Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4077/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Радченко А.Ю.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ" (49033, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького,139)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько - механічний завод" (64602, Харківська область, м. Лозова, вул.Свободи, 24)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", в якій просить суд:
стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (ідентифікаційний код 32565419) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ» (ідентифікаційний код 30922208) суму боргу у розмірі 133903,00 гривень,
стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (ідентифікаційний код 32565419) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ» (ідентифікаційний код 30922208) судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 07.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4077/21. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на "27" жовтня 2021 р. о 10:30 год.
25.10.2021 до канцелярії господарського суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів (вх. №24895), в якому останній просить суд:
Витребувати у ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, (ідентифікаційний код:43983495, Місцезнаходження: Україна, 61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 46) копію податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2019 року, подану відповідачем - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (ідентифікаційний код 32565419) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ з усіма додатками.
26.10.2021 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання (вх. №25023). Ухвалою господарського суду від 27.10.2021року, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (вх. №24895).
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2021 відкладено підготовче засідання на 24.11.2021 о 11:00 год.
19.11.2021року від до канцелярії суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №27222) по справі, в якій останній просив суд забезпечити проведення всіх судових засідань по справі №922/4077/21 у режимі відеоконференції, з використанням сервісу EASYCON, за участю адвоката Примак Олени Миколаївни, в тому числі судове засідання, призначене на 24.11.2021 об 11:00 год.
24.11.2021 року проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" не вдалося здійснити, у зв'язку з технічною неможливістю, а саме, не приєднання представника позивача до системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
Ухвалою Господарського суду від 24.11.2021 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07 грудня 2021 року о 11:30.
Ухвалою Господарського суду від 03.12.2021року , задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько - механічний завод" про участь у судовому засіданні в режимі відеконференції(вх.№28413 від 01.12.2021року) .
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Проте, судове засідання 07.12.2021 року в режимі відеоконференції не відбулося. Згідно пояснень, наданих відповідальним працівником Лозівського міськрайонного суду Харківської області в телефонному режимі, суду стало відомо, що представник відповідача до Лозівського міськрайонного суду Харківської області для участі в засіданні в режимі відеоконференції не прибув.
При цьому, суд виходить з того, що згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Крім того, частиною 4 ст. 197 ГПК України передбачено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Ухвалою суду від 24.11.2021 року підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті на 07.12.2021 року.
Відповідно до ч.2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. В спірному випадку, строк вирішення справи по суті завершився.
Таким чином, суд, враховуючи пояснення надані представником позивача в попередніх судових засіданнях та наявні матеріали справи, враховуючи ситуацію, що склалася та пов'язані з нею ризики - вважає за можливе у відповідності до ст.202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній доказами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, суд установив таке.
1.01 лютого 2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІС «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" був укладений Договір поставки №1/ЦПП (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору Постачальник - ТОВ «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ» зобов'язується передати у власність Покупця - ТОВ "ЛКМЗ" брухт чорних та/або кольорових металів (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити.
У пункті 10.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін у письмовій формі не повідомить про припинення його дії, договір вважається автоматично пролонгованим ще на один календарний рік.
Кількість, асортимент, ціна Товару наведені в Специфікації, що є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2. договору).
Відповідно до вказаних умов договору між ТОВ "ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ" та ТОВ "ЛКМЗ" було укладено Специфікацію №1 від 01.02.2019 (надалі - специфікація №1) відповідно до якої ТОВ "ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ" зобов'язалося поставити ТОВ "ЛКМЗ" наступний товар: брухт сталевий №3, вид 3, у кількості 12,2 тони за ціною 11000,00 гривень за одну тону без ПДВ, загальна вартість 134200,00 гривень (пункт 1 таблиці специфікації №1).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що Покупець - відповідач проводить розрахунок з Постачальником - позивачем в безготівковій формі на умовах 100% передоплати, якщо інший порядок не встановлено в Специфікації на відповідну партію Товарів, на підставі виставленого рахунку.
Відповідно до специфікації №1 розрахунки за поставлену партію Товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 3 календарних днів з моменту отримання товару.
У специфікації №1 сторонами було узгоджено, що товар поставляється на умовах самовивозу товару відповідачем зі складу позивача за адресою пр-т Богдана Хмельницького (вул.Героїв Сталінграду), будинок 139, м.Дніпро, 49033.
Пунктом 3.3. договору встановлено, що датою поставки вважається дата підписання відповідачем видаткової накладної.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що право власності на товари і ризики їх втрати або випадкової загибелі переходять до Покупця в момент підписання видаткової накладної.
01.04.2019 відповідно до умов договору та специфікації ТОВ «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ» був поставлений ТОВ "ЛКМЗ" брухт сталевий №3 у кількості 12,173 тонни на загальну суму 133903,00 гривень без ПДВ.
Товар був перевезений автомобілем моделі МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до товарно-транспортної накладної №336Т від 01.04.2019.
Разом із товаром відповідачу були надані товарно-транспортна накладна №336Т від
01.04.2019 та видаткова накладна №336 від 01.04.2019, підписані з боку позивача.
Проте, після прийняття товару підписана відповідачем видаткова накладна не була повернута позивачеві.
Підтвердженням поставки товару позивачем відповідачеві є також податкова накладна №71 від 01.04.2019 на загальну суму 133903,00 гривень, складена позивачем під час відвантаження товару та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкова накладна також містить найменування поставленого товару - брухт сталевий №3 та його кількість - 12,173 тони.
Реєстрація податкової накладної підтверджується позначкою на податковій накладній та квитанцією №1 від 23.04.2019.
Відповідно до п.201.7 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), у редакції чинній на момент поставки, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно, відповідач мав відобразити вищезазначену господарську операцію на підставі видаткової накладної №336 від 01.04.2019 та податкової накладної №71 від01.04.2019 у своєму податковому обліку, відобразити у податкових зобов'язаннях і реєстрі отриманих податкових накладних, сформувати податковий кредит за фактом поставки товару та відобразити це у податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2019 року та у додатках до неї.
Як вказує позивач у позові, TOB "ЛКМЗ"(відповідач) було зобов'язане повністю оплатити товар, поставлений ТОВ "ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ" за видатковою накладною №336 від 01.04.2019 - до 04.04.2019 (протягом 3 днів з моменту отримання товару - 01.04.2019).
13.04.2020 року ТОВ "ЛКМЗ" у листі №238/424 гарантував оплату товару у строк до 30.04.2020, однак ТОВ "ЛКМЗ" не оплатило ТОВ "ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ" поставлений товар за договором й станом на 01.10.2021 заборгованість ТОВ "ЛКМЗ" перед ТОВ "ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ" з оплати вищезазначеного товару складає 133903,00 гривень без ПДВ.
30.07.2020 позивачем був направлений відповідачу лист №2907-20 від 29.07.2020 з вимогою про сплату заборгованості, що виникла за договором, що підтверджується описом вкладення від 30.07.2020.
Лист був отриманий відповідачем 03.08.2020 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення листа), проте станом на дату складання цього позову заборгованість відповідачем оплачена не була.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачена форма окремих видів договорів купівлі-продажу.
В даному випадку дії сторін, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, передача позивачем товару відповідачу за видатковими накладними та прийняття товару відповідачем, свідчать про виникнення між ними правовідносин з поставки.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та постачання, установлено спеціальною нормою ст. 692 ЦКУ, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦКУ.
Отже, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, котре виникло на підставі договору купівлі-продажу (у т.ч. договорів постачання), розпочинається з моменту прийняття товару чи прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства. Водночас ч. 2 ст. 530 ЦКУ, де мовиться про строк виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, у цій ситуації не працює. Таким чином, у боржника виникає зобов'язання в момент виконання на його користь зобов'язання кредитором.
о договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Суд наголошує, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що виходячи з положень законодавства, основою податкового обліку є первинні документи з відображення господарських операцій.
Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу (товару).
На підтвердження факту поставки позивач надав як докази податкову накладну щодо декларування позивачем податку на додану вартість за правовідносинами з відповідачем, позивач вчиняв дії, які підтверджують факт отримання ним товару. Водночас, відповідач факт поставки товару не спростував. В даному випадку суд дійшов висновку про доведеність позивачем представленими доказами в їх сукупності, які засвідчують логічну та вірогідну поведінку позивача у правовідносинах з відповідачем.
Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що позивачем, як продавцем, було складено, під час відвантаження товару та зареєстрована в Єдиному реєстрі, податкових накладних, податкова накладна №71 від 01.04.2019 на загальну суму 33903,00 гривень. Податкова накладна також містить найменування поставленого товару - брухт сталевий №3 та його кількість - 12,173 тони. Реєстрація податкової накладної підтверджується позначкою на податковій накладній та квитанцією №1 від 23.04.2019.
Тобто, суд констатує, що позивачем поставлено відповідачу, а останнім прийнято товар, однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав. Доказів протилежного у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю на суму 133903,0грн.
За таких підстав, Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, 24, ідентифікаційний код 32565419) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ» (49033, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького,139, ідентифікаційний код 30922208) суму боргу у розмірі 133903,00 гривень, витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,0грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ» (49033, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького,139, ідентифікаційний код 30922208).
Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, 24, ідентифікаційний код 32565419).
Повне рішення складено "07" грудня 2021 р.
Суддя О.О. Присяжнюк