65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження
"06" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3688/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г., розглянувши матеріали вх. № 3803/21 позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Овідіопольської районної державної нотаріальної контори Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та скасування заборон
Встановив: 01.12.2021р. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Овідіопольської районної державної нотаріальної контори Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій просить суд визнати протиправною бездіяльність Овідіопольської районної державної нотаріальної контори Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що полягає у не скасуванні заборон відчуження об'єкту нерухомості №8211012 від 20.11.2018р. та №8236332 від 27.11.2008р. та скасувати заборони №8211012 від 20.11.2008р. архівний номер 27651160DESSA16 ввід 26.11.2001р. та №8236332 від 27.11.2008р. архівний номер 38149930DESSA16 від 23.08.2003р., накладені не нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Одеська обл., смт. Овідіополь, вул. Горького, 3а, Овідіопольською районною державною нотаріальною конторою згідно договору застави №575 від 24.05.1999р.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України „Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року N 3425-XII (з наступними змінами та доповненнями), нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно з приписами ст. 50 цього Закону, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 1 липня 2004 року №1952-IV (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема, державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.
Згідно з п. п. 1, 5 ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Системний аналіз наведених законодавчих норм дозволяє суду зробити висновок, що нотаріуси можуть брати участь у господарському процесі в якості відповідачів виключно у випадках, коли виступають у спірних правовідносинах як державні реєстратори.
Однак, при цьому, як державні реєстратори брати участь у господарському процесі у якості відповідачів нотаріуси можуть виключно із дотриманням вимог ст.20 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
З огляду на приписи п. 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України, до юрисдикції господарських судів відносяться, зокрема, спори щодо реєстрації майна у випадку, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна.
Господарський суд зауважує, що факт порушення прав позивача з боку відповідача є лише передумовою для звернення до суду із позовною заявою, проте названа обставина не свідчить про існування між сторонами майнового спору щодо спірного майна, що, в тому числі не знайшло своє відображення і у предметі позову, тобто відсутність позовних вимог щодо майна дозволяє дійти висновку, що оскаржуваній з боку позивача протиправній бездіяльності Овідіопольської районної державної нотаріальної контори Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не передує невирішений спір про право цивільне.
З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що до спірних правовідносини не підлягають застосуванню положення п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно ч. 16 ст. 30 ГПК України, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо віднесення даної справи до юрисдикції Господарського суду Одеської області, з огляду на наявність ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2021р. по справі №420/11796/21, якою закрито провадження у справі та роз'яснено, що позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, суд вказує наступне.
Відповідно до абзацу 2 частина 2 ст. 231 ГПК України, у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті.
Системний аналіз наведених норм свідчить про встановлення законодавцем обов'язковості прийняття до провадження справи господарським судом у разі закриття провадження у справі судом апеляційної чи касаційної інстанції. При цьому, закриття провадження у справі №420/11796/21 місцевим судом в даному випадку не має переважного значення для суду.
З урахуванням викладеного, оскільки заявлені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до Овідіопольської районної державної нотаріальної контори Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та скасування заборон вимоги не заявлені як похідні від спору щодо майна позивача, не заявлені разом із вимогами щодо права на майно, такий спір - не відноситься до юрисдикції господарських судів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.(ч. 3 ст. 19 КАС України)
З урахуванням наведеного, господарський суд приходить до висновку, що даний спір є спором, що віднесено до адміністративної юрисдикції.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З огляду на викладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі та роз'яснює позивачу, що йому слід звернутись з цим позовом до Одеського окружного адміністративного суду.
Керуючись п.1 ч.1 ст.175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Овідіопольської районної державної нотаріальної контори Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та скасування заборон.
Додаток: позовна заява з додатками загалом на 49 арк.
Ухвала набирає чинності 06.12.2021р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання ухвали.
Суддя Т.Г. Д'яченко