25.11.2021м. СумиСправа № 920/534/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участю секретаря судового засідання Чепульської Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/534/21
за позовом: Керівника Сумської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (40021, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165, код ЄДРПОУ 38347014) в інтересах держави
в особі позивачів: 1)Державний Концерн "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код ЄДРПОУ 37854297);
2)Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів (41100, Сумська обл., м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 59, код ЄДРПОУ 14015318)
до відповідача Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 00205618)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Казенне підприємство "Шосткинський казенний завод "Зірка" (41100, Сумська область, м.Шостка, вул. Садовий бульвар, 36, код ЄДРПОУ 14315351),
про стягнення 2206678,39 грн
за участю представників сторін:
прокурор Тумко Д.І. (посвідчення №064711 від 01.06.2021),
від позивачів: 1)Павленко О.В. (поза межами суду)
2) Павленко О.М. (адвокат, довіреність від 11.10.2021 №Д-1552/2021)
від відповідача: Сафронов М.В. (адвокат, довіреність від 18.12.2020 №18-49/4),
від третьої особи: не прибув,
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
встановив:
20.05.2021 прокурор звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 2206678,39 грн заборгованості (в т.ч.: 1948800,00 грн основного боргу; 106404,48 грн пені; 107425,70 грн інфляційних затрат; 44048,21 грн 3% річних), а також 33100,18 грн судового збору.
Ухвалою від 25.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/534/21 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10.08.2021; встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
24.06.2021 відповідачем подані наступні документи:
1)відзив на позовну заяву (вх№6001/21 від 24.06.2021), в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та в порядку ст. 90 ГПК України у разі задоволення судом клопотання відповідача про залучення до участі у справі - КП "ШКЗ "Зірка", як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, вважає за можливим поставити КП "ШКЗ "Зірка" питання про обставини, які мають значення для справи, а саме: 1)Яку загальну суму коштів КП "ШКЗ "Зірка" сплачено АТ "СМНВО-Інжиніринг" за договором №130/2018 від 20.07.2018? 2)Чи було проведено КП "ШКЗ "Зірка" остаточний розрахунок за виконані роботи за етапом 3 Проектних робіт на тему "Малотонажне виробництво піроксилінових порохів на території Казенного підприємства Шосткинський казенний завод "Зірка" по договору №130/2018 від 20.07.2018? 3)Надати суду належним чином завірені копію платіжного доручення про здійснення остаточного розрахунку за виконані роботи по договору №130/2018 від 20.07.2018;
2)клопотання про залучення третьої особи (вх№2575 від 24.06.2021), в якому відповідач просить залучити КП "ШКЗ "Зірка" (41100, Сумська область, м.Шостка, вул. Садовий бульвар, 36, код ЄДРПОУ 14315351) до участі у справі №920/534/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
13.07.2021 прокурор подав відповідь на відзив від 09.07.2021 №2/25-500вих-21 (вх№6449/21), в якій прокурор заперечує щодо задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, а також позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.
13.07.2021 першим позивачем подана відповідь на відзив №UOP2.2-5882 від 07.07.2021 (вх№6408/21) та другим позивачем надано відповідь на відзив (вх№6447/21), у зазначених заявах по суті справи позивачі позовні вимоги прокурора підтримують та просять позов задовольнити, а також заперечують щодо задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка".
Ухвалою від 10.08.2021 задоволено клопотання представника відповідача про залучення третьої особи; залучено Казенне підприємство "Шосткинський казенний завод "Зірка" до участі у справі №920/534/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача; зобов'язано прокурора надіслати на адресу залученої третьої особи копію позовної заяви з додатками, відповідні докази надати суду; запропоновано третій особі надіслати суду правову позицію з предмету спору до 25.08.2021; відкладено підготовче засідання у справі №920/534/21 на 25.08.2021.
25.08.2021 прокурором подано до суду клопотання (вх № 7475/21), відповідно до якого прокурор просив долучити до матеріалів справи докази направлення третій особі копії позовної заяви з додатками.
Ухвалою від 25.08.2021 задоволено клопотання представника відповідача про письмове опитування КП "ШКЗ "Зірка" про обставини, які мають значення для справи; поставлено третій особі в порядку письмового опитування наступні питання: Яку загальну суму коштів КП "ШКЗ "Зірка" сплачено АТ "СМНВО-Інжиніринг" за договором №130/2018 від 20.07.2018? Чи було проведено КП "ШКЗ "Зірка" остаточний розрахунок за виконані роботи за етапом 3 Проектних робіт на тему "Малотонажне виробництво піроксилінових порохів на території Казенного підприємства Шосткинський казенний завод "Зірка" по договору №130/2018 від 20.07.2018?; частково задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів; зобов'язано третю особу надати суду належним чином завірені копії платіжних доручень про здійсненні розрахунки за виконані роботи по договору №130/2018 від 20.07.2018; закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/534/21 до судового розгляду по суті в судове засідання на 05.10.2021.
Разом з тим, суддя Котельницька В.Л. перебувала у відпустці, а тому розгляд зазначеної справи 05.10.2021 не відбувся.
Ухвалою 12.10.2021 призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 28.10.2021.
18.10.2021 представником першого позивача надіслано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх №3756), відповідно до якого заявник просив судове засідання в справі №920/534/21, призначене на 28.10.2021, провести в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області.
Ухвалою від 19.10.2021 задоволено заяву представника першого позивача від 18.10.2021 № UOP 2.2-9114 (вх. №3756 від 18.10.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №920/534/21; доручено Господарському суду Київської області забезпечити участь представника першого позивача у судовому засіданні, призначеному на 28.10.2021.
У судовому засіданні 28.10.2021 представник відповідача заперечував щодо початку розгляду справи по суті та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи та повторне зобов'язання третьої особи виконати вимоги ухвали суду.
У судовому засіданні 28.10.2021 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено прокольну ухвалу, якою відмовлено в задоволенні заявленого представником відповідача вищезазначеного усного клопотання.
У судому засіданні 28.10.2021 розпочато розгляд справи по суті та постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 18.11.2021.
Ухвалою від 03.11.2021 повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Казенне підприємство "Шосткинський казенний завод "Зірка" про оголошену з розгляду справи по суті 28.10.2021 у справі №920/534/21 судом перерву до 18.11.2021.
У судому засіданні 18.11.2021 постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 25.11.2021.
Ухвалою від 18.11.2021 повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Казенне підприємство "Шосткинський казенний завод "Зірка" про оголошену з розгляду справи по суті 18.11.2021 у справі №920/534/21 судом перерву до 25.11.2021.
19.11.2021 представником першого позивача - Державного концерну "Укроборонпром" подана заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду у справі №920/534/21, відповідно до якого заявник просив судове засідання в справі № 920/534/21, призначене на 25.11.2021 о 15:30, провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "EasyCon". Контактна інформація для участі у відеоконференції: адвокат Павленко Ольга Володимирівна, номер засобу зв'язку НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою від 22.11.2021 задоволено заяву представника першого позивача від 19.11.2021 б/н (вх. №4129 від 19.11.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №920/534/21; постановлено повести судове засідання у справі № 920/534/21, призначене на 25.11.2021, 15:30 за участю представника першого позивача - Павленко Ольги Володимирівни, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
У судовому засіданні 21.10.2021 судом встановлено:
Прокурор, представники першого та другого позивачів та відповідача у судове засідання прибули.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про місце та час розгляду справи сторона була повідомлена належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Прокурор та представники позивачів позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити; представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою відео- та звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 25.11.2021 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:
Відповідно до наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» визначено, що днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021.
Згідно з наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №3ш у зв'язку з утворенням з 15.03.2021 спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах окружних прокуратур) і припиненням діяльності шляхом реорганізації військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих прокуратур) виключено в структурі і шатному розписі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону військову прокуратуру Сумського гарнізону та цим же наказом затверджено структуру та штатну чисельність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, до якої увійшла Сумська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (далі - прокуратура), яка наразі і виконує функції органів прокуратури.
19.03.2021 прокуратурою надіслано листа №1/25-19вих-21 Державному науково-дослідному інституту хімічних продуктів, в якому зазначено, що Сумською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону проводиться вивчення стану додержання службовими особами військових частин, установ, підприємств та організацій, щодо яких забезпечується виконання функцій спеціалізованою прокуратурою, вимог бюджетного законодавства України. У зв'язку з вищевикладеним, та виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 1, 2, 3 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів», ст. ст. З, 4, 5, 6, 9, 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», прокуратура просила другого позивача в найкоротший термін надати до Сумської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону інформацію щодо наявності дебіторської заборгованості перед підприємством, в тому числі за укладеними договорами, предметами яких є виконання робіт. За наявності відповідної заборгованості перед підприємством, з метою захисту інтересів держави, прокуратура просила надати завірені копії договорів, додаткових угод до них (у разі наявності), актів виконаних робіт (здачі-приймання), платіжних документів, документації щодо проведення досудового врегулювання спору з приводу погашення дебіторської заборгованості, бухгалтерського розрахунку точної суми заборгованості та пені, а також інших документів, які підтверджують виконання Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів взятих на себе зобов'язань і порушення його інтересів іншими суб'єктами господарювання, та інших документів, що стосуються заборгованості.
25.03.2021 Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів (далі - Державний НДІХП) надіслано прокуратурі лист №596к/ЮрП, відповідно до якого, у відповідь на запит, другий позивач зазначив, що не заперечує щодо подання прокуратурою позову в інтересах державного підприємства, зазначаючи, що Державний НДІХП має складнощі у відшуканні суми судового збору за подання позову та труднощі правового супроводу по стягненню заборгованості викликані звільненнями почергово двох юрисконсультів, що займалися цим питанням.
16.04.2021 прокуратура надіслала другому позивачу листа №1/25-156вих-21, відповідно до якого, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, просила надати відповідний пакет документів та повідомити чи заявлялися Державним НДІХП до АТ «Сумське МНВО-Інжиніринг» або іншими уповноваженим на звернення до суду суб'єктами позови щодо виконання договору №653-18/01 від 01.11.2018, та чи перебувають відповідні (аналогічні) позови на розгляді в судах.
20.05.2021 прокуратурою надіслано лист №1/25-267вих-21 двом позивачам, в якому було повідомлено, що за результатами проведеного вивчення стану виконання укладених Державним НДІХП договорів та розрахунків за ними, з метою захисту порушених інтересів держави, прокуратурою підготовлено та буде скеровано до суду позов до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» щодо стягнення із вказаного Товариства суми боргу та штрафних санкцій за договором №653-18/01 від 01.11.2018.
З вище зазначених листів уповноваженого органу наміру вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку прокурором не простежено, що і було розцінено останнім, як бездіяльність уповноваженого органу в даному випадку.
20.05.2021 Сумська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 2206678,39 грн заборгованості (в т.ч.: 1948800,00 грн основного боргу; 106404,48 грн пені; 107425,70 грн інфляційних втрат; 44048,21 грн 3% річних) за договором №653-18/01 від 01.11.2018, укладеним між другим позивачем та відповідачем.
Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює зокрема, представництво інтересів держави у суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вищенаведеної норми дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру).
У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Відповідно до вимог розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та ст. 10 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», з 01.01.2019 представництво інтересів держави в суді здійснюється виключно прокурором або адвокатом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України; Державний концерн «Укроборонпром».
Статтею 4 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» визначено, що Державний концерн «Укроборонпром» є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» концерн здійснює регулювання, контроль та координацію діяльності учасників концерну, а також виконує інші функції з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі у випадках, передбачених законодавством.
Згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» (зі змінами) та Постанови від 31.08.2011 (зі змінами) «Про деякі питання Державного концерну «Укроборонпром», Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів включений до складу учасників Концерну, а тому збитки, які спричиняються останньому - це безпосередня шкода економічним інтересам держави.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено заборону на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
В чинному законодавстві України немає чіткого юридичного визначення терміну «державна компанія», проте закріплено терміни «державна холдингова компанія», «державна керуюча холдингова компанія», «державна (національна) акціонерна компанія» (Закони України: «Про холдингові компанії в Україні» від 15.03.2006, «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008, «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006, Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» від 04.03.2015 тощо).
Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України «Про холдингові компанії в Україні», державна холдингова компанія - це холдингова компанія, утворена у формі акціонерного товариства, не менш як 100 відсотків акцій якого належить державі, а державна керуюча холдингова компанія - державна холдингова компанія, корпоративним підприємством якої може бути інша державна холдингова компанія чи господарське товариство, холдинговий корпоративний пакет акцій (часток, паїв) якого належить державі. У законі також окреслено особливості утворення й діяльності державних холдингових компаній (ст. 6) і державної холдингової компанії (ст. 7-1), однією з яких є те, що засновником і єдиним акціонером таких компаній є держава в особі уповноважених державних органів.
В Указі Президента України «Про невідкладні заходи щодо впорядкування діяльності державних (національних) акціонерних та холдингових компаній» від 07.11.2001 №1049/2001 державні (національні) акціонерні й холдингові компанії об'єднано під загальним терміном «державні компанії».
Однак, у зазначеному переліку державних компаній Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів відсутній.
Аналіз ст. 87 Цивільного кодексу України, ст. 13 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. ст. 6, 7-1 Закону України «Про холдингові компанії в Україні» свідчить про те, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово й підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчий документ є затверджений учасниками, статутом або засновницьким договором між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
У ст. 88 Цивільного кодексу України, ст. 13 Закону України «Про акціонерні товариства» містяться вимоги до змісту установчих документів, а саме: у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їхня комплектація, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього тощо.
Отже, наявність у назві такої юридичної особи або в установчих документах (статуті) термінів «державна (національна) акціонерна компанія», «державна холдингова компанія», «державна керуюча холдингова компанія», «державна компанія» свідчить про заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державної компанії.
З огляду на викладене, терміни «державна компанія» й «державне підприємство» не є тотожними.
Так поняття «підприємство» визначено у ст. 62 Господарського кодексу України, згідно з якою підприємство це самостійний суб'єкт господарювання, який створено компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
У ст. 63 Господарського кодексу України визначено види й організаційні форми підприємств, до яких зараховано й державне підприємство, що діє на основі державної власності.
Згідно зі ст.ст. 73-77 Господарського кодексу України, до кола державних підприємств належать державні унітарні підприємства, державні комерційні підприємства та казенні підприємства.
З огляду на викладене, прокурор може здійснити захист державних інтересів в особі органу державної влади та державного підприємства.
Пред'явлення керівником Сумської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону даної позовної заяви в інтересах держави в особі Державного Концерну «Укроборонпром» та Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів, як державного підприємства, та органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, викликано винятково захистом порушених інтересів держави.
Прокурор на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» попередньо, до звернення до суду, повідомив ПАТ «Укрхімпроект» та Державне НДІХП про намір звернутись до суду з вимогою щодо стягнення з АТ «СМНВО - Інжиніринг» 2206678,39 грн заборгованості за договором №653-18/01 від 01.11.2018
Враховуючи вищенаведене, прокурором підтверджено наявність у даному випадку підстав, передбачених ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі ПАТ «Укрхімпроект» та Державне НДІХП. Відтак, прокурор правомірно звернувся з даним позовом до господарського суду.
20.07.2018 між Казенним підприємством Шосткинський казенний завод «Зірка» (далі - третя особа, замовник) та Публічним акціонерним товариством «Укрхімпроект» (на даний час - Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг») (далі - виконавець, відповідач) укладено договір №130/2018 (далі - договір №130/2018 від 20.07.2018).
Відповідно до п. 1.1 договору №130/2018 від 20.07.2018 замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати Проектні роботи на тему: «Малотоннажне виробництво піроксилінових порохів на території Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка»» (даті - «Роботи») в об'ємі, визначеному в Завданні на проектування (Додаток № 3) та передати у власність замовнику результати Робіт, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результати Робіт на умовах, в порядку та в строки, визначені даним Договором.
Згідно з п. 2.1. договору №130/2018 від 20.07.2018 вартість робіт згідно з договором складає 16745404,00 гри., крім того ПДВ 20% в сумі 334 080,80 грн. Загальна сума Договору складає 20094 484,80 грн., у т.ч. ПДВ.
Відповідно до п. 4.1.1. договору №130/2018 від 20.07.2018 оплата за виконані роботи здійснюється замовником згідно Календарного плану (Додаток № 2) у наступному порядку: аванс у розмірі 70% від загальної вартості Договору, зазначеної в пункті 2.1 Договору, - протягом 10 календарних днів після підписання Договору та надання виконавцем замовнику рахунку на здійснення попередньої оплати. Зазначена сума розподіляється за кожним етапом проектних робіт пропорційно до їх вартості за Календарним планом.
Остаточний розрахунок за Договором - окремо за кожним етапом проектних робіт згідно календарного плану протягом 15 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, з врахуванням отриманого авансу, крім етапу 5 «Державна експертиза стадії «Проект» з отриманням позитивного експертного звіту». Оплата виконується з врахуванням абзацу 2 пункту 4.1.1. (п. 4.1.2 договору №130/2018 від 20.07.2018).
01.11.2018 між Публічним акціонерним товариством «Укрхімпроект» (правонаступник - Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг») (далі - замовник, відповідач) та Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів (далі - виконавець, другий відповідач, Державне НДІХП) укладено договір №653-18/01 (далі - договір).
Відповідно до п. 1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по темі: «Науково-технічний супровід розробки проектної документації малотоннажного виробництва піроксилінових порохів на території Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка»» відповідно до Завдання на розробку науково- технічного супроводу (Додаток № 2 до договору) (далі - Роботи) та передати у власність замовнику результати Робіт, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результати Робіт на умовах, в порядку та в строки, визначені даним договором.
Пунктом 2.1. договору визначено, що вартість робіт за Договором складає без ПДВ - 2320000,00 грн, крім того ПДВ в розмірі 20% - 464000,00 грн, разом з ПДВ - 2784000,00 грн.
Ціна Робіт зазначена в п. 2.1 договору і відповідає загальній вартості договору (п. 2.2. договору).
Розділом 3 договору визначені умови і строки виконання робіт:
-необхідні вихідні дані для виконання Робіт, які вказані в п.1.1 договору, надає замовник (п. 3.1. договору);
-строки виконання та обсяги робіт за договором визначено Календарним планом (Додаток № 1 до договору), який є невід'ємною частиною договору. Роботи за Договором розпочинаються з дати отримання авансу, зазначеного в пункті 4.1.1 договору (п. 3.2. договору);
-датою виконання Робіт вважається дата підписання Сторонами акту здачі-приймання робіт, виконаних за договором (п. 3.3. договору);
-право власності на результати Робіт і ризики переходять від виконавця до замовника з моменту підписання Сторонами акту здачі-приймання робіт (п. 3.4. договору).
Згідно з п. 4.1.1. договору оплата за виконані Роботи здійснюється замовником згідно Календарного плану (Додаток № 1) у наступному порядку: аванс у розмірі не більше 70% від загальної вартості Договору, зазначеної в пункті 2.1. договору, протягом 30 календарних днів після підписання договору та надання виконавцем замовнику рахунку на здійснення попередньої оплати. Зазначена сума розподіляється за кожним етапом Робіт пропорційно до їх вартості за Календарним планом. Оплата виконується з врахуванням п.4.1.3.
Відповідно до п. 4.1.2. договору остаточний розрахунок за Договором здійснюється окремо за кожним етапом Робіт згідно Календарного плану протягом 10 календарних днів після підписання Сторонами акту здачі-приймання робіт, з урахуванням суми отриманого авансу. Оплата виконується з врахуванням п. 4.1.3.
Пунктом 4.1.3. договору встановлено, що аванс або повна оплата за договором, або окремими його частинами здійснюється після надходження цільових коштів на фінансування даного виду робіт на рахунок Замовника.
В разі затримки оплати за пунктами 4.1.1 - 4.1.2 договору виконавець має право
призупинити виконання договору з відповідним подовженням строку виконання Робіт за Календарним планом (п. 4.2. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору в строки, які встановлені у Календарному плані, Виконавець зобов'язаний передати у власність Замовнику документацію відповідно до Завдання на розробку науково-технічного супроводу (Додаток № 2) і акт здачі-приймання робіт, який підписаний зі свого боку.
Згідно з п. 5.2. замовник протягом 20 календарних днів з дня отримання акту здачі-приймання та звітних документів, зобов'язаний надіслати виконавцю підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття робіт.
Пунктом 5.3. договору визначено, що у разі не повернення вказаних у п. 5.2 договору документів, роботи вважаються виконані з додержанням всіх умов договору, прийняті замовником та підлягають оплаті протягом 30 календарних днів з моменту спливу визначеного п. 5.2. договору строку.
У разі мотивованої відмови Замовника, Сторонами протягом 3-х календарних днів з моменту відмови, складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання (п. 5.4. договору).
Відповідно до п. 5.5. договору виконавець без зміни строків виконання робіт приймає до виконання зауваження замовника, усуває зауваження, дефекти (недоліки) або надає аргументовані доводи та обґрунтування прийнятих рішень.
Згідно з п. 5.8. договору зобов'язання виконавця за договором вважаються виконаними в повному обсязі після передачі замовнику результатів робіт відповідно до умов, передбачених пунктом 3.3 договору.
Відповідно до п. 5.9. договору зобов'язання замовника за договором вважаються виконаними з моменту отримання виконавцем оплати в розмірі загальної вартості договору, зазначеної в пункті 2.1 договору.
Згідно з п. 7.1. договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов цього договору. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених зобов'язань.
Пунктом 7.2. договору визначено види порушень та санкції за них:
1)за порушення встановлених договором строків виконання договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми договору за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ;
2)за порушення строків перерахування коштів за виконані роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми договору за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ.
Відповідно до п. 7.3. договору за порушення виконавцем строків та порядку реєстрації податкової накладної, останній зобов'язаний сплатити на користь замовника штраф в розмірі суми ПДВ протягом 5 банківських днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги від замовника.
Згідно з п. 7.4. договору виплати штрафних санкцій, неустойки і компенсація збитків не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов'язань.
Штрафи та пеня перераховуються за реквізитами, які визначаються однією із Сторін у претензії (п. 7.5. договору).
Додатком № 1 до договору визначено календарний план на виконання та оплату робіт по темі: «Науково-технічний супровід розробки проектної документації малотоннажного виробництва піроксилінових порохів на території Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка»».
Додатком №2 до договору встановлено Завдання на розробку науково-технічного супроводу по об'єкту проектування «Малотонажне виробництво піроксилінових порохів на території КП ШКЗ «Зірка».
25.11.2019 між відповідачем та другим позивачем укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до пунктів 2 - 3 якої внесено зміни до Календарного плану робіт (додаток №1 до договору) та викладено його в новій редакції; внесено зміни в Завдання на розробку науково-технічного супроводу (Додаток №2 до договору), зокрема пункт 10 додатку №2 викладено у новій редакції.
09.12.2019 між відповідачем та другим позивачем підписано додаткову угоду №2 за пунктом 1 якої визначено, що у преамбулі і по тексту договору (в т.ч. його додатках, змінах та доповненнях) слова «Приватне акціонерне товариство «Укрхімпроект» або «ПрАТ «Укрхімпроект» замінити на «Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» або АТ «СМНВО - Інжиніринг».
14.04.2020 між відповідачем та другим позивачем укладено додаткову угоду №3, відповідно до пункту 1 якої внесено зміни до додатку №1 до договору та викладено його в новій редакції додатка №1 до даної додаткової угоди.
Додаток № 1 до додаткової угоди №3 від 14.04.2020 до договору визначає календарний план на виконання та оплату робіт по темі: «Науково-технічний супровід розробки проектної документації малотоннажного виробництва піроксилінових порохів на території Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка»», який складається з двох етапів.
Перший етап - «Науково-технічний супровід на стадії «Проект», термін виконання - 05.06.2020, вартість робіт - 1500,00 тис.грн (без ПДВ), етап закінчується - пояснювальна записка; компоновочне рішення монтажу технологічного обладнання виробництва порохів, етилового ефіру та рекуперації розчинника (креслення); акт здачі-приймання.
Другий етап - науково-технічний супровід на стадії «Робоча документація», термін виконання - 05.06.2020, вартість робіт - 820,00 тис.грн (без ПДВ), етап закінчується - комплект документації на металоконструкції; проект ліквідації об'єкта; акт здачі-приймання.
Зміст етапу 1 викладено в п. 10, а етапу 2 викладено в п. 11 «Завдання на розробку науково-технічного супроводу» (Додаток №2 до договору №653-18/01 в редакції додаткової угоди №1 від 25.11.2019).
03.06.2020 між відповідачем та другим позивачем підписано акт здачі-приймання робіт №99 виконання робіт по темі «Науково-технічний супровід розробки проектної документації малотоннажного виробництва піроксилінових порохів на території Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка» по договору від 01.11.2018 №653-18/01, етап 1. Зазначені сторони склали цей акт про те, що виконавцем були виконані, а замовником прийняті роботи «Науково-технічний супровід на стадії «Проект».
За актом здачі-приймання робіт від 03.06.2020 №99 договірна ціна робіт етапу 1 договору №653-18/01 складає 1500000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 300000,00 грн. Сума авансу, що перерахована виконавцю та розподілена на етап 1 пропорційно до п. 4.1.1 договору №653-18/01 - 450000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 90000,00 грн. Належить перерахувати виконавцю 1050000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 210000,00 грн. Роботи по етапу 1 виконані у повному обсязі, відповідають вимогам договору №653-18/01 від 01.11.2018 та додаткової угоди №1 від 25.11.2019 і приймаються замовником. Сторони взаємних претензій не мають.
03.06.2020 між відповідачем та другим позивачем складено акт здачі-приймання робіт №100 виконання робіт по темі «Науково-технічний супровід розробки проектної документації малотоннажного виробництва піроксилінових порохів на території Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка» по договору від 01.11.2018 №653-18/01, етап 2. Дані сторони склали цей акт про те, що виконавцем були виконані, а замовником прийняті роботи «Науково-технічний супровід на стадії «Робоча документація».
Відповідно до акту здачі-приймання робіт від 03.06.2020 №100 договірна ціна робіт етапу 2 договору №653-18/01 складає 820000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 164000,00 гри. Сума авансу, що перерахована виконавцю та розподілена на етап 2 пропорційно до п. 4.1.1. договору №653-18/01 - 246000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 49200,00 грн. Належить перерахувати виконавцю 574000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 114800,00 грн. Роботи по етапу 2 виконані у повному обсязі, відповідають вимогам договору №653-18/01 від 01.11.2018 та додаткової угоди №1 від 25.11.2019 і приймаються замовником. Сторони взаємних претензій не мають.
23.11.2020 другий позивач надіслав відповідачу листа №2260к/ДО, в якому зазначив, що роботи за договором №653-18/01 від 01.11.2018 було виконано та прийнято у повному обсязі за актами здачі-приймання робіт від 03.06.2020 №№ 99, 100. Сума заборгованості відповідача за даним договором склала 1948800,00 грн з ПДВ. Відповідно до п. 4.1.2. Державний НДІХП просив провести остаточні розрахунки за виконані роботи по договору.
18.12.2020 відповідач надіслав другому позивачу відповідь на лист №2260к/ДО від 26.11.2020, у якій відповідач зазначив, що відповідно до пункту 4.3.1 договору, повна оплата робіт за договором, або окремими його частинами здійснюється після надходження цільових коштів на фінансування даного виду робіт на рахунок замовника. КП ШКЗ «Зірка» не розрахувалося з Інститутом «Нафтохімпроект» AT «СМНВО-Інжиніринг» за виконані їм роботи по п'яти етапам, в тому числі і за роботи по етапу №3 (Науково-технічний супровід), в якому співвиконавцем був інститут ДержНДІХП, а тому здійснити повну оплату за Договором на даний час відповідач вважає не можливим.
11.01.2021 на запит Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів від 15.12.2020 №2436к/юрП, Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка» листом №5-ВОР повідомило, що відповідно до договору №130/2018 від 20.07.2018 укладеного між Казенним підприємством Шосткинський казенний завод «Зірка» (Замовник) та Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг» (Виконавець) на виконання проектних робіт на території казенного підприємства Виконавцем виконані, а Замовником прийняті та оплачені роботи по етану 3 «Науково-технічний супровід» зазначеного Договору, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №4 від 18.08.2020. Вартість прийнятих робіт і за цим етапом склала 3631248,00 грн. Роботи за етаном 3 «Науково-технічний супровід» за Договором №130/2018 від 20.07.2018 оплачені в повному обсязі Замовником (Казенним підприємством «Шосткинський казенний завод «Зірка») шляхом перерахування Виконавцю авансу за проектні роботи за цим же договором на суму 140661 39,36 грн. На підтвердження зазначеного Казенним підприємством «Шосткинський казенний завод «Зірка» додано рахунок на оплату №1 від 05.09.2018 на суму 11721782,80 грн, накладну №10 від 12.06.2020, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №4 від 18.06.2020 на суму 3026040,00 грн, Календарним планом робіт (Додаток №2 до договору №130/2018 від 20.07.2018 додаткова угода №7 від 15.04.2020), виписку по рахунку за 19.09.2018. Зазначені документи також додані прокурором до позову.
14.01.2021 другий позивач надіслав відповідачу претензію №55к/юрП з вимогою оплати 1948800,00 грн вартості виконаних і прийнятих робіт, а також 125697,60 грн пені, 34437,70 грн 3% річних, 60940,40 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку із неналежним виконанням умов договору.
18.02.2021 відповідач надіслав Державному НДІХП лист-відповідь №2-13/135 на претензію другого позивача. У відповіді на претензію відповідач зазначив, що для виконання робіт за етапом №3 «Науково-технічний супровід» по договору №130/2018 від 20.07.2018 між AT «СМНВО-Інжиніринг» («Замовник») та ДержНДІХП («Виконавець») було укладено Договір №653-18/01 від 01.11.2018 (надалі Договір) на виконання робіт «Науково-технічний супровід розробки проектної документації малотоннажного виробництва піроксилінових порохів на території Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка»». Згідно з рахунком ДержНДІХП №179 від 22.11.2018 суму 835200,00 грн (з ПДВ) AT «СМНВО-Інжиніринг» здійснило авансовий платіж на вказану вище суму, підтвердженням якого є платіжне доручення №985 від 22.11.2018. Таким чином, Замовник виконав умови договору відносно здійснення авансування робіт. В подальшому протягом 2018-2020 Виконавець виконував роботи згідно етапів №1 «Науково-технічний супровід на стадії «Проект»» та етапу № 2 «Науково-технічний супровід на стадії «Робоча документація»» Календарного плану Договору, які Замовник прийняв і були підписані двосторонні Акти здачі-приймання робіт №99 від 03.06.2020р. за етапом №1 та № 100 від 03.06.2020 за етапом №2. Згідно п.4.1.2 Договору «Остаточний розрахунок за Договором здійснюється окремо за кожним етапом Робіт згідно з Календарним планом протягом 10 календарних днів після підписання Сторонами акту здачі-приймання робіт, з урахуванням суми отриманого авансу. Оплата виконується з урахуванням п.4.1.3».
Таким чином, відповідач у відповіді на претензію, звернув увагу другого позтвача на те, що в претензії № 56к/юрП від 14.01.2021 не повністю викладений текст п. 4.1.2 Договору, а саме: не врахована умова п. 4.1.3 «Аванс або повна оплата робіт за Договором, або окремими його частинами здійснюється після надходження цільових коштів на фінансування даного виду робіт на рахунок Замовника».
Крім того, відповідач повторно повідомив другого позивача про те, що цільові кошти по остаточному розрахунку КП ШКЗ «Зірка» за виконані роботи з науково-технічного супроводу проекту не перераховані AT «СМНВО-Інжиніринг», як і не перераховані кошти на остаточний розрахунок за виконані роботи по попереднім чотирьом етапам.
Водночас, відповідач зазначив, що посилання позивача на лист КП ШКЗ «Зірка» №5-ВОР від 11.01.2021 не може бути враховане, так як в листі наведена недостовірна інформація щодо оплати КП ШКЗ «Зірка» робіт Замовника «Науково-технічний супровід» в повному обсязі. В повному обсязі було здійснено тільки авансування робіт, а остаточний розрахунок за вищевказані роботи згідно з підписаним Актом здачі-приймання робіт КП ШКЗ «Зірка» не виконало.
Також відповідач повідомив другого позивача, що умовами Договору №130/2018 від 20.07.2018 між КП ШКЗ «Зірка» та AT «СМНВО-Інжиніринг» на виконання проектних робіт на тему: «Малотоннажне виробництво піроксильних порохів на території Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка»» не передбачена кінцева оплата виконаних робіт попередніх етапів за рахунок перерахованого авансу на виконання робіт за наступними етапами. Як наслідок, нарахування пені, 3% річних та суми інфляційних затрат на суму простроченого боргу є недоречним із вищезазначених причин.
Таким чином, у зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості за договором прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача 2206678,39 грн заборгованості за неналежне виконання умов договору №653-18/01 від 01.11.2018 (в т.ч.: 1948800,00 грн основного боргу; 106404,48 грн пені; 107425,70 грн інфляційних затрат; 44048,21 грн 3% річних).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Виходячи з правової природи укладеного правочину суд дійшов висновку, що між сторонами склались відносини з підряду на проектні роботи, які врегульовані параграфом 4 глави 61 ЦК України та ст. 324 ГК України.
Згідно зі ст. 324 ГК України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх. До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу. Підрядник несе відповідальність за недоліки проекту, в тому числі виявлені в процесі його реалізації та експлуатації побудованого за даним проектом об'єкта. У разі виявлення недоліків проекту підрядник зобов'язаний безоплатно переробити проект, а також відшкодувати замовнику збитки, спричинені недоліками проекту. Позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об'єкта.
Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 888 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Згідно з ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:
1)сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;
2)використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;
3)надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;
4)брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
5)відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;
6)залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.
Водночас, статтею 890 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний:
1)виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;
2)погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
3)передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;
4)не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;
5)гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.
Відповідно до ст. 891 ЦК України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
В силу ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Подія є явищем об'єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб'єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Поряд з цим, нормою ч. 1 ст. 212 ЦК України закріплене право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Отже, укладаючи умовний правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов'язують виникнення прав і обов'язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність.
Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов'язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.
Таким чином, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.
Суд дійшов висновку, що умова договору підряду №653-18/01 від 01.11.2018 про повну оплату за договором за умови надходження цільових коштів на рахунок відповідача (без конкретизації суми коштів, джерела надходження коштів та строку їх надходження) ніяким чином не відповідає критерію невідомості щодо можливості настання таких обставин, оскільки, укладаючи договір з такою умовою сторони припускали і розраховували саме на належне виконання свого обов'язку замовником та здійснення ним оплати прийнятих підрядних робіт, така умова не є відкладальною у розумінні ч. 1 ст. 212 ЦК України, а отже розрахунок за виконані роботи, враховуючи конкретні строки оплати виконаних робіт, встановлені в договорі, мав бути здійснений відповідачем за правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, тобто, в десятиденний строк з урахуванням суми отриманого авансу, після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.
Таким чином, суд відхиляє заперечення відповідача щодо наявності відкладальної обставини, що звільняє останнього, на його думку, від виконання зобов'язань за договором від 01.11.2018 №653-18/01, а вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 1948800,00 грн вартості виконаних робіт за договором від 01.11.2018 №653-18/01 задовольняються судом як законні та обґрунтовані.
Щодо вимог позивача про стягнення 106404,48 грн пені суд зазначає наступне.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Судом встановлено факт неналежного виконання умов договору в частині несплати вартості виконаних робіт в сумі 1948800,00 грн, що є що є порушенням з боку відповідача п. 4.1.2. договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
За змістом ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Відповідно до поданого прокурором розрахунку, останнім нараховано відповідачу 106404,48 грн пені за період з 13.06.2020 по 11.12.2020.
Пунктом 7.2.2. договору встановлено, що за порушення строків перерахування коштів за виконані роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми договору за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ.
Водночас, пункт 4.1.2. договору визначає, що остаточний розрахунок за Договором здійснюється окремо за кожним етапом Робіт згідно Календарного плану протягом 10 календарних днів після підписання Сторонами акту здачі-приймання робіт, з урахуванням суми отриманого авансу.
Враховуючи, що акти виконаних робіт за договором підписані другим позивачем та відповідачем 03.06.2020, згідно з умов п. 4.1.2. договору, відповідач мав сплатити вартість виконаних робіт за договором у 10 денний термін з врахуванням положення ч. 5 ст. 254 ЦК України.
З огляду на зазначене, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку пені, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання умов договору відповідачем щодо сплати вартості виконаних робіт, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 106404,48 грн пені в межах заявленої суми.
Щодо стягнення з відповідача 44048,21 грн 3% річних та 107425,70 грн інфляційних збитків суд зазначає наступне:
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов цього договору. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених зобов'язань.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку, останнім нараховано відповідачу 44048,21 грн 3% річних за період з 13.06.2020 по 15.03.2021, 107425,70 грн інфляційних втрат за період з червня 2020 року по лютий 2021 року.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку інфляційних нарахувань, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договору, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 107425,70 грн інфляційних втрат.
Водночас, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних, судом здійснено власний розрахунок 3 % річних з врахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якого сума 3% річних склала 43800,52 грн. Таким чином, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 440483,21 грн 3% річних задовольняються частково, а саме: в частині стягнення 43800,52 грн, а в частині стягнення 247,69 грн 3% річних - відмовляється за необґрунтованістю.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з відповідача 1948800,00 грн вартості виконаних робіт за договором від 01.11.2018 №653-18/01, 106404,48 грн пені; 107425,70 грн інфляційних втрат; 43800,52 грн 3% річних, а в частині стягнення 247,69 грн 3 % річних - відмовляє за необґрунтованістю.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
У поданому позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з 33100,18 грн судового збору.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, прокурору за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню 33096,46 грн судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 00205618) на користь Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (41100, Сумська обл., м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 59, код ЄДРПОУ 14015318) 1948800,00 грн (один мільйон дев'ятсот сорок вісім тисяч вісімсот грн 00 коп.) вартості виконаних робіт за договором від 01.11.2018 №653-18/01, 106404,48 грн (сто шість тисяч чотириста чотири грн 48 коп.) пені, 107425,70 грн (сто сім тисяч чотириста двадцять п'ять грн 70 коп.) інфляційних втрат, 43800,52 грн (сорок три тисячі вісімсот грн 52 коп.) 3% річних.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 00205618) на користь Сумської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (40021, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165, код ЄДРПОУ 38347014, р/р UA478201720343140002000082966, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ) 33096,46 грн (тридцять три тисячі дев'яносто шість грн 46 коп.) судового збору.
4. В іншому відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2021.
Суддя В.Л. Котельницька