79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.12.2021 Справа № 914/2986/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферозіт”, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробудзахід”,
м. Львів
про стягнення 59 365, 15 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Полюхович Х.М.
За участю представників:
від позивача:Легеза Г.І - представник;
від відповідача: не з'явився.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферозіт” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробудзахід” про стягнення 59 365, 15 грн за договором поставки №РЕ/ЛВ/28/21 від 04.01.2021.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 04.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено на 03.11.2021.
Ухвалою суду від 03.11.2021 розгляд справи відкладено на 01.12.2021.
01.12.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просив долучити до матеріалів справи докази сплати відповідачем заборгованості у розмірі 20 000,00 грн. На підтвердження цього позивач долучив платіжне доручення №163 від 29.11.2021 з призначенням платежу “Оплата зг.видаткових накладних №ЛВ 000005716 від 07.05.2021 р, №ЛВ000005717 від 07.05.2021р., у т.ч. ПДВ 3333,33 грн.”
У судовому засіданні 01.12.2021 позивач подане клопотання підтримав, просив врахувати таке при ухваленні рішення.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, місце та час розгляду справи належним чином повідомлений.
Враховуючи закінчення строку розгляду справи, достатності доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за відсутності відповідача.
Аргументи сторін.
Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору поставки №РЕ/ЛВ/28/21 від 04.01.2021 в частині оплати за поставлений товар на суму 44 665,49 грн. Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач заявив до стягнення 8 933,09 грн штрафу, 2 055,84 грн - пені, 3 666,24 грн - 28 % річних та 44,49 грн інфляційних втрат.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
04 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Ферозіт” (Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Євробудзахід” (Покупець) уклали договір поставки № РЕ/ЛВ/28/21 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність Покупцю будівельні матеріали (далі - Товар) для використання у господарській діяльності, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. договору асортимент "Товару", його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно видаткових накладних (в подальшому - "Накладні"). Ціни на кожну наступну поставки встановлюються в Накладних; "Накладні" мають силу Протоколу узгодження ціни і є підставою для проведення розрахунків між Сторонами, вони мають також силу додатків до даного Договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунок проводиться протягом 30 календарних днів від дати отримання "Товару" уповноваженою особою "Покупця".
Пунктами 5.2, 5.3, 5.5 договору передбачено, що у випадку порушення строків передбачених Договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; у випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару; за прострочення оплати покупець сплачує постачальнику 28 % річних від простроченої суми.
Відповідно до пункту 7.1. договору Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків, нарахування пені, штрафу, процентів річних, інфляційних втрат - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками товариств.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 44 665, 49 грн, що підтверджується видатковими накладними №ЛВ 000005716, №ЛВ 000005717 , №ЛВ 000005718 від 07.05.2021. Усі накладні підписано та скріплено печатками сторін договору № РЕ/ЛВ/28/21 від 04.01.2021 та містять посилання на нього.
Матеріали справи містять підтвердження, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу заборгованість у розмірі 20 000,00 грн за видатковими накладними №ЛВ 000005716, №ЛВ 000005717 від 07.05.2021.
Однак доказів оплати за поставлений товар на суму 24 665,49 грн матеріали справи не містять.
Таким чином позивач просив стягнути з відповідача 39 365,15 заборгованості, з якої: 24 665,49 грн основного боргу, 8 933,09 грн - штрафу, 2 055,84 грн - пені, 3 666, 24 грн - 28 % річних та 44,49 грн інфляційних втрат.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з частиною 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До позовної заяви позивач долучив видаткові накладні від 07.05.2021 на суму 44 665,49 грн, як доказ виконання умов договору поставки № РЕ/ЛВ/28 від 04.01.2021.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами договору № РЕ/ЛВ/28 від 04.01.2021 відповідач мав здійснити оплату поставленого товару протягом 30 календарних з моменту його отримання. Тобто останній день для оплати товару - 07.06.2021.
Однак доказів здійснення оплати за поставлений товар до відкриття провадження у справі матеріали справи не містять.
Проте після відкриття провадження у справі відповідач оплатив позивачу 20 000, 00 грн заборгованості за видатковими накладними №ЛВ 000005716, №ЛВ 000005717 від 07.05.2021. Тому в цій частині провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином сума заборгованості за невиконання умов договору № РЕ/ЛВ/28 від 04.01.2021 становить 24 665,49 грн. Доказів добровільної сплати такої матеріали справи не містять, а позивачем підтверджено наявність у відповідача заборгованості, тому така підлягає до стягнення.
Щодо заявлених до стягнення 28% річних, пені, штрафу та інфляційних втрат.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 44,49 грн інфляційних втрат нарахованих за період 08.06.2021-31.08.2021 та 3 666,24 - 28 % річних за період 08.06.2021-22.09.2021.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Тому позивач також заявив до стягнення 2 055, 84 грн пені, яка нарахована за період 08.06.2021-22.09.2021 та 8 933,09 грн штрафу.
Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що такі є правильними та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 39 365, 15 грн, з яких: 24 665,49 грн основного боргу, 8 933,09 грн - штрафу, 2 055,84 грн - пені, 3 666, 24 грн - 28 % річних та 44,49 грн інфляційних втрат.
Судові витрати.
Судовий збір на підставі приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. В частині стягнення заборгованості у розмірі 20 000,00грн провадження закрити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробудзахід” (місцезнаходження: 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54, ідент. код: 40890162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферозіт” (місцезнаходження: 48100, Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, місто Теребовля, вулиця Шевченка, будинок 171, ідент. код: 40890162) 39 365, 15 грн заборгованості, з якої: 24 665,49 грн основного боргу, 8 933,09 грн - штрафу, 2 055,84 грн - пені, 3 666,24 грн - 28 % річних, 44,49 грн - інфляційних втрат та 2 270, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 06.12.2021.
Суддя Галамай О.З.