79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.11.2021 Справа № 914/2129/21
За позовом Приватного підприємства “Лемар Агро”, м.Стрий, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Жовківський племптахорепродуктор”, с.Мервичі, Жовківський район, Львівська область
про: стягнення 2471713,90грн за договором №65/18 від 01.10.2018
Суддя У.І.Ділай
Секретар В.Д.Андрусик
За участі представників:
Від позивача: Ю.О.Гулін - адвокат
Від відповідача: А.В.Кавчук - адвокат
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
18.11.2021 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/2129/21, відповідно до якого позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Жовківський племптахорепродуктор” на користь Приватного підприємства “Лемар Агро” 43472,71грн інфляційних втрат, 94940,00грн пені та 19582,95грн 3% річних. У частині стягнення 2298090,54 грн основного боргу провадження закрито. У стягненні 523,31грн пені та 104,39грн 3% річних відмовлено.
До проголошення вступної та резолютивної частини рішення представник позивача заявив про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн. Також представник відповідача подав заяву про відшкодування відповідачу понесених судових витрат в розмірі 15000,00грн.
Приймаючи рішення, Господарський суд Львівської області судове засідання по розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначив на 30.11.2021.
Позивач та його представник в судовому засіданні 04.10.2021 просили задоволити подану заяву.
У судовому засіданні 04.10.2021 відповідача та третя особа явку повноважного представника не забезпечили.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд
встановив:
У позовній заяві було зазначено про попередні судові витрати щодо надання правової допомоги у розмірі 15000,00грн. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги від 08.07.2021; копію акту приймання наданих послуг від 11.11.2021; детальний опис робіт від 12.11.2021; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №252 від 30.08.2002, видане на ім'я адвоката Гуліна Юрія Олександровича.
Подаючи відзив у справі, представник відповідача зазначав про попередній розрахунок суми судових витрат. До проголошення рішення представник відповідача заявив, що просить стягнути з позивача 15000,00грн понесених витрат на правничу допомогу. Разом з тим, відповідач заперечив проти вимог позивача про стягнення судових витрат, оскільки останній не вживав заходів досудового врегулювання спору та відмовився від примирення із ТзОВ “Жовківський племптахорепродуктор”. У п. 9.1 договору передбачено, що усі спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів, відтак відповідач вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача.
На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги представником відповідача надано: копію договору №01/13-07/2020 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 13.07.2020, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1096923 від 13.09.2021, видане на ім'я адвоката Кавчука Андрія Вікторовича.
При прийнятті рішення суд виходив із такого.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач заперечив проти стягнення витрат на надання правової допомоги суду, а також подав заяву про відшкодування понесених судових витрат в розмірі 15000,00грн.
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 15000,00грн заявлених витрат господарський суд звертає увагу на таке.
Пунктом 5.1 договору про надання правової допомоги від 08.07.2021 передбачено, що за надані адвокатом послуги замовник сплачує винагороду в розмірі 15000,00грн. В разі зміни обсягу наданих послуг остаточна сума винагороди визначається сторонами та зазначається в акті приймання наданих послуг.
У п. 2.1 договору про надання правової допомоги від 08.07.2021 сторони погодили, що адвокат бере на себе виконання наступної правової допомоги: підготувати позовну заяву для подачі до Господарського суду Львівської області про стягнення ТзОВ “Жовківський племптахорепродуктор” суми заборгованості із нарахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат, подати позов до суду, представляти інтереси замовника в судових засіданнях в Господарського суду Львівської області.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
До матеріалів справи долучено необхідні документи, що підтверджують надання послуг та представництво інтересів позивача саме адвокатом.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Перевіривши поданий розрахунок в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи та зазначені вимоги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги задоволені частково, відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 14900,00грн витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката пропорційно задоволеним вимогам. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо вимоги відповідача про стягнення з позивача 15000,00грн понесених витрат на професійну правничу допомогу господарський суд відхиляє, оскільки спір виник з вини відповідача (ч.9 ст. 129 ГПК України).
Стосовно розподілу судового збору господарський суд керується ч.4 ст. 129 ГПК України та доходить висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2593,93,00 судового збору (пропорційно задоволеним вимогам).
Керуючись 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Приватного підприємства “Лемар Агро” про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Жовківський племптахорепродуктор” (80370, Львівська область, Жовківський район, с.Мервичі, вул.Робітнича, 1, ідентифікаційний код 00852714) на користь Приватного підприємства “Лемар Агро” (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Залізняка, 9/1, ідентифікаційний код 36418926) 14900,00грн витрат на професійну правничу допомогу та 2593,93,00 судового збору
3.У стягненні 100,00грн витрат на професійну правничу допомогу з відповідача - відмовити.
4.В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Жовківський племптахорепродуктор” про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
5.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 07.12.2021.
Суддя Ділай У.І.