за 1 календарний день до моменту поставки товару, стосовно зміни ціни та номенклатури товару, вважається, що Покупець погодився з новими цінами та номенклатурою товару і зобов'язаний прийняти такий товар та оплатити його.
Відповідно до п. 6.1 договору, оплата здійснюється в гривнях України шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника або внесенням готівки в касу останнього.
Згідно п. 6.2 договору, оплата за кожну партію товару здійснюється Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки (дата підписання Сторонами видаткової накладної).
У випадку порушення Покупцем строків оплати передбачених п.6.2. цього Договору Постачальник має право призупинити поставки товару (в тому числі і по підтвердженим замовленням) до моменту повного погашення заборгованості без попереднього повідомлення Покупця. Крім того, у такому випадку Постачальник має право призупинити будь-які виплати на користь Покупця по даному Договору та/або іншим Договорам, укладеним Сторонами, до моменту повного погашення заборгованості. (п. 7.2 договору).
Відповідно до п. 7.4 договору, поставка товару здійснюється на склад Покупця за адресою, у відповідності з Графіком поставки, якщо доставка Товару покладається на Постачальника. Сторони можуть окремо домовитись про здійснення постачання товару на інших умовах, що письмово закріплюється Сторонами в додатках до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.
Приймання товару по кількості та якості проводиться згідно накладних та показників якості, вказаних нормативно - технічній документації на даний вид продукції. (п. 8.1 договору).
Згідно п. 8.2 договору, при виявленні невідповідності якості Товару під час приймання, Постачальник повинен на вимогу Покупця замін7ити його якісним Товаром. У разі, якщо якість Товару після перевірки виявиться належною, то витрати на здійснення дослідження якості Товару несе Покупець та повинен відшкодувати Постачальнику понесені збитки протягом 7 (семи) календарних днів.
Відповідно до п 9.3 договору, у випадку затримки будь-яких платежів по даному Договору Покупець сплачує пеню за кожен день затримки розрахунку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Згідно п. 9.4 договору, у випадку затримки розрахунку більше ніж на 14 календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 40 відсотків від суми заборгованості, та зобов'язується повернути неоплачений товар протягом 5 (календарних) днів з дати отримання про це письмової вимоги Постачальника.
Відповідно до п. 14.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020 р.
Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 222583,67грн., що підтверджується видатковими накладними: №СК-096733 від 02.06.2020р. на суму 47346,72 грн., №СК-099372 від 09.06.2020р. на суму 39900,00 грн., №19328 від 18.05.2021р. на суму 29254,68 грн., №19329 від 18.05.2021р. на суму 225,04 грн., №33559 від 10.08.2021р. на суму 96000,00 грн., №34653 від 13.08.2021р. на суму 9857,23 грн., які підписані та скріплені відтисками печаток сторін.
Відповідач з позивачем розрахувався частково на суму 116726,44 грн. Таким чином, станом на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 105857,23 грн.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.08.2021р. внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 142131,26 грн., з яких 105857,23 грн. заборгованості, 893,26 грн. пені, 324,05 грн. 3% річних, 35056,72 грн. 40% штрафу.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
19.05.2020р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №СТК/61, за умовами якого Постачальник (Позивач) зобов'язується поставляти Покупцю (Відповідач) продукти харчування, партіями у відповідності з письмовими Заявками останнього, а Покупець зобов'язується приймати Товар і оплачувати його за умовами даного Договору. (п.1.1 договору).
На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 222583,67 грн. що підтверджується видатковими накладними №СК-096733 від 02.06.2020р. на суму 47346,72 грн., №СК-099372 від 09.06.2020р. на суму 39900,00 грн., №19328 від 18.05.2021р. на суму 29254,68 грн., №19329 від 18.05.2021р. на суму 225,04 грн., №33559 від 10.08.2021р. на суму 96000,00 грн., №34653 від 13.08.2021р. на суму 9857,23 грн.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 6.2 договору, оплата за кожну партію товару здійснюється Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки (дата підписання Сторонами видаткової накладної).
Відповідач прийняв товар, однак обов'язку по його оплаті в строк встановлений договором виконав частково на суму 116726,44 грн. Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 105857,23 грн.
У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 105857,23 грн., що підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.
Суд враховує, що до юрисдикції господарських судів щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України у редакції з 15.12.2017р. відносяться спори, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала зазначена фізична особа, зареєстрована підприємцем.
Аналогічна правова позиція наведена в пункті 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17.
У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічна правова позиція наведена в пункті 4.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №910/8729/18.
Як вже зазначалось, судом встановлено, що позивачем правомірно заявлено позов до фізичної особи ОСОБА_1, оскільки тільки 30.08.2021р. відповідачем була припинена господарська діяльність, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Щодо заявлених до стягнення пені та штрафу, судом враховується наступне.
Відповідно до п 9.3 договору, у випадку затримки будь-яких платежів по даному Договору Покупець сплачує пеню за кожен день затримки розрахунку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Згідно п. 9.4 договору, у випадку затримки розрахунку більше ніж на 14 календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 40 відсотків від суми заборгованості, та зобов'язується повернути неоплачений товар протягом 5 (календарних) днів з дати отримання про це письмової вимоги Постачальника.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як передбачено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Окремо судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України неустойка, штраф, пеня є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 27.04.2012 року (справа №06/5026/1052/2011) та інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/908/2012 від 13.07.2012р.
З урахуванням умов договору поставки №СТК/61 від 19.05.2020р. та норм чинного законодавства позивачем нараховано до стягнення з відповідача 893,26 грн. - пені за період з 17.06.2020р. по 30.08.2021р. та 35056,72 грн. - 40% штрафу.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення суми 893,26 грн. пені та 35056,72 грн. 40% штрафу, суд встановив, що останні нараховані в межах можливих нарахувань та дійшов висновку про правомірність їх нарахування.
Щодо нарахування позивачем 3% річних судом враховується наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 324,05 грн. за період з 17.06.2020р. по 13.09.2021р.
Провівши перерахунок заявлених до стягнення нарахування 3% річних в сумі 324,05 грн. судом встановлено, що заявлена сума нарахована обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до статті 73 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона, згідно із статтею 74 Господарського кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Дочірнього підприємства „Старокостянтинівський молочний завод" м. Київ до фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 142131,26 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства „Старокостянтинівський молочний завод" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корп. В., кім. 506, код 31952591 ) 105857,23 грн. (сто п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень 23 коп.) заборгованості, 35056,72 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятдесят шість гривень 72 коп.) 40% штрафу, 893,26 грн. (вісімсот дев'яносто три гривні 26 коп.) пені, 324,05 грн. (триста двадцять чотири гривні 05 коп.) 3% річних, 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписано та складено 07.12.2021р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1
3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 ), (реком. з повід.)